Про це зазначив прем’єр-міністр Денис Шмигаль під час засідання Ради безбар’єрності, що відбулося 29 березня за участі першої леді України Олени Зеленської.

«Інклюзивність, відкритість та високі стандарти якості життя — все це має бути не лише у столиці та великих містах, а й у найбільш віддалених населених пунктах», — наголосив Денис Шмигаль.

«Нагадаю, коли ми підбивали минулого разу підсумки року, то відзначили тривожну цифру: для 50% нашого суспільства люди з інвалідністю залишаються невидимими. Про те, що бачать людей з інвалідністю у громадських місцях, каже лише чверть опитаних. А насправді їх лише офіційно 3 мільйони. І ще майже 300 тисяч додалося за два роки ворожого вторгнення. Соціальна невидимість завжди має лише одну причину: брак можливостей. Відкривати, а не закривати. Робити видимими людей через їхні потреби», — зауважила Олена Зеленська.

Учасники засідання обговорили підсумки роботи міністерств і пріоритетні напрями в запровадженні фізичної безбар’єрності.

За словами Прем’єр-міністра, із 500 запланованих до виконання заходів з безбар’єрності у 2023 році виконано лише половину. Інші досі в роботі, і міністерства мають звернути на це увагу.

Прем’єр-міністр виокремив пріоритетні напрями. Перший — створення максимального простору можливостей для захисників.

«Ідеться про реформу ВЛК і МСЕК, дебюрократизацію установ, фізичну безбар’єрність в усіх закладах, куди може прийти захисник чи захисниця. Ми не одну нараду з цього приводу провели на міністерському рівні», — наголосив Денис Шмигаль.

Частина безбар’єрності, за словами глави уряду, — самореалізація ветерана. Добре оплачувана робота, ефективне застосування знань та вмінь, опція створення власного бізнесу.

«Другий пріоритетний напрям — відбудова за принципом «краще, ніж було». Тут «краще» обов’язково означає «доступніше». Уся відновлена інфраструктура має відповідати стандартам інклюзивності та безбар’єрності. І місцевій владі це обов’язково треба враховувати під час розроблення стратегічних документів та реалізації проєктів», — зауважив Прем’єр.

Третій напрям, який означив Денис Шмигаль, — цифрова безбар’єрність. Диджиталізація, за його словами, — наша кроссекторальна тема, вона охоплює фактично всі реформи, які відбуваються.

Окремо Прем’єр наголосив на локальному вимірі безбар’єрності, який має забезпечити кожна громада, зокрема доступність громадських просторів та укриттів.

Олена Зеленська під час засідання презентувала Гайд безбар’єрних подій. Згідно із цими рекомендаціями, публічні заходи мають відбуватися відповідно до принципів доступності та інклюзії.

Прем’єр наголосив на локальному вимірі безбар’єрності, а Олена Зеленська презентувала Гайд безбар’єрних подій. Фото з Урядового порталуУмови для ветеранів

Організатори зобов’язані створювати рівні та зручні умови для залучення всіх учасників, незалежно від їхніх фізичних, когнітивних чи сенсорних відмінностей. У Гайді безбар’єрних подій прописано практичні рішення щодо підготовки та проведення онлайн- і офлайн-заходів, зокрема під час війни.

«Організатори заходів — конференцій, виставок, будь-яких публічних зустрічей — орієнтовані на те, щоб бачити серед своїх учасників людей з досвідом війни. Але як це правильно організувати? Ми ніколи не знаємо, хто поруч з нами: що ця людина пережила і що бачила, в якому вона стані зараз. Але можемо заздалегідь створити рішення, які подарують усім гостям хороший досвід. Гайд безбар’єрних подій — саме про такі рішення. Про повагу до досвіду різних учасників. Він детально розбирає все — від комунікації до інтер’єру, бо це теж важливо. Одне з визначень безбар’єрності — «це коли зручно всім без винятку». Думаю, це могло б бути заголовком для всієї цієї філософії на рівні держави й суспільства. Бо люди з досвідом війни — це нині всі ми. Ось чому безбар’єрні події й узагалі  безбар’єрне життя потрібне всім нам», — наголосила перша леді.

Досвід Славутича як приклад

Досвідом поділилися голови Рівненської, Славутицької, Вінницької та Опішнянської громад. На зростанні запиту на безбар’єрні маршрути, простори та послуги наголосили представники громадянського суспільства: Микола Заріцький, захисник і учасник Ігор нескорених, і Віталій Пчолкін, голова правління ГО «Група активної реабілітації».

Приміром, місто Славутич працює над упровадженням безбар’єрних рішень ще з 2021-го, вже кілька років затверджено програму «Славутич — безбар’єрне місто» та відповідний план заходів.

Містом прокладають безбар’єрні маршрути. Для залучення громадян до реалізації безбар’єрних рішень працює програма «Бюджет участі», і переможці отримують ресурси на реалізацію власних безбар’єрних ініціатив.

Міська громада визначає безбар’єрність як один із ключових пріоритетів для розвитку, тому активно залучає жителів до обговорень, оцінки результатів та розширення мапи проєктів з доступності. Це відображається у стратегічних документах та під час бюджетного планування, адже безбар’єрність безпосередньо впливає на поліпшення життя в місті.

Додамо, що мета політики безбар’єрності — створення безперешкодного середовища для всіх груп населення, забезпечення рівних можливостей кожній людині реалізовувати свої права. Ідеться про доступ до роботи, інформації, освіти, сфери послуг, можливість вільно пересуватися у просторі, соціалізуватися й долучатися до життя громади. Політика безбар’єрності має стати наскрізною, її слід вносити у всі довгострокові рішення та програми на національному й місцевому рівнях.

Ініціативу «Без бар’єрів» започаткувала перша леді України Олена Зеленська. 2021-го уряд схвалив Національну стратегію зі створення безбар’єрного простору до 2030 року. Цьогоріч Кабінет Міністрів затвердив План заходів на 2023—2024 роки з реалізації Стратегії безбар’єрності.

Джерела: Департамент комунікацій Секретаріату КМУ Офіс Президента