Перемога на фронті має супроводжуватися перемогою в усіх сферах життя — так скріплюється місток між сьогоденням і майбутнім. Умови для цього не чекають, а створюють. Цього педагоги Комунального закладу вищої освіти «Барський гуманітарно-педагогічний коледж імені Михайла Грушевського» вчать студентів власним прикладом.
Ініціатива педагога і талант студента
Вихованці цього закладу Богдан Шевчук та Назар Круцик нещодавно на Міжнародному конкурсі студентів мистецьких закладів освіти, що проходив у Польщі, вибороли перше місце у двох номінаціях. Здивував і підкорив членів комісії не лише оригінальний задум та майстерне виконання робіт, але й те, в яких умовах довелося працювати переможцям, адже весь процес фіксували на відео. Його кадри члени комісії супроводжували вигуками «фантастика!».
А для коледжу — проза життя
«Я з малих літ чув про барську кераміку, — каже викладач Комунального закладу вищої освіти «Барський гуманітарно-педагогічний коледж імені Михайла Грушевського» Вадим Шпаковатий, випускник цього навчального закладу. — І весь час дивувався, що тепер її немає. Після закінчення університету повернувся до коледжу викладачем декоративно-прикладного мистецтва. Запропонував вчити студентів ще й кераміки. Але на чому? Купити хоча б один гончарний круг не в змозі ні коледж, ні я особисто — потрібно дві тисячі євро. Думав-думав і знайшов рішення. Придбав відпрацьовану пральну машину, переробив її на гончарний круг — витратив п’ять тисяч гривень. Першою тоді її випробувала дочка Діана, їй сподобалося. Я переконався, що техніка ефективна й безпечна. Але цього мало: де ж узяти піч для обпалювання кераміки? Її подарував Микола Табак. Згодом господарство розрослося — студенти працюють на десяти гончарних кругах».
Заходимо в майстерню. На першому крузі працює Назар Круцик. Неподалік ліпить грайливого котика Богдан Шевчук. «Хлопці тут днюють і ночують, — пояснює педагог. — Вони зараз нас не бачать і не чують».
— А що за гамір стояв тут раніше? — запитую.
— То школярі приходили, — відповідає Вадим Васильович. — Для них проводимо майстер-класи. Школи Бара і навколишніх сіл стоять у черзі, щоб побувати в майстерні. Дітям цікаво, бо тут вони власними руками ліплять з глини найпростіші вироби. До найменших у дитячі садочки ми йдемо самі. Найширший майстер-клас провели з біженцями. І коли навіть дорослі люди брали в руки глину, ви бачили б, як це заспокійливо діяло на них.
Благодійність коледж виявляє не лише в навчанні. Тут регулярно проводять виставки студентських мистецьких робіт, а виручені кошти спрямовують на підтримку ЗСУ.
Перемогу в закладі здобули не лише над браком фінансування освіти, зумівши на ентузіазмі обладнати творчу майстерню. Продукція із саморобного гончарного круга заявила на міжнародному рівні про прорив на шляху до відродження барської кераміки. А це вже досягнення не лише місцевого, а й державного значення. Зусиллями педагогів і студентів коледжу Україна заявляє про відродження і продовження традицій, величезний потенціал народного мистецтва.
Птах на яблуневій гілці
А барська кераміка славилася ще з ХVІ століття. Вона була привабливою, оригінальною, затребуваною. Ось лише одне свідчення з архівів. Із Бара 1907 року вивезено в Бесарабську губернію залізницею 96 тонн мальованих мисок.
«Уроки гончарства, — каже директор Комунального закладу вищої освіти «Барський гуманітарно-педагогічний коледж імені Михайла Грушевського» Петро Савчук, — це, без перебільшення, уроки патріотизму. Солдати на фронті захищають не лише нашу землю, а й культуру та мистецтво. І коли під звуки сирен (а гончарні круги є і в бомбо сховищі) молодь відроджує і продовжує справу предків, віримо в прекрасне майбутнє України.»
Тим часом біля майстерні знову стало гамірно — прийшла чергова група школярів. І хоча робочий день Вадима Васильовича давно закінчився, він радісно запросив відвідувачів до роботи…
— Пташенята зібралися, щоб набратися снаги для злету, — вголос міркує директор коледжу.
Продовжуючи цю думку, слід зауважити, що один із найпоширеніших сюжетів виробів барських майстрів — птах на яблуневій гілці. Сьогодні її в своїх руках тримає Вадим Шпаковатий. З неї злітають діти-птахи, які розпочали своїми творами заявляти про відродження барської кераміки. Педагогічна перемога веде до перемоги духовно-мистецької та економічної.
для «Урядового кур’єра»
Ми в Google+