Фінанси

  • Олег ГРОМОВ

    Ринок депозитів очікує на політичну стабілізацію

    Нещодавно низка банкірів та експертів звернулися із закликом обмежити дохідність валютних та гривневих депозитів. Звісно, що він скеровувався до керівництва Нацбанку, який може вирішувати це як головний фінансовий регулятор або принаймні впливати на такий процес. Але, як повідомили «УК» у прес-службі регулятора, жодних заяв щодо цього від НБУ поки що не надходило.

    А з банкірами і справді можна цілком погодитися, адже  різке підвищення відсотків за вкладами, приміром аж до 28% річних у гривнях та 12% у доларах, є ненормальним процесом, який руйнує фінансово-банківську систему країни. 

  • Лариса ДАЦЮК

    Служба фінансових розслідувань: і один у полі воїн?

    Коли йдеться про суперечку між органами державного контролю щодо створення нової структури, громада навряд чи може бути арбітром, адже завжди має претензії до роботи правоохоронців та фіскалів. У когось вони правомірні, у когось несправедливі. Однак, виходячи з того, що від дій цих органів залежить багато що як у суспільному, так і в особистому житті громадян, бути осторонь ніхто не може.  

  • Олег ГРОМОВ

    Невизначеність ускладнює ситуацію

    Заявлений, але не визнаний усім цивілізованим світом перехід Автономної Республіки Крим до складу Росії ставить жорстке та болюче запитання: що буде з банківською системою півострова? Як відбуватимуться платежі всередині АРК та з материковою Україною? Чи не загарбають росіяни і маріонетковий уряд півострова (які вже заявляли про це) всі філії українських банків?

    Останнє питання фактично найболючіше. Так, у відповіді «УК» прес-служба Нацбанку повідомила, що на території АРК та міста Севастополь функціонує лише два банки — юридичні особи — «Морський» та Чорноморський банк реконструкції та розвитку. Всі інші, а це 11 філій та 1087 відділень, належать українським материнським фінансовим установам, керівництво яких перебуває не на території півострова (у Києві, Дніпропетровську, Донецьку тощо). 

  • Андрій ГИЖКО: «У кожному районі треба відродити переробну галузь»

    Інтереси бізнесу і території, де він вкладає кошти, зазвичай збігаються. Бо обоє зацікавлені розвиватися. Водночас приватний капітал, і передусім іноземного походження, надто чутливий до виникнення непередбачуваних обставин. Як зміни, що відбуваються в нашій державі, позначаються на залученні інвестицій, зокрема в економіку Вінниччини? Про це «УК» розповів директор департаменту економічного розвитку  облдержадміністрації Андрій ГИЖКО. 

  • Олег ТКАЧЕНКО: «Рухатися потрібно не до єдиної сильної біржі, а до розвиненого фондового ринку»

    Фондова біржа — один з головних інструментів інвестиційного ринку та руху капіталів в економіці. На ній продають і купують цінні папери. При цьому одні заробляють величезні гроші, інші їх втрачають. Для більшості пересічних українців біржа — місце зустрічі продавців і покупців, де удар молотка символізує момент переходу права власності від продавця до покупця. Але потрапивши на Українську біржу (УБ), не побачите продавців, покупців і молотка. УБ — це кілька кімнат з комп’ютерами та технікою. Тут працюють усього 26 співробітників. А торги на біржі відбуваються в Інтернеті.  

  • В очікуванні вигідних запозичень

    Непроста економічна ситуація, що склалася в країні, не може стати стимулом для розвитку банківського кредитування. Проте такі програми фінансові установи у 2014 році не лише підтримуватимуть, а й активно розвиватимуть. Які ж саме? На що чекати клієнтам банків і на що не сподіватися на ринку позик?

    Як зазначила «УК» директор з корпоративного бізнесу банку «Надра» Тетяна Кононова, динаміка банківського кредитування в 2013 році була кращою, ніж рік тому: загальний кредитний портфель зріс на 12%, зокрема кредитування підприємств — на 90 мільярдів гривень (+15%).

    Водночас цей рік несе українським банкам нові виклики, пов’язані з негативними процесами у світовій економіці, з політичною кризою та рецесією всередині країни. 

  • Вікторія КОВАЛЬОВА

    Росія відмовилася купити єврооблігації України

    Україна відмовилася від випуску євробондів на $2 мільярди, які раніше планувала розмістити на Ірландській фондовій біржі у рамках залучення чергового траншу російського кредиту. 

    Після загострення політичної ситуації в країні цей випуск був виключений з офіційного лістингу даної  біржі, хоча раніше передбачалося, що його до кінця минулого тижня могла викупити Росія. Проте 19 лютого прес-секретар Президента РФ Дмитро Пєсков заявив, що питання викупу українських паперів залишається відкритим у зв’язку зі зростанням насильства в Україні. Того самого дня Ірландська фондова біржа скасувала лістинг і допуск до торгів за євробондами. 

  • Олег ГРОМОВ

    Складний тиждень Брокбізнесбанку

    Напевне, найпомітнішою економічною темою цього тижня була дуже непроста ситуація в одній з великих фінансових установ України — Брокбізнесбанку. 
    Так, наприкінці першої — на початку другої декади лютого його керівництво заявило, що установа повністю переходить на обслуговування міжнародною платіжною системою MasterCard Worldwide і таким чином відмовляється від іншої відомої — Visa International. Звісно, це було дивиною і для експертів, і для пересічних клієнтів банку, які мали зарплатні, пенсійні й інші картки у Брокбізнесбанку. Перший заступник голови правління установи Петро Пекур повідомив, що повний перехід на продукти MasterCard дасть можливість активно брати участь в інноваційних проектах платіжної системи і впроваджувати нові високотехнологічні продукти й послуги. 

  • Вікторія КОВАЛЬОВА

    Фондовий ринок: гарантії зі знаком мінус

    Наразі для внесення до Верховної Ради доопрацьовується проект закону України щодо системи гарантування інвестицій фізичних осіб на фондовому ринку. Він був схвалений на засіданні Кабміну в середині січня цього року і викликав жваву дискусію у фондовиків щодо його доцільності.

    Розробник документа — Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку (НКЦПФР) — пояснює його появу потребою доповнити існуючу законодавчу базу нормами щодо схем компенсації для інвесторів.  

  • Вікторія КОВАЛЬОВА

    Троє в човні

    Рішення Національного банку України (НБУ)  щодо зміни офіційного курсу, згідно з яким американська валюта подорожчала на 8,95% (або на 71,5 копійки) до 8,7080 гривні за долар,  стало  сюрпризом навіть для банкірів. За іронією долі, мій син-студент, напередодні «революційної» зміни блукаючи в Інтернеті, покритикував «застарілий» курс на сайті Нацбанку за те, що він істотно відрізнявся від позначок міжбанківського валютного ринку.
    Курс гривні до долара за січень цього року просів на 5,5%, тоді як за 2013-й нацвалюта подешевшала всього на 2%. Останні два тижні  валютний ринок штормило, гривня дешевшала на очах до 9 гривень за долар, а люди панікували і перебували у розгубленості щодо подальшої вартості долара. У  четвер міжбанк закрився на позначці 8,88 грн/дол. Учора НБУ також повідомив, що його золотовалютні резерви на 1 лютого цього року становили 17,805 мільярда доларів, що на 12,8% менше аналогічного показника на 1 січня цього року.