Голова Державної інспекції навчальних закладів 
Михайло Гончаренко
«Вихователі не повинні збирати благодійні внески»
Упродовж «прямої лінії» щодо проблем і перспектив розвитку дошкільної освіти телефон замовкав на лічені хвилини. Запитання наших читачів так чи інакше стосувалися тих коштів, які регулярно доводиться платити чи у благодійні фонди дитсадків, чи готівкою — на ремонти, купівлю меблів, встановлення нових вікон тощо. Додався ще один важливий момент: чи має право адміністрація садочка вимагати гроші за заняття з підготовки малечі до школи? На всі запитання в ході «прямої лінії» «УК» відповів голова Державної інспекції навчальних закладів Михайло Гончаренко.
Марина Володимирівна, м. Київ:
— Михайле Федоровичу, чи може керівник дитячого дошкільного закладу відмовити батькам узяти до садочка дитину в разі, коли немає медичної довідки?
— Однозначно. Відповідно до статті 15 Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб» та Положення про дошкільний навчальний заклад, прийом дітей до виховних, навчальних, оздоровчих та інших дитячих закладів проводиться лише за наявності відповідної довідки закладу охорони здоров’я, в якому дитина перебуває під медичним наглядом, наприклад, місцевої районної поліклініки. Довідка видається на підставі медичного огляду дитини, якщо немає медичних протипоказань для перебування її в цьому закладі. Адже може трапитися, що дитина хвора на туберкульоз або якесь інше інфекційне захворювання, а це — ризик для здоров’я інших дітей. Довідка про стан здоров’я дитини потрібна.
— Яким має бути медичне обслуговування дітей в садочках? Яких заходів вживають, щоб знизити захворюваність?
— Щодо медичного обслуговування, то відповідний порядок затверджений постановою Кабінету Міністрів від 14 червня 2002 року. Медобслуговування повинне включати обов’язкове проведення медичних оглядів, зокрема й медоглядів перед профілактичними щепленнями, які дітям роблять у дитсадках. А також — проведення самої вакцинації згідно з календарем профілактичних щеплень, надання невідкладної медичної допомоги дитині, що занедужала, на догоспітальному етапі й організація заходів для госпіталізації за наявності відповідних показань з обов’язковим інформуванням про це батьків, якщо дитина захворіла під час перебування в садочку. Якщо в дитини інфекційне чи вірусне захворювання, слід її обов’язково ізолювати від інших дітей, доки її не госпіталізують чи не заберуть батьки.
Інна, м. Київ:
— Збираюся віддати дитину до дитячого садка. Непокоять випадки, про які повідомляють ЗМІ: харчові отруєння дітей у цих закладах. Хто здійснює контроль за якістю харчування?
— Відповідно до статті 35 Закону України «Про дошкільну освіту», контроль і державний нагляд за якістю харчування в дошкільних навчальних закладах незалежно від підпорядкування, типів і форми власності покладений на засновників, власників цих закладів та відповідні органи управління охорони здоров’я, освіти та керівництво закладу. Крім того, відповідальність за безпеку і якість продуктів харчування та продовольчої сировини, згідно з відповідним спільним наказом МОЗ та Міносвіти, покладено на постачальника або підприємство, що забезпечує харчування. Але якщо, наприклад, у дошкільному навчальному закладі в штатному розписі є працівник харчоблоку, тобто кухар, який готує їжу, тоді відповідальність за якість і безпеку продуктів харчування покладається на керівника дошкільного навчального закладу.
— Відомо, що частину коштів за харчування сплачують батьки. Як встановлюється розмір батьківської плати за харчування і хто його визначає?
— Розмір плати за харчування в державних і комунальних дошкільних навчальних закладах, згідно зі статтею 35 Закону України «Про дошкільну освіту», встановлюється один раз на рік. Для комунальних і державних навчальних закладів ця плата не може перевищувати 50% у міській місцевості (а в сільській — 30%) від вартості харчування на день. Якщо це дитячий садок санаторного типу, то для дітей, які потребують корекції фізичного й розумового розвитку, а також для дітей із затухаючими формами туберкульозу плата за харчування взагалі не встановлюється. Крім того, батьки можуть за рахунок благодійних внесків та пожертв домовлятися про можливість додаткового харчування дітей, але це вирішується на рівні батьківського комітету за погодженням із керівництвом дошкільного навчального закладу.
— До речі, Михайле Федоровичу, чи знаєте ви реальні випадки покарань конкретних керівників дитячих садків чи недобросовісних постачальників продуктів?
— Ми знаємо, що є не просто звільнення, а й порушення кримінальних справ. Щоправда, немає статистики щодо судових рішень з цього приводу. Порушення кримінальної справи — це вже не компетенція Державної інспекції навчальних закладів. Коли виявляємо подібні факти, то ініціюємо питання про звільнення керівників дошкільних навчальних закладів, де отруїлися діти, і передаємо відповідні матеріали до органів прокуратури.
Оксана, м. Гостомель:
— Поясніть, чи правильно, що вихователі в дитсадках самі збирають благодійні внески, кошти на ремонт? Може, є якийсь затверджений порядок?
— Вихователі не можуть займатися збиранням коштів. Відповідно до чинного законодавства, збиранням благодійних внесків можуть займатися лише благодійні організації. Батьки мають самі організуватися щодо цього, повинно бути відповідне рішення батьківського комітету або ради навчального закладу. Благодійні внески можуть надаватися і у грошовій формі, і у вигляді товарів, робіт чи послуг. У благодійній організації не можуть працювати безпосередньо працівники навчального закладу.
Коли працівник дитсадка є бухгалтером чи керівником благодійної організації — це грубе порушення порядку отримання благодійних добровільних внесків і пожертв від юридичних та фізичних осіб. Крім того, кошти не повинні збирати готівкою, їх мають перераховувати на рахунок благодійного фонду або на спецрахунок, який відкривають для дитячого дошкільного закладу в районному управлінні чи відділі освіти. Інакше це порушення. Найменше покарання за такі порушення — штрафні санкції, в особливих випадках — притягнення до кримінальної відповідальності.
Ірина Іванівна, м. Черкаси:
— В нашій родині — складні матеріальні обставини, грошей, щоб сплатити за перебування дитини в садочку, бракує. Скажіть, будь ласка, чи мають право відрахувати мою дитину за несплату за харчування?
— Садочок комунальний чи приватний?
— Комунальний.
— Загалом якщо батьки або особи, котрі їх замінюють, протягом двох місяців без поважних причин не платять за харчування дитини, це може бути підставою для відрахування. Але в окремих випадках вас можуть звільнити від плати. Зокрема, якщо в сім’ї сукупний дохід на кожного її члена за попередній квартал із урахуванням індексу зростання цін менший, ніж прожитковий мінімум, — 1147 гривень.
Плату за харчування можуть також зменшити на 50%, якщо в сім’ї троє або більше дітей. Якщо ж розмір доходу сім’ї дає змогу сплачувати за харчування, але протягом двох місяців ви не платите, то це може бути підставою для відрахування дитини. Щоправда, батьків у такому разі повинні попередити за 10 календарних днів, аби вони мали можливість погасити свою заборгованість.
Дмитро, м. Київ:
— Чи можуть дитину взяти до дитячого садка на умовах короткострокового перебування, але при цьому не забезпечувати харчуванням?
— Можуть. Але лише у разі, коли вік дитини — від 2,5 до 7 років і вона перебуває в дитсадку не більш як 4 години. Якщо малюк залишається в дитячому садочку понад 4 години, харчування має бути обов’язково — один або й два рази на день.
Марія Іванівна, м. Київ:
— Михайле Федоровичу, чи можуть працювати при дошкільному навчальному закладі групи з підготовки дітей до школи? Хто повинен проводити заняття в таких групах?
— Відповідно до законів України «Про загальну середню освіту» і «Про дошкільну освіту», підготовчі групи можуть створювати лише для дітей, які не відвідують дошкільний навчальний заклад. Оскільки в старшій групі дошкільного навчального закладу протягом навчального року для дітей від 5 до 6 років (а в деяких випадках і до 7 років) проводять заняття, на яких дітей, відповідно до Базового компоненту дошкільної освіти, повністю готують до школи. Таку підготовку можуть здійснювати в дошкільному навчальному закладі при школі у так званих підготовчих групах або в сім’ї. Заняття в цих групах можуть проводити і вихователі, і вчителі початкових класів, але обов’язково — за програмою дошкільної освіти.
Загалом, відповідно до частини 4 статті 23 Закону України «Про дошкільну освіту» і Положення про дошкільний навчальний заклад, затвердженого постановою уряду від 12 березня 2003 року, дошкільний заклад може надавати додаткові освітні послуги, які не визначені Базовим компонентом дошкільної освіти, лише за згодою батьків або осіб, які їх замінюють, у межах гранично допустимого навантаження на дитину, що визначається Міносвіти і МОЗ. Батьки можуть відмовитися від запропонованих додаткових освітніх послуг, і ця відмова не може бути підставою для відрахування дитини з дошкільного навчального закладу. Перелік платних послуг, які можуть надавати у дошкільному навчальному закладі, чітко визначено урядом.
— У дитячому садку Голосіївського району Києва вихователі організували такі групи й беруть із батьків гроші за це. Це неправомірно?
— Абсолютно. Якщо батьки не хочуть, аби дитина отримувала додаткові освітні послуги, у дитячому садку не можуть вимагати платити за них. У будь-якому разі в дошкільному навчальному закладі, коли ваша донька чи син в старшій групі, підготовка до школи має бути безкоштовною, що передбачено Базовим компонентом дошкільної освіти. Звичайно, я кажу про державний або комунальний навчальний заклад.
— Але ж додаткові заняття, мабуть, повинні відбуватися в позаурочний час. Але буває так: іде заняття за програмою, діти вчать, наприклад, букви, а потім із батьків за це вимагають гроші.
— Ні, за звичайне заняття в державному чи комунальному дитячому садку адміністрація не має права вимагати гроші. Ми обов’язково перевіримо це. Відповідні заходи будуть ужиті.
Тетяна Василенко, м. Київ:
— Нині часто говорять про якість і зміст освіти, зокрема дошкільної. Поясніть, у чому її зміст?
— Зміст дошкільної освіти визначено Базовим компонентом дошкільної освіти, який затверджений наказом Міносвіти в 2012 році. Базовий компонент — це такий державний стандарт, що містить норми і положення, котрі визначають державні вимоги до рівня розвиненості, вихованості дитини, щоб вона могла адекватно соціалізуватися, спілкуватися з іншими дітьми, та умови, за яких цей рівень розвиненості та вихованості може бути досягнуто.
Виконання вимог Базового компонента є обов’язковим для всіх дошкільних навчальних закладів, незалежно від форм власності: чи це комунальний садочок, чи державний, чи приватний. Реалізація змісту дошкільної освіти, тобто досягнення цього відповідного рівня якості дошкільної освіти, здійснюється відповідно до програм та навчально-методичних посібників, затверджених Міносвіти. Ознайомитися докладніше з Базовим компонентом дошкільної освіти можна на сайті Міносвіти.
Оксана, м. Бровари:
— Ми хотіли влаштувати доньку в дитсадок, оскільки нам сказали, що дитина обов’язково має ходити в підготовчу групу, бо без цього її до першого класу не візьмут. Чи справді школа може відмовитися прийняти таку дитину?
— Дитину справді треба готувати до школи. Згідно з чинним законодавством, діти з п’ятирічного віку мають готуватися до школи один рік. Підготовка може здійснюватися і в дошкільному навчальному закладі чи в підготовчих групах у школах, і в сім’ї. Тобто батьки або викладачі-гувернанти так само можуть готувати дитину, відвідування підготовчих груп — не обов’язкова умова. Але загалом охоплення дітей п’ятирічного віку дошкільною освітою в Україні становить приблизно 99%.
— Коли ми, збираючись до школи, скажемо, що самі проводили заняття з донькою, хто і як це перевірятиме?
— Психолог та викладачі проведуть із нею співбесіду, під час якої з’ясують стан психологічної готовності дитини до школи. Тому батьки повинні знати ті вимоги, які висувають до дітей при підготовці їх до навчання.
Тетяна, м. Київ:
— Щоразу на початку року ми здаємо гроші на потреби дитячого садка. Окрім того, кожного місяця вносимо кошти на групу у фонд дитсадочка. Гроші здаємо ніби як благодійні, хоч, зрозуміло, внески обов’язкові. Нехай це невеликі гроші, однак платити треба постійно. До кого звертатися, якщо ми не хочемо або не можемо платити ці ніби благодійні внески?
— Щодо благодійних внесків ситуація така. Батьки можуть матеріально підтримувати діяльність навчального закладу, проте лише на добровільній основі. Якщо цей благодійний збір намагаються нав’язати вам як обов’язковий, це порушення. У такому разі можна писати скарги і до районного управління освіти, і до нас — Державної інспекції навчальних закладів. У крайньому разі звертатися до правоохоронних органів.
Наголошу, що вимога сплачувати добровільні внески до таких благодійних фондів у обов’язковому порядку суперечить Закону України «Про благодійництво та благодійні організації» і відповідному порядку отримання благодійної допомоги.
Сергій, м. Київ:
— Моєму синові в липні виповнилося 6 років. З дружиною вирішили ще на рік залишити його в дитсадку, проте нам повідомили, що місць немає. Як нам бути? Тим паче цього року менша донька перейшла до старшої групи цього самого дитсадка, тож ми сина хотіли перевести до неї.
— Відповідно до статті 12 Закону України «Про дошкільну освіту», дошкільна освіта надається дітям віком до 6 або 7 років. Тому коли батьки шестирічної дитини хочуть, щоб вона залишилася в садочку ще на рік, їм не мають права відмовляти — якщо ваш будинок чи житловий комплекс територіально належить до вказаного комунального садочка. Тим паче, якщо ви наполягаєте.
Групи в дитячому садочку повинні комплектувати, враховуючи вікову й родинну ознаки. Тобто якщо ви хочете, щоб ваш син навчався в одній групі зі своєю сестрою, то маєте право на отримання таких послуг. Якщо вам відмовив керівник дитячого навчального закладу, раджу звернутися зі скаргою до місцевого органу управління освітою. Я впевнений, що цього буде досить, аби забезпечити права вашої дитини.
— Чимало запитань на «пряму лінію» надійшли електронною поштою. Окрім традиційної проблеми збирання коштів, читачів хвилює питання хронічного перевантаження груп. З одного боку, це порушення (за санітарними нормами у групах має бути не більше 20 дітей), тож держінспекція має за таке карати. З другого — місць у дитсадках постійно бракує. Батьки згодні як завгодно віддячити завідувачу дитсадка за можливість влаштувати дитину. Але проблема — не в батьках і не в адміністрації дитсадків. Як ваші державні інспектори реагують на такі порушення?
— Питання переповнення дошкільних навчальних закладів доволі складне. З одного боку, є санітарні норми. Але нині за того рівня переповненості садочків вимагати безумовного виконання цієї норми… Питання комплексне: з одного боку, треба вимагати дотримання санітарних норм, з іншого — триває процес відновлення і створення дошкільних навчальних закладів. Уряд разом із місцевими органами виконавчої влади вживає заходів щодо відновлення садочків: повертають ті, що раніше було передано в оренду, будують нові. Наприклад, за дев’ять місяців цього року вдалося створити понад 33 тисячі нових місць у дитячих садочках. Тобто поступово ми розв’язуємо цю проблему відповідно до соціальних ініціатив Президента, згідно з якими протягом 2013–2014 років треба створити щонайменше 100 тисяч нових місць у дитсадках.
— Скільки відсотків від потреби це становитиме?
— З урахуванням переповнення груп, це приблизно 70% від додаткової потреби дитячих місць у дитсадках.
— Уточніть, чи є конкретна дата, коли проблема з браком місць у дитячих садках має бути розв’язана.
— Щодо цього з 2011 року діє Державна цільова програма з розвитку дошкільної освіти. Відповідно до зазначеної програми, питання має бути вирішене до 2017 року.
— Отже, вже два роки діє Державна програма. Яка динаміка за цей час? Скільки ще бракує місць?
— Станом на 1 вересня 2013 року порівняно з 2010 роком кількість дошкільних навчальних закладів збільшилася на 7,5%. Кількість дітей, які ходять до дитсадків, збільшилася на 230 тисяч (або на 18% порівняно з початком 2010 року). У цифрах це майже 1,5 мільйона дітей проти мільйона 270 тисяч у 2010 році. За оперативними даними, станом на 20 вересня 2013 року розширення мережі дошкільних навчальних закладів надало можливість збільшити показник забезпечення місцями дітей відповідного віку до 82,6% (в 2010 році цей показник становив 53%).
Якщо враховувати переповненість дошкільних навчальних закладів, треба ще створити приблизно 140 тисяч нових місць. За тієї динаміки створення нових місць у дошкільних навчальних закладах, що спостерігається нині, до 2017 року вказане завдання реально виконати. Це відбуватиметься завдяки будівництву нових та відновленню старих дитсадків, які раніше були перепрофільовані під офіси тощо. За тенденціями, що спостерігаємо нині, можна зробити висновок, що здебільшого створення нових місць відбуватиметься за рахунок відновлення вже існуючих дитсадків. Скажімо, нині діє 16 664 дитячих садочки, а 1990 року їх було 24,5 тисячі. Звичайно, доцільніше й простіше відновити перепрофільовані садочки, ніж будувати нові.
Наталія, м. Херсон:
— Наші дитячі садочки працюють по-різному: одні до 17.30, інші до 19-ї або 20-ї години. Хто визначає режим у дошкільних навчальних закладах? Чи можуть батьки вплинути на нього?
— Режим у дошкільних навчальних закладах визначає керівництво дошкільного навчального закладу відповідно до тих нормативів, які затверджує Міносвіти спільно з МОЗ. Батьки можуть написати заяву, в якій обумовлять час та періодичність перебування дитини в групі. Дитина може бути на короткотривалому перебуванні (до чотирьох годин) або на повному режимі перебування (10,5–12 годин).
У Законі України «Про дошкільну освіту» та Положенні про дошкільний навчальний заклад зазначено, що режим роботи дошкільного навчального закладу і тривалість перебування в ньому дитини встановлюється засновником або власником за погодженням із відповідним органом управління освітою та відповідним органом охорони здоров’я. Може бути навіть дошкільний навчальний заклад із цілодобовим перебуванням дітей, проте в таких дитсадках кількість дітей у групі обмежується 10 особами, а у звичайному садочку їх може бути до 20.
— Дякую. А чи повинні дитячі заклади працювати влітку?
— Однозначно. Батьки часто помиляються, вважаючи, що дошкільний заклад повинен працювати тільки до 31 травня. Річ у тім, що з 1 вересня до 31 травня в дошкільних навчальних закладах — навчальний рік, а з 1 червня до 31 серпня триває оздоровчий період. Зрозуміло, що батьки не можуть піти у відпустку на всі три літні місяці. Тому, якщо тато з мамою працюють, вони мають право на те, щоб їхня дитина влітку перебувала в садочку. Протягом літніх місяців занять не буде, але діти перебуватимуть у дитсадку.
Інна, м. Чернігів:
— Навіщо адміністрація дитсадка вимагає у батьків ідентифікаційний номер на дитину? Чи мають батьки право відмовитися від цього?
— Вимагати ідентифікаційні номери від батьків адміністрація дитсадків не має права, оскільки це персональні дані дитини. Ми про такі випадки навіть не чули. Надання ідентифікаційного коду дитини не передбачено жодним нормативно-правовим актом для дошкільного навчального закладу.
Ольга Карпина, м. Овруч
— Михайле Федоровичу, в чинних нормативних актах передбачено атестацію керівників дошкільних навчальних закладів, але нема чітких вказівок щодо її проведення. Чи буде розроблений єдиний для всієї країни механізм атестації?
— Такий механізм уже розроблений. Нещодавно у Міністерстві освіти і науки внесено доповнення до існуючого Типового положення про атестацію педагогічних працівників, які стосуються саме уточнення процедури атестації керівників навчальних закладів та їхніх заступників, до яких належать і керівники дошкільних навчальних закладів. Документ направлено для врахування в роботі всім місцевим органам управління освітою.
Лариса Скачко, м. Черкаси
— На територіях, постраждалих внаслідок аварії на ЧАЕС, на малюків, що не відвідують дитячі садочки, виплачується грошова компенсація на харчування. Через це часом батьки відмовляються водити діток до дошкільних закладів, бо не хочуть втрачати «дитячих виплат». Як планується розв’язати цю проблему?
— Справді, існують такі виплати батькам дітей, постраждалих від Чорнобильської катастрофи, але гроші виплачуються і в тому випадку, якщо ці діти відвідують дитячий садочок. Суми, звичайно, різняться. Щодо відмови батьків водити дітей до дитячого садочка, то нині дошкільна освіта є обов’язковою первинною складовою частиною системи безперервної освіти, це визначено статтею 4 Закону України «Про дошкільну освіту». Проте, за бажанням, батьки можуть забезпечити дошкільну освіту і в сім’ї відповідно до вимог Базового компонента дошкільної освіти, що не суперечить статті 8 цього ж закону.
«Пряму лінію»
підготувала й провела
Тетяна МОІСЕЄВА,
«Урядовий кур’єр»
ДОСЬЄ «УК»
Михайло ГОНЧАРЕНКО. Народився 1975 року у Стеблеві Черкаської області. Закінчив Державну академію легкої промисловості, Міжгалузевий інститут підвищення кваліфікації кадрів при НТУ «Харківський політехнічний інститут». Кандидат економічних наук. З серпня 2011 року — голова Державної інспекції навчальних закладів. Автор (співавтор) понад 40 наукових публікацій та статей з питань державного регулювання у сфері освіти, а також інноваційно-інвестиційного розвитку та трансферу технологій.
ПРЕС-ЦЕНТР «УК»
З питань органiзацiї та проведення «прямих лiнiй» i «круглих столiв» «Урядового кур’єра» звертатись до керiвника прес-центру Анни ШИКАНОВОЇ на електронну адресу: imrich@ukcc.com.ua
Ми в Google+