Чим можуть допомогти діти Батьківщині в час найбільшої небезпеки? Як можна долати ворога, перебуваючи за тисячу кілометрів від передової? Над цими запитаннями разом із третьокласниками Ужгородської загальноосвітньої школи №4 з поглибленим вивченням словацької мови замислився їхній учитель Ян Поканіч. Він приїхав в обласний центр Закарпаття зі Словаччини допомагати місцевим школярам опановувати  мову цієї країни. Перейнявшись болем і тривогою маленьких українців, він разом із ними взявся допомагати захисникам Вітчизни на передовій… книжкою.

Зустріч із бійцями тербатальйону «Закарпаття» у ЗОШ № 4 м. Ужгорода. Фото автора

Сміливий задум утілювали понад місяць. За цей час зібрали малюнки, побажання дітей, які Ян Поканіч зверстав. Вийшла чимала книжка — аж 42 сторінки. За допомогою спонсора видрукували накладом 300 примірників. І назва символічна — «Дорогі наші». 

«Дякую тобі, солдате, за те, що охороняєш нашу землю! Чимшвидше повертайся додому. Будь уважний на кожних тренуваннях», — пише в ній Іванка Кривка.

А 10-річна Катеринка Фетісова опублікувала власний вірш про ластівок:

Прилетіли ластівочки
Із чужого краю.
Прилетіли, долетіли —
Ніхто не стрічає.
Де поділось затишне гніздечко?

Ані стріхи, ані хати.
Зойкнуло сердечко!
У вогні вся Україна,
Брат пішов на брата!
Скільки ще за воленьку
Треба воювати?

Школяр Богдан Фейса намалював технічний пристрій і підписав: «Думаю, що моя розробка допомогла б армії зібрати дані про небезпеку. Солдати! Повертайтеся живими! Вас удома люблять і чекають!»

А Емілія Мегела написала віршоване побажання солдатові:

З тобою вся твоя родина:
Батьки, бабусі та діди.
З тобою друзі, Батьківщина,
Тож уперед, мій друже, йди!

У багатьох вояків з територіального батальйону «Закарпаття» наверталися сльози. По черзі вручаючи їм книжечку, маленькі автори відчували гордість за те, що також причетні до ратних подвигів. Вдячні слова їм адресували начальник облуправління освіти і науки, молоді та спорту Михайло Мотильчак, директор ЗОШ №4 І—ІІІ ступенів Марія Фединець. Від імені воїнів усім дітям і вчителеві подякував перший заступник обласного військового комісара Михайло Марко.

Побажання вистояти у війні з агресором і швидше влитися в сім’ю європейських народів висловила Генеральний консул Словацької Республіки в Ужгороді Янка Бур’янова.

Зустріч із воїнами закінчилася спільною фотографією. Книжки, які залишилися після вручення, вони пообіцяли після короткотривалого відпочинку відвезти на передову, де слово підтримає бойовий дух товаришів.