Десять років тому, коли в Житомирі почали запроваджувати карткову систему оплати за користування ліфтами, більшість із них… не працювали. Причина була банальною: кошти на обслуговування цієї техніки, закладені у вартість послуг з утримання будинків, осідали на рахунках ЖЕКів. Отож спеціалізовані ліфтові підприємства працювали в борг, через що залишилися як без фахівців, так навіть і без найнеобхідніших запчастин.  

Тепла погода до середини зими сприяла комунальникам. Не лише серйозних аварій не було, а й вдалося зекономити газ. За словами першого заступника міністра регіонального розвитку, будівництва та ЖКГ Олександра Аліпова, у цей час спожили газу на 13% менше, ніж в 2010 році. А це – 1,2 млрд кубометрів. Однак нині на вулиці похолоднішало, очікується подальше зниження температури.  Тож доведеться газ включати на повну. Чи вдасться областям забезпечити нормальне функціонування систем життєзабезпечення, чи не допустять замерзання окремих будинків, а то й цілих міст? Ситуацію вивчали наші власні кореспонденти.

За минулий рік щодо підвищення тарифів на житлово-комунальні послуги поскаржилися 1200 громадян. Міністр регіонального розвитку, будівництва та ЖКГ Анатолій Близнюк, повідомивши про це, зазначив, що споживачів  більше непокоїть якість, ніж ціна. Однак не кривитимемо душею — ціна також. У низці регіонів у кінці минулого — на початку цього року прокотилася хвиля збільшення тарифів на послуги ЖКГ. Втім, «атака» на гаманці споживачів не вдалася.

Іван та Настя одружені вже три роки, обом майже по 30. Дітей подружжя поки що не ризикує народжувати, хоч і дуже хочуть цього обоє. Живуть-бо у гуртожитку і заощаджують кожну копійку на власне житло. Іван каже, що в гуртожитку немає ніяких умов для того, щоб жити тут із немовлятами. До речі, зауважує Іван, саме через квартирне питання не поспішають народжувати дітей ще кілька родин у їхньому гуртожитку. Втім, нині у подружжя з’явилося «світло в кінці тунелю» — нещодавно вони, як каже Іван, «записалися на квартиру» за програмою пільгового молодіжного кредитування. Тепер чекають. І сподіваються, що отримають нарешті власне помешкання, а в ньому зазвучить такий довгоочікуваний дитячий сміх.  

Воду в Очакові на Миколаївщині подають за графіком. Вранці і ввечері. Так триває вже понад 20 років. Місцеві жителі звикли. І ще й радіють — тому, що останнім часом у вихідні вода буває «навіть» удень. На запитання журналіста «Урядового кур’єра»  — «Чи є у вас проблеми з водою?» — немолода жителька міста щиро відповідає: «Ні, жодних проблем, вода у нас двічі на день».  

У «Київводоканалі» зекономили 70 тонн пально-мастильних матеріалів, які мали б бути використані для машин, що виїжджають на аварійно-відновлювальні роботи, екскаваторів, кранів тощо. Однак це не означає, що транспорт «через раз» виїжджав на аварії. Навпаки — машини добирались до місць нештатних ситуацій навіть оперативніше, ніж раніше.  

  Є кумедний анекдот: чоловік просить жінку посмажити йому рибу, а та питає: а де ж вона? Чоловік відповідає: ти, жінко, смаж, а риба буде! Приблизно те саме можна сказати про заклик до мешканців багатоповерхівок створювати ОСББ і обіцянку виділити гроші їм на капремонти. Перш ніж віддавати будинок об’єднанню, попередній власник (зазвичай міська влада) має зробити в ньому капремонт. Або хоча б допомогти грошима. Це свого часу стало хорошим стимулом для об’єднання. Та чи багато ОСББ можуть похвалитися тим, що їхній дім відремонтували перед тим, як віддати на баланс об’єднання? Лише декому пощастило. Не те що грошей шкода — у бюджетах міст їх просто немає! Хоча влада досі звично закликає і обіцяє, правда, вже не так упевнено, як раніше: ви об’єднуйтесь, а ми колись щось дамо. Одне слово, ти, жінко, смаж, а риба буде.

Добридень, шановна редакціє! Мені 27 років, маю чоловіка та маленьку донечку. Вже понад 3 роки наша родина стоїть на обліку за місцем проживання як така, що потребує поліпшення житлових умов. Також зареєстровані в регіональному відділенні Державного фонду сприяння молодіжному житловому будівництву. Але черга за ці роки практично не зрушила з місця. А в нас же маленька дитина. Доводиться мешкати разом із батьками у двокімнатній квартирі — вп’ятьох  дуже тісно. І тримаємося лише завдяки мрії про те, що, може, все-таки колись і в нас буде окреме житло. Проте… 

Житлово-комунальне господарство країни продовжує перебувати в полі зору правоохоронців через рівень зловживань і корупції в цій сфері, який не спадає. За попередніми даними Міністерства внутрішніх справ України, сума збитків, нанесених державі й населенню внаслідок численних оборудок усередині і навколо ЖКГ, виливається майже в 1 мільярд гривень. Уявляєте? І це у вічно дотаційній, вічно організаційно і технічно  відсталій галузі, яка, однак, безпосередньо торкається всіх нас…

Одне з головних завдань Мінрегіонбуду, за словами його очільника Анатолія Близнюка, — підвищення енергоефективності систем життєзабезпечення. Та як це зробити, якщо мережі старі й діряві, а стіни будинків не тримають тепла взагалі? Втім, у деяких містах за підтримки Проекту USAID «Реформа міського теплозабезпечення в Україні» уже знають, як зменшити споживання енергоресурсів у ЖКГ. Перший крок на шляху до ощадливості — складання муніципальних енергетичних планів (МЕП). Про те, навіщо потрібне таке планування, розмовляємо з директором Проекту USAID «Реформа міського теплозабезпечення в Україні» Білом Такером та координатором Енергетичних Програм Проекту Олександром Ніколаєнком.

Кілька днів тому вранці звично взявся до гоління. Намиливши одну щоку, почув, що кран починає підозріло харчати. Не встиг і оком кліпнути, як тонесенька цівка води зовсім обірвалася. Довелося витирати рушником недоголене місце і чекати, доки оживе кран. Добре, що перерва виявилася не такою вже й тривалою – встиг і доголитися, і на ділову зустріч не запізнився.  

У середньовічній Франції, як нам відомо з історичних джерел, люди намагалися митися якомога рідше. Вважалося, що часте миття шкідливе, а то й небезпечне для здоров’я. Невже кияни теж почали сповідувати філософію середньовічних французів й сказали воді своє рішуче «ні»? Така думка виникла, коли фахівці «Київводоканалу» повідомили досить дивну статистику: за дев’ять місяців цього року мешканці столиці спожили 235 млн 290 тис.   м³ води, що на 13 млн 610 тис. м³ менше, ніж за аналогічний період 2010 року (248 млн 900 тис. м³). 

Як відомо, влада, готуючи проект державного бюджету на 2012 рік, спиралася на очікування другої хвилі економічної кризи. Тому і фінансування чималої кількості програм соціально-економічного розвитку країни на наступний рік було скорочено суттєвіше, ніж планувалося раніше.  

Міністерство регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства (Мінрегіонбуд) сподівається, що у держбюджеті-2012 буде виділено 2 млрд грн на підтримку об’єднань співвласників багатоквартирних будинків (ОСББ).   Як взагалі фінансується державою утримання цих утворень і чи насправді залишаються задоволеними їхні мешканці? Що можуть зробити державні мужі для того, щоб полегшити діяльність цих об’єднань? І в цілому якими повинні бути відносини держава-ОСББ?.