Метою запровадження нового законодавства про доступ до публічної інформації має стати формування потужного громадянського суспільства в Україні. Таку думку висловлювали учасники експертної зустрічі, яка відбулася у формі відеоконференції між Києвом і шістьма містами України, присвяченої реалізації закону про доступ до публічної інформації.

За словами заступника директора департаменту інформації та комунікацій з громадськістю Секретаріату КМУ Роксолани Стадник, на сьогодні до органів державної влади надійшло 160 тисяч запитів громадян, серед них найбільше від журналістів та фізичних осіб. На її думку, роботу із запитами значно полегшили зміни до закону про звернення громадян, які дають змогу надсилати їх в електронній формі. Експерт Денис Гурський вважає, що центральні й регіональні органи влади мають зараз працювати над втіленням закону щодо доступу до публічної інформації у формі відкритих даних. «Відкриті дані — це інформація, яка надається не за запитом, а автоматично», — пояснив експерт, додавши, що існують різні формати цих даних, які повинні бути зібрані, опубліковані й оновлюватися на сайтах органів державної влади раз на місяць.

Робота із запитами громадян — лише невелика частина головного завдання, яке стоїть перед владою, — створення відкритого і прозорого діалогу громади із владою. Так вважають члени громадської ради при Одеській облдержадміністрації. Вони розповіли про рішення одеського керівництва ліквідувати управління комунікації з громадськістю, що, на думку активістів, «є неприпустимим в умовах війни з Росією».

Одесу підтримали й представники громадської ради при Полтавській облдержадміністрації, які переконані, що найліпшим доступом до публічної інформації мають стати регулярні відкриті спілкування громади з главою області, а не паперова тяганина, і ці звітні зустрічі повинні передбачити на законодавчому рівні.

Представники полтавської неурядової організації, яка відстежує функціонування державних органів, наголошували, що місцеві чиновники часто-густо не дотримуються термінів, передбачених законом для надання публічної інформації. На думку експертів, нерідко це відбувається тому, що наповнюваність сайтів органів державної влади дуже низька, інформація, яку на них розміщують, — недостатня і застаріла, тому громадяни змушені надсилати запити щодо будь-якої елементарної інформації.