У лютому відомій у країні громадській організації — Українському союзу промисловців і підприємців —  виповнюється 20 років. Добрий партнер бізнес-кіл, вона здобула свій авторитет численними ініціативами на захист вітчизняного виробника, утвердженням в Україні підприємницького клімату. Нині ми спілкуємося з президентом УСПП, народним депутатом України Анатолієм Кінахом.

Зважаючи на ситуацію з цінами на блакитне паливо, подекуди вугілля стає рятівним кругом для деяких галузей. Як то кажуть, зріс попит на вугілля — зріс і його видобуток. Про те, як спрацювали вугледобувні підприємства торік та про плани на 2012 рік розповів перший заступник міністра енергетики та вугільної промисловості Ігор ПОПОВИЧ.   

Усі ми родом з дитинства. І саме в цей період формується здоров’я дорослої людини. Тому турбуватися про нього слід починати ще змалечку. Доводять це і фахівці Всесвітньої організації охорони здоров’я, які вважають, що сьогодні 86% смертей на Землі спричинено так званими неінфекційними захворюваннями. Очолюють цей список атеросклероз, рак, цукровий діабет і проблеми з легенями.  

Розвиток української освіти турбує кожного з нас. Адже хтось саме навчається за шкільною лавою, інші гризуть граніт науки в університеті, а дехто наступного року поведе свою дитину до першого класу. За останні півтора року в галузі відбулися, можна сказати, революційні зміни, які не лише поліпшать якість вітчизняної освіти, а й піднесуть її на новий рівень.
Про найголовніші реформи в освітянській галузі й актуальні проблеми сьогодення в інтерв’ю «УК» розповідає міністр освіти і науки, молоді та спорту України Дмитро ТАБАЧНИК.

Людина некомпетентна, напевно, думає, що його робота — цілодобово дивитися телевізор і слухати радіо. Адже його посада — голова Національної ради з телебачення і радіомовлення. І перед очима жваво виринає образ: статний чиновник ліниво клацає пультом, п’ючи каву на шкіряному дивані. Ані поважності, ані шкіряного дивана я не побачив. А пульт лежав забутий в кутку на телевізорі. Робота мого співрозмовника зовсім не схожа на існуюче уявлення про неї. Але не поставити цього запитання я не міг.  

Наскільки об’єктивним і політично неупередженим є показник індексу інфляції, як вітчизняні статистики готуються до виконання відповідального  завдання уряду — перепису населення у наступному році та пробного сільськогосподарського перепису? Ці та інші теми редакція порушила напередодні професійного свята — Дня працівників статистики, який відзначається 5 грудня, у розмові з головою Держстату Олександром ОСАУЛЕНКОМ.

Так розпорядилася історія, що в другій половині нинішнього року багато українських державних інституцій відзначають своє двадцятиріччя. Одні з них — органи прокуратури. Всього лише через два з лишком місяці після проголошення незалежності Верховна Рада прийняла Закон «Про прокуратуру», започаткувавши тим самим розбудову правової бази молодої країни. А вже 2 грудня 2000 року, враховуючи роль і значення прокуратури у зміцненні законності, захисті прав людей, а також внесок у розвиток правової держави, було встановлено професійне свято — День працівників прокуратури.

Наш співрозмовник — Генеральний прокурор України Віктор ПШОНКА. 

Після оприлюднення Указу Президента стосовно оптимізації системи центральних органів виконавчої влади дехто зі скептиків лише посміхався. І нагадував, якими були наслідки таких намірів за радянських часів, та й пізніше також. Коли після різних  реорганізацій та скорочень армія чиновників буквально через кілька місяців «зменшувалась» настільки, що  потім для їх розміщення доводилось підшуковувати нові  адмінбудівлі.  

Нинішнього року Україна зібрала рекордний врожай зернових. Уже намолочено понад 55 млн тонн збіжжя, що на третину більше, ніж торік, і на 2 млн перевищує попередній рекордний показник 2008 року. Аграрії досягли таких результатів не лише за рахунок збільшення посівних площ, а й завдяки підвищенню середньої врожайності, одержавши з кожного гектара в середньому до 36 центнерів проти 28 у минулому році. Чи дають такі результати роботи підстави стверджувати, що вітчизняний АПК вийшов на інший технологічний рівень, котрий дасть змогу мінімізувати залежність все ще ризикованого аграрного бізнесу від стихії — це та інші питання, що стосуються перспектив та майбутнього вітчизняного АПК, стали темою інтерв'ю з Прем'єр-міністром України Миколою АЗАРОВИМ.

Не раз ми стаємо свідками того, як під стінами уряду чи Верховної Ради скандують мітингувальники — пенсіонери, люди працездатного віку, молодь. Про що просять чиновників? Вони висувають свої вимоги чи то стосовно підвищення пенсій і зарплат, чи щодо зменшення тарифів на житлово-комунальні послуги або розв’язання низки проблем в освітянській сфері.  

На цьому наголосив Прем’єр-міністр Микола Азаров під час спілкування з користувачами соціальної мережі Фейсбук. За його словами, нині уряд вирішує чимало нагальних питань, серед яких головне — як зробити, щоб більшість товарів, які продають в Україні, були українського походження, виробляли на вітчизняних підприємствах. 

Розглядаючи різні теми для обрання їх пріоритетами головування, наша держава виходила, по-перше, з національних інтересів України та їх реалізації у сферах компетенції РЄ, по-друге, з необхідності дотримання послідовності започаткованих Радою Європи процесів, які мають забезпечити їй гідне місце у системі європейських інституцій, по-третє, з пріоритетів попередніх головувань, які потребували подальших дій на виконання ухвалених організацією рішень.  

Нині Мінрегіонбуд завершує розробку нової стратегії діяльності міністерства в кожному з напрямів, який передбачає низку змін у діяльності галузей. Яким чином новий документ «працюватиме» на споживача? Про це ми попросили розповісти міністра регіонального розвитку, будівництва та ЖКГ України Анатолія Близнюка.