Фінанси

  • Вікторія КОВАЛЬОВА

    Шантаж вилученням із реєстру

    Наприкінці вересня цього року Нацкомфінпослуг (комісія) оприлюднила останню версію проекту свого розпорядження щодо створення  сприятливих умов для діяльності лізингових компаній. Це проект положення про реєстр осіб, які не є фінансовими установами, але мають право надавати окремі фінансові послуги. Згідно з цим документом, розпорядження регулятора від 22 січня 2004 року №21 визнано таким, що втратило чинність.

    Чиновники поспішили відрапортувати про прогресивність цього документа, проігнорувавши 9 поправок з 11, які пропонувала внести до цього положення  асоціація «Українське об’єднання лізингодавців».

     

  • Галина ІЩЕНКО

    Загрозливий банкопад

    А також намагатиметься якомога швидше і дорожче продавати на торгах активи, які залишились у фінустанов після визнання їх неплатоспроможними, і шукатиме інвесторів для банків, у які введено тимчасові адміністрації. Про таке завдання Фонду гарантування вкладів фізосіб розповів під час прес-клубу його директор-розпорядник Костянтин Ворушилін.
    За його словами, фонд  не був розрахований на таке масове падіння банків і кризу банківської системи. Йому забракло грошей для повернення всім вкладникам банків, що збанкрутували, гарантованої суми 200 тисяч гривень. Тож страхувальникові депозитів нещодавно довелося піти на складну процедуру фінансового наповнення.  «Основне джерело фінансування фонду — це відрахування банків залежно від кількості вкладів. На жаль, їх не вистачає, тому фонд взяв гроші в кредит у Нацбанку під ставку 12,5%», — пояснив він. 

  • Олег ГРОМОВ

    Коли Нацбанк відмовиться від адміністративних методів?

    У важкі часи країна та її гро   мадяни стоять пе   ред нелегкими випробуваннями. Ось така болюча тема, як неповернення депозитів пересічним і не дуже вкладникам українських банків згідно з горезвісними постановами Нац   банку. Це триває досі, і обсяги неповернень, так само, як і кількість звернень до судів власників депозитів, щоб «вибити» свої кревні у фінансових установ, значно зросла. Дії регулятора незаконні — впевнені майже всі юристи.
    Згадаймо історію та викладімо читачу ретро   спективу цього питання. Почалося все з того, коли в найстрашніші для України дні й тижні наприкінці лютого 2014 року регулятор ухвалив постанову №104, згідно з якою обмежувалася можливість зняття депозитів в іноземній валюті: за вкладом його власник міг отримати, приміром, у доларах не більше суми, еквівалентної 15 тисячам гривень за офіційним курсом Нацбанку. За умови дострокового розірвання валютного депозиту його суму виплачували вкладникові у гривнях за курсом купівлі валюти банку на день операції. 

  • Олег ГРОМОВ

    Такої підтримки ми ще не бачили

    Україна відчуває безпрецедентну фінансову підтримку всього світу — саме це стало лейтмотивом прес-конференції  в Києві голови Нацбанку України Валерії Гонтаревої, організованої після її візиту до Вашингтона. Під час цієї важливої поїздки головний керманич регулятора мала результативні зустрічі з керівництвом Міжнародного валютного фонду, Світового банку, інших міжнародних фінансових організацій і донорів, та з інвесторами.
    «Я поспілкувалася із главами центробанків Нідерландів, Франції, Польщі, Грузії, Австрії, Литви, Молдови. Усі вони виявили неабияку зацікавленість щодо врегулювання російсько-українського конфлікту і надання додаткової фінансової допомоги Україні.  А голова МВФ Крістін Лагард заявила, що геополітичні ризики, пов’язані з Україною та військовою агресією Росії, — це загроза усій міжнародній безпеці та світовому економічному зростанню. Важливо, що міжнародні інвестори, банкіри та американський уряд це дуже добре розуміють. Такої  безпрецедентної підтримки, яку ми сьогодні відчуваємо з Америки, я ще не бачила», — наголосила Валерія Гонтарева. 

  • Олег ГРОМОВ

    На отруту існує протиотрута

    Про всілякі шахрайські дії у банківській сфері, напевно, чув кожний громадянин чи принаймні той, хто має зарплатну або пенсійну картки у тій чи іншій фінансовій установі.
    Проте одна справа чути і зовсім інша — з’ясовувати, а головне запобігати діям зловмисників, щоб не втратити свої кошти.

     

  • Тому — дам, тому — не дам…

    Один із селищних голів Рівненщини розповів, що змушений оформити працівників виконкому у штат школи (наприклад лаборантами) чи бібліотек. Тобто насправді вони виконують усю необхідну роботу в апараті селищної ради, а мінімальну (!) заробітну плату отримують у тій-таки школі чи в іншій організації.
    Він пояснив, що це єдиний вихід, аби виконати делеговані державою повноваження за тих умов, що створила для нас сама ж держава.
    Виявляється, ось уже майже чотири роки потреби на утримання апаратів органів місцевого самоврядування фінансують лише на рівні 30%. Починаючи з 2011-го, коли було внесено зміни в постанову Кабміну №1149 «Деякі питання розподілу обсягу міжбюджетних трансфертів». Відтоді зважають тільки на типову штатну чисельність рад у містах районного значення, а, скажімо, кількість працівників сільських рад залежить від кількості населення. І на цьому тлі — реформа, основою якої є місцеве самоврядування? А в самоврядуванні, виходить, є чорні й білі, самоврядні й самоврядніші?

     

  • Олег ГРОМОВ

    Гривня: контрольований заплив чи вільне плавання?

    Про перші 100 днів роботи Валерії Гонтаревої на посаді голови правління Нацбанку України, що припало на останні вихідні вересня, говорила не сама «ювілярка», а експерти й деякі банкіри. І з їхніх вуст на адресу керманича головного фінансового регулятора країни звучало значно більше критики, ніж позитиву. 
    Майже місяць тому керівник Нацбанку, відповідаючи на запитання журналістів, зазначала, що в нас усі люблять говорити про перші 100 днів роботи, проте в неї немає таких планів. «Але в мене є плани, які ми втілюємо в життя якомога швидше. Тому мають вигляд річного плану, а все, що не вкладається, переміщується далі, в середньостроковий орієнтир на наступні 3—5 років. Думаю, незабаром ми його оприлюднимо, і всі його бачитимуть», — зазначала вона. 

  • Вікторія КОВАЛЬОВА

    Верховна Рада не поспішає ухвалити зміни до Бюджетного кодексу, які можуть заспокоїти регіональні еліти

    На початку вересня Верховна Рада ухвалила Закон «Про внесення змін до Бюджетного кодексу України (БКУ) та деяких інших законодавчих актів України» (реєстраційний №4160). На думку більшості опитаних «УК» експертів, документ має «технічний» характер і не передбачає системних змін. Новації вносять більше неузгодженостей, ніж удосконалюють норми Бюджетного кодексу, а це може призвести до негативних наслідків для всієї системи органів державної влади в країні. 

  • Ціна інформації

    Через значну кількість фізичних та юридичних осіб, які стикаються з процедурою ліквідації банків, процес виведення неплатоспроможних банків з ринку набуває суспільного значення. Так, за даними Національного банку України, станом на 3 вересня цього року у стадії ліквідації перебувають 17 банків (у тому числі «Брокбізнесбанк», «Банк Форум», «Банк «Столиця» та інші).  Ще 15 — у стадії завершення ліквідації. Щодо семи банків протягом лише червня—вересня 2014 року запроваджено тимчасову адміністрацію Фондом гарантування вкладів фізичних осіб (ФГВФО), це зокрема «КБ «Актив-Банк», «Терра Банк», «Банк Золоті Ворота».  

  • Іван ШЕВЧУК

    Вершки і корінці місцевого бюджету

    Що таке економічна реформа? За багатьма бюджетними новаціями міський голова Іллічівська Валерій Хмельнюк бачить просто намір залатати діри в державній скарбниці. Ще з радянських часів Валерій Якович обіймав серйозні управлінські посади, а портове містечко на Одещині він очолює вже 20 років поспіль — чи не рекордний для країни показник?

    Те, що зараз хочуть зробити з податковою базою громад, він порівнює з сюжетом казки про вершки та корінці: «Держава свого часу віддала нам податок на доходи — тому що зарплати тоді не платили. Тепер нам намагаються повернути частину податку на прибуток (а чи є він на приватних підприємствах?) і забрати 25% податку на доходи».