Як відомо, в Україні діє Єдиний реєстр боржників. Коли банки отримують відповідну постанову державного або приватного виконавця на арешт коштів боржника на виконання судових рішень або припису нотаріуса, вони зобов’язані її виконати. Тож не дивно, що дедалі частіше ЗМІ пишуть, що українцям обмежують доступ до їхніх банківських рахунків, зокрема й через комунальні борги. «Урядовий кур’єр» вирішив з’ясувати, скільки таких рахунків було заарештовано та як це відбувається.

Часткове обмеження, але не позбавлення

Юристка Аліна Рафальська зазначає, що українців не позбавляють, а лише частково обмежують у користуванні коштами на рахунках за наявності боргів і не лише комунальних. Такі обмеження відповідають чинному законодавству, а саме Закону «Про виконавче провадження».

До Єдиного реєстру боржників вносять дані про фізичних або юридичних осіб, щодо яких відкрито виконавче провадження про примусове стягнення заборгованості. У цьому документі є лише відкриті виконавчі провадження.

«Арешт на підставі документа можна накласти на всі кошти, що є на всіх рахунках боржника, без зазначення конкретної суми або на суму, конкретно визначену в цьому документі. Банк письмово повідомляє орган (виконавця), який надіслав документ про арешт коштів, про достатність (недостатність, відсутність) коштів для виконання документа з урахуванням нормативно­правового акту Нацбанку з питань зберігання, захисту, використання та розкриття банківської таємниці. Банк після списання за платіжною інструкцією стягувача суми в розмірі, яку  визначено документом про арешт коштів, якщо немає на виконанні за цим рахунком інших документів про арешт коштів, відновлює видаткові операції за рахунком боржника та приймає до виконання його платіжні інструкції», — вважає Інна Пушкар, координатор комітету з питань правового забезпечення діяльності банків та захисту прав кредиторів Незалежної асоціації банків України.

Нині в реєстрі боржників 627 тисяч осіб, які не платять за рахунками та програли суди, і їм тепер загрожує заморожування коштів. Суд над боржниками триває без їхньої участі. Як до цього ставляться юристи?

«Це недостовірна кількісна інформація, оскільки трапляється, що борг погашено або рішення суду про його стягнення скасовано, але запис про боржника з реєстру не видалено. Також є інші підстави, коли запис вже не актуальний і підлягає видаленню з реєстру, але цього не зроблено, наприклад боржника визнано в суді банкрутом як фізичну особу, але таке рішення не виконано або боржник помер, а запис з реєстру про нього не видалено», — вважає адвокат Павло Васильєв.

Про неможливість розпоряджатися коштами люди часто дізнаються при спробі онлайн­розрахунку. Фото з сайту ukrinform.com

Добровільно і примусово

Не секрет, що за багатьма справами про стягнення комунальних боргів суд можуть провести без участі боржника в межах наказного провадження. Однак такий боржник має право на апеляційний перегляд справи.

Проте Аліна Рафальська до цього питання ставиться нормально, оскільки ця категорія справ нескладна в розрізі розгляду та доказуваності або спростування наявності боргу, тому суди, на її думку, можуть розглядати їх без участі сторін.

Нині  функціонують відповідні державні судові реєстри, які дають змогу боржникам вчасно відстежувати наявні та нові судові справи щодо них, тому є змога для доведення правоти оперативно підготувати відповідний документ до суду або скористатися допомогою адвоката.

«Є верстви населення, які не мають технічної змоги користування ресурсами. Тому відповідний відсоток боржників, які, знаючи про свою заборгованість, повинні бути активніші офлайн. Боржник знає чи здогадується, що він, його родичі та близькі не платять за компослуги, тому сподіватися, що про них забудуть або борг пробачать, наївно, — зазначає Павло Васильєв.

В Україні рішення суду можуть виконувати в добровільному і примусовому порядку, зазначає Інна Пушкар.

«Наприклад, якщо боржник не виконує рішення суду добровільно, закон передбачає примусовий порядок. Для цього існує процедура виконавчого провадження. Це завершальна стадія судового провадження, її здійснюють органи Державної виконавчої служби або приватні виконавці», — додає вона.

Рівень виконання знизився

Як працюють виконавці? Чи є в банків та банківських асоціацій інформація про те, скільки вилучено нерухомого та рухомого майна в боржників?

Торік, як і нині, система примусового виконання рішень функціонувала в умовах воєнного стану. Головні причини очікуваного зниження показників виконання рішень 2022 року такі: ведення бойових дій і тимчасова окупація територій, введення законодавчих заборон і обмежень на вчинення окремих виконавчих дій, тимчасове припинення доступу до державних реєстрів (зокрема Автоматизованої системи виконавчого провадження), бюрократична процедура для відновлення доступу до них для приватних виконавців.

«За таких умов показники надходження виконавчих документів на виконання істотно знизилися. До примусового виконання пред’явлено у 1,5 раза менше виконавчих документів, ніж попереднього 2021 року. Загальний розмір заборгованості, пред’явлений до примусового виконання, зменшився майже удвічі. Зниження рівня фактичного виконання рішень, який опустився у кількісному еквіваленті із 32,5% до 21,6%, виявилось очікуваним з огляду на бойові дії та тимчасові законодавчі обмеження на період воєнного стану. У грошовому еквіваленті показник примусового виконання рішень знизився з 2,6% до 1,6%», — зазначає Інна Пушкар.

За її інформацією, загалом торік завершено 39,9% всіх виконавчих проваджень, які підлягали примусовому виконанню. Такий показник зменшився на 14,3% порівняно з попереднім 2021 роком. У середньому один приватний виконавець завершив 367 виконавчих проваджень, один державний виконавець — 519.

Загальний показник фактичного виконання рішень у грошовому еквіваленті від заборгованості, яка підлягала примусовому стягненню протягом року, з 2,6% попереднього року зменшився до 1,6% 2022­го. У приватних виконавців такий показник становив 1,7% загальної суми заборгованості, яка підлягала стягненню, в органів Державної виконавчої служби — 1,5%.

Про соціальні рахунки та зняття арешту

За борги заарештовують навіть соціальні банківські рахунки, на які українці одержують пенсії та інші виплати. За законом, може бути забрано до 50% пенсійної виплати. Чи набула така практика великих масштабів?

«Відсоткового розміру стягнення з пенсії не встановлено. Лише є обмеження в тому, що після стягнення пенсіонерові мають залишити кошти не менші, ніж розмір прожиткового мінімуму (для осіб, які втратили працездатність, — 2093 гривні). Це підтримав Конституційний Суд України в рішенні від 22 березня 2023 року», — зазначає Павло Васильєв.

Як боржникам зняти арешт з рахунків?

Для цього, розповідає Інна Пушкар, боржникові необхідно звернутися до виконавця, який відкрив виконавче провадження, дізнатися про суму боргу й реквізити для оплати. Потім сплатити борг та надати виконавцеві  підтвердження, тобто платіжний документ. Після цього інформацію про боржника виконавець вилучає з реєстру, знімають арешти з рахунків чи інші обмеження.