Колись ця земля була рівнинною. Вкривали її густі трави, дрімучі праліси. Та з часом задзвеніли сокири, запалали багаття.
 «Знищення лісу на схилах, внаслідок чого втрачається скріплення під∂рунтового шару корінням дерев, — писав журнал «Русский вестник» 1892 р., — призвело до того, що поля на схилах під дією води перетворилися на розриті площі. Це спостерігається, наприклад, на лівому березі річки Норинь, вище міста Овруча. Поля, що розкинулися на 30 верст від селища Веледників до міста, зруйновані ровами завглибшки до 49 сажнів і вже, можливо, не одна тисяча гектарів орного клину зайнята ними…».

Дискусія навколо законопроекту «Про ринок земель» нагадує гру в одні ворота. Нападаючими, так би мовити, у цьому випадку виступають представники різних держструктур. До опонентів при цьому начебто й дослуховуються, але фактично чують лише те, що майже не виходить за рамки нинішнього законопроекту.

Чи розв’яже нововведення проблему галявин протесту? У Криму буде складено календарний план систематизації роботи щодо звільнення землі від самозахоплень і визначено чіткі часові рамки.  

 Найближчими днями ліквідувати затримки у видачі держактів на землю, а до кінця року покінчити з корупцією в земельній сфері — таке амбітне завдання поставило перед собою керівництво Державного агентства земельних ресурсів. Аби розповісти про це народові і почути, що той думає із цього приводу, очільник відомства Сергій Тимченко зустрічається з представниками селянських громад у регіонах.

Законопроект «Про ринок земель» викликав далеко не однозначну реакцію в суспільстві. Прихильники вважають, що його ухвалення  дасть поштовх розвитку аграрного сектору зокрема і економіки країни загалом. Критики ж  стверджують, що  наслідком дії закону може стати обезземелення селян — нинішніх власників земельних паїв. Істина ж, напевне, десь посередині. Про це наша розмова з головою Державного агентства земельних ресурсів Сергієм ТИМЧЕНКОМ.  

Нині по всій країні триває активне обговорення законопроекту «Про ринок земель», який є складовою земельної реформи. Профільне міністерство та регіональні відомства протягом останнього місяця провели широкомасштабну роз’яснювальну роботу з аграріями та власниками паїв, внаслідок чого було знято багато спірних питань. 

За оцінками спеціалістів Державного земельного агентства, у перший рік після зняття мораторію на продаж сільськогосподарської землі її вартість не перевищуватиме $500-700 за гектар. Однак щороку ціна зростатиме. Питання лише в тому — з якою швидкістю. Впливати на темпи цього зростання, на думку голови Держземагентства Сергія Тимченка, будуть три головні чинники: розвиток інфраструктури АПК та села, консолідація земель у більші масиви для зручності обробки, підвищення якості грунтів.

Закон «Про Державний земельний кадастр» набере чинності з 1 січня 2012 року. Про це повідомила під час брифінгу перший заступник Глави Адміністрації Президента Ірина Акімова. Коментуючи підписаний главою держави документ, вона наголосила: «Він уперше на законодавчому рівні визначає основні аспекти функціонування єдиної системи кадастрової інформації про землі України. Це базова інформація, необхідна для нормального функціонування ринку землі».

До початку реформування аграрного сектору в Криму існувало 255 сільгосппідприємств, які займали площу 1,1 млн га. За першого етапу земельної реформи вони були розпайовані і передані селянам у власність. Нібито все добре: у землі з’явився конкретний власник, але ейфорія пройшла і почались реалії. В автономії майже половина пайовиків — пенсіонери.  

 7 липня Верховна Рада ухвалила в другому читанні та в основному історичний закон, на який уся Україна чекала надто довго, — «Про земельний кадастр». Документ (у разі його підписання главою держави) почне діяти із 1 січня 2012 року і стане першим актом, який потрібний для реалізації земельної реформи, що дозволяє торгувати землею сільгосппризначення. 

«Цивілізований ринок землі — це єдиний спосіб відібрати ефективного власника і залучити інвестиції, які принесуть на українські лани найуспішніші агротехнології та забезпечать всім селянам достойний рівень життя», — наголосив на черговому засіданні уряду Прем’єр-міністр Микола Азаров, представляючи схвалений напередодні Кабінетом Міністрів законопроект «Про ринок землі», розроблений Міністерством аграрної політики та продовольства. Фактично він дав старт початку земельної реформи, і стосується загальнонаціонального ресурсу, цінність якого, за влучним висловом глави уряду, «визначається не тільки грошовим еквівалентом». 

Влада зважилася на одну з найсерйозніших реформ — земельну. Її завдання — підняти добробут села, перетворити аграрну галузь на прибутковий бізнес, а фермерські господарства — на успішні підприємства зі сталим доходом. Це можливо за умови, якщо селяни стануть справжніми власниками паїв, а земля буде не лише родючим чорноземом, а й фінансовою цінністю, котра, як кажуть економісти, «приведе у село гроші». 

Нині про земельну реформу не говорять хіба що ледачі. Але далі балачок поступу немає. Та й суть майбутньої  реформи далеко не всі розуміють однаково. Тим часом очевидно, що пора нарешті прийти до єдино правильної державної концепції, яка б відповідала інтересам тих, хто на землі працює. 

 Скасування мораторію на купівлю-продаж землі неможливе без прийняття законів про Державний земельний кадастр і про ринок землі. Перший законопроект Верховною Радою прийнято за основу і рекомендовано профільним комітетом затвердити в цілому. Другий схвалено урядом і вноситься до Верховної Ради. На прохання оглядача «Урядового кур’єра» законопроекти коментує заступник голови Державного агентства земельних ресурсів України Микола Калюжний.