Коли протягом майже п’яти місяців бойових дій на Донбасі Україні щоразу радять ззовні, а то й ізсередини вустами деяких народних депутатів та олігархів досягати миру шляхом переговорів, складається враження, що в українцях бачать не жертву агресії, а таку собі войовничу націю, яка тільки й мріє, що про захоплення чужих земель та провокування збройних конфліктів на території сусідніх держав. Так, нібито не ми безліч разів зверталися по допомогу до світової спільноти, аби вона дипломатичним шляхом сприяла погашенню воєнного протистояння, спровокованого Росією. Навіть пішли на одностороннє перемир’я, яке проігнорували терористи і за яке Україна заплатила майже трьома десятками життів своїх воїнів.
Відгукувалися ми й на всі мирні пропозиції, хоч би від кого вони надходили. Черговий приклад — готовність глави нашої держави Петра Порошенка зустрітися у Мінську з лідерами Білорусі, Казахстану, Росії та представниками ЄС. На ці переговори одні покладали великі надії, інші ж не очікували жодних позитивних результатів. У підсумку з’ясувалося, що жодна зі сторін не мала рації: переговори виявилися хоч і не результативними, але й не марними. Україна таки домоглася певних зрушень на шляху врегулювання збройного конфлікту мирним шляхом, а світ укотре побачив, хто цьому активно опирається.
Брехня в ранзі державної політики
Переговори й справді були непростими. Півторагодинне запізнення на зустріч із колегами, на переконання президента Росії, мабуть, мало додати йому ваги, а насправді мало вигляд жесту, далекого від дипломатичного етикету. Сама ж промова під час переговорів у повному форматі не просто здивувала цинізмом. Вона вкотре продемонструвала очевидні речі: агресор у своїй пропаганді зайшов так далеко, що сплутав світову спільноту з російським обивателем.
Скажімо, керманич держави-агресора переймався не воєнним конфліктом, заради розв’язання якого й зібралися представники ЄС і Митного союзу, а бідкався щодо можливих втрат російської економіки від Угоди про асоціацію України з ЄС. Про збитки, яких вже зазнає Росія від світових санкцій, Путін не обмовився жодним словом.
Зате здивував побіжною згадкою про війну на сході України. Хоч ні для кого не таємниця, що вона триває тільки «завдяки» активній підтримці ззовні, Росія, мовляв, «не може говорити про якісь умови припинення вогню, можливі лише домовленості між Києвом, Донецьком і Луганськом». А РФ може «тільки сприяти тому, аби створити обстановку довіри під час цього можливого і вкрай необхідного, на мій погляд, переговорного процесу», — заявив президент Росії.
Не менш лицемірною була й заява щодо появи у зоні конфлікту російських військ, свідченням чого стало затримання десяти десантників, які разом із бойовою технікою перейшли український кордон. За словами очільника сусідньої держави, він ще й досі не отримував доповіді від свого міністерства оборони. Тож, мовляв, наскільки йому відомо, «вони патрулювали кордон і могли опинитися на українській території».
Із цієї заяви, мабуть, треба було робити висновок, що в сусідній державі не вибудувано жорсткої кадебістської вертикалі влади, а діє такий собі колгосп, де на елітні війська нападає блуд і вони опиняються на чужій території, та ще й у зоні воєнного конфлікту, а глава держави навіть після гучного скандалу з їхнім затриманням нічого про це не знає.
Логіка миру зрозуміла всім
Та навіть після переговорів, тривалих перерв, перенесення чергових консультацій таки вдалося зрушити з мертвої точки. За словами Петра Порошенка, під час зустрічі у Мінську сторони домовилися негайно розпочати консультації прикордонних служб і начальників генштабів двох держав для встановлення контролю на українсько-російському кордоні та врегулювання ситуації на сході країни.
«Було обговорено необхідність закриття кордонів України для переміщення техніки, найманців, боєприпасів, — сказав у заяві для преси Президент України. — Досягнуто домовленості, що негайно почнуться консультації прикордонників».
Керівник нашої держави сподівається, що на базі мирного плану буде розроблено дорожню карту, й Україна спробує «через тристоронню контактну групу провести консультації, щоб якнайшвидше вийти на режим припинення вогню, що його забезпечать представники моніторингової місії ОБСЄ, які зможуть робити моніторинг та верифікацію режиму припинення вогню. Він матиме обов’язковий двосторонній характер».
Петро Порошенко також зазначив, що під час зустрічей домовлено негайно активізувати діяльність тристоронньої контактної групи щодо пришвидшення прогресу звільнення незаконно утримуваних заручників.
«Логіку мирного плану, — наголосив він, — підтримали всі без винятку глави держав. Усі ми дуже жорстко наполягали, щоб у першу чергу було досягнуто домовленості про забезпечення миру та свободи для українських громадян, яких незаконно утримують незаконні збройні формування».
На прогрес у врегулюванні збройного конфлікту на сході України сподівається й Верховний представник ЄС з питань зовнішньої політики та політики безпеки Кетрін Ештон. За її словами, в ході переговорів обговорювали два питання: економічні аспекти дискусії між Україною та Росією і питання миру та безпеки.
«Я повинна сказати, — цитує представника ЄС агенція Reuters, — що протягом усієї зустрічі я наголошувала, що це, на мій погляд, найважливіший аспект. Ми закликали до припинення вогню, пов'язаного з належним контролем кордонів. Важливо гарантувати, щоб гуманітарна допомога дійшла до людей у належному порядку, відповідно до норм міжнародного права, і, звичайно, повинен мати місце політичний процес».
Під час обговорення економічних аспектів імплементації угоди, на переконання Ештон, відбулась «позитивна дискусія». У контексті обговорення угоди між Україною та ЄС щодо зони вільної торгівлі домовилися про початок консультацій на рівні експертів, які забезпечать мінімізацію наслідків імплементації цієї угоди для країн-сусідів. Ішлося й про переговори з енергетичних питань за участі міністрів палива та енергетики України, Росії та Європейського Союзу, які відбудуться 6 вересня.
Президент нашої країни назвав переговори дуже складними. «Головна наша мета — це мир, — заявив він. — Ми вимагаємо рішучих дій, які можуть принести мир на українську землю».
У цьому із главою нашої держави солідарні й керівники країн Митного союзу, які були присутні на зустрічі в Мінську. В міру того, наскільки їхня позиція може бути публічною, вони підтримали прагнення нашої країни до встановлення миру на Донбасі.
Ми в Google+