У гуртожитку на вулиці Джамбула, 50, в Ужгороді проживають до півтисячі осіб. Їхній пікет перед будівлею суду 6 червня вразив своєю масовістю. Вони борються за власне житло: 20 років тому Регіональне відділення Фонду держмайна по Закарпатській області внесло цей гуртожиток до статутного фонду цілісного майнового комплексу поліграфічного підприємства (ПП) «Патент». Про те, що будівлю зводили за пайовою участю інших забудовників, …забули.
Передісторія
Гуртожиток зводили спільно чотири пайовики. «Патент» отримав у ньому 199 із 452 ліжко-місць. Разом із його працівниками вселилися співробітники і двох інститутів-пайовиків, а також закладів освіти, культури, підпорядкованих Ужгородській міській раді. Понад половину коштів у будівництво вклав саме міськвиконком.
— Під час акціонування у 1990-х гуртожиток внесли до статутного фонду «Патенту», що відбулося з порушенням Закону «Про приватизацію державного майна», — зазначила голова Ужгородського осередку Спілки власників житла України Марина Куберка. — Адже цей процес не поширювався на приватизацію об’єктів державного житлового фонду, до якого входили гуртожитки. Законом передбачалося, що ці об’єкти повинні передаватися в комунальну власність безкоштовно або на компенсаційній основі.
Отож будівлю до статутного фонду внесли, на думку експерта, безпідставно. І держбюджет не збагатився, адже її передали безкоштовно.
Є справедливість?..
Нині в Ужгороді комунальними стали 26 гуртожитків, які раніше були на балансі підприємств. Це дало змогу мешканцям безкоштовно приватизувати житло. Керівники підприємств вважали, що їхні працівники, які проживали у гуртожитках і перебували на квартирному обліку, своєю багаторічною працею набули право приватизації займаних ними квадратних метрів.
Мешканці ж цього гуртожитку вперлися в стіну протидії поліграфпідприємства «Патент». Ініціюючи постійні судові позови, його керівництво робило все, щоб люди не змогли стати власниками квадратних метрів. У 2007 році правління підприємства прийняло рішення продавати житлову площу мешканцям за ринковими цінами. Проте останні добилися судового рішення про заборону відчуження житлової площі.
ПП «Патент» сподівався отримати солідну компенсацію за гуртожиток із державного та міського бюджету після ухвалення Закону «Про забезпечення реалізації житлових прав мешканців гуртожитків». З цією метою на запити щодо балансової вартості «Патент» завжди вказував оціночну вартість гуртожитку із врахуванням компенсації, а не балансову.
Судові баталії
У 2006-му «Патент» ще й закріпив за собою право власності на гуртожиток. Тоді ж суд зобов’язав Ужгородський міськвиконком видати позивачеві відповідне свідоцтво. Тодішня керуюча справами виконкому міської ради Лариса Алентьєва підписала свідоцтво, не ставши на захист мешканців. А вони дізналися про все це аж через три роки. Хоч із запізненням, але таки взялися самостійно відстоювати житлові права.
— Щойно наближаються вибори, як нам обіцяють повернути будівлю у власність міста і дозволити приватизувати житло, — каже начальник відділу головного управління статистики у Закарпатській області Василь Панчук. — Тільки-но вибори закінчуються, як знову про нас забувають…
Після дворічного розгляду справи позивачів — мешканців гуртожитку Закарпатський окружний адміністративний суд у 2010-му визнав протиправним та зобов’язав скасувати наказ регіонального відділення Фонду держмайна про включення гуртожитку до складу цілісного майнового комплексу підприємства «Патент». Це рішення у 2012-му підтвердив Львівський апеляційний суд. І Вищий адміністративний суд України залишив його в силі, ставши на бік мешканців. «Патент» продовжує ініціювати нові позови…
— Судимося з ним понад 12 років, лише в Ужгороді десять судів відбулося, — каже пенсіонерка Марія Бокла. — За право бути зареєстрованими, за скасування наказів Фонду держмайна. — Це схоже на гойдалку: один суд виграємо ми, другий після апеляції — вони.
Виправлення помилок
Ужгородські депутати нарешті взялися виправляти помилки. Пішовши назустріч мешканцям, на сесії 11 квітня цього року прийняли рішення взяти гуртожиток у комунальну власність. Це відкрило шлях до приватизації житла мешканцями.
Таким розвитком подій «Патент» незадоволений, розпочав судовий спір уже з міською радою. Голова правління Іван Ключевський та інші власники підприємства, що викупили його контрольний пакет акцій, продовжують вважати себе власниками й дев’ятиповерхової будівлі гуртожитку.
Цікаво, а чи належно виконували обов’язки з утримання майна, як дбали про мешканців? В акті з приймання-передачі гуртожитку, отриманому міськрадою, зазначено: покрівля протікає, під’їзди в неналежному стані й потребують ремонту, половину каналізаційних мереж слід міняти.
Мобільний оператор орендує шахту ліфта
— Води в одному з двох корпусів немає вже рік. Вона не доходить до трьох верхніх поверхів узагалі, — каже Христина Мещерякова, яка працює заступником директора у ЗОШ №6 міста. — Мене вселяла міська рада як молодого спеціаліста, а я тепер повинна викуповувати квадратні метри у того, хто правдами-неправдами отримав свідоцтво на право власності.
— Рік у нас не працював ліфт. Коли самі звернулися до Закарпатліфту, то його працівники виявили: трансформатор демонтовано, а шахту орендує… компанія мобільного зв’язку. Ми зібрали кошти на ремонт, після чого ліфт таки запустили, — доповнює розповідь медсестра міської поліклініки Наталія Голуб.
— У 2010-му сталася страшна пожежа. П’ять поверхів у листопаді залишалися без електрики. Два тижні власники не показувалися, відтак прийшли з довідкою від МНС, що, мовляв, загорілося з нашої вини, бо вмикали електроприлади. Але ж іншого способу обігрівання немає: ми без газу й гарячого водопостачання, — додала Марія Бокла.
Центральне опалення за два десятки років вийшло з ладу. Мешканці власним коштом перейшли на автономне опалення. Складнощів було чимало, бо ж техумов власник не надав…
«Платимо, а не отримуємо»
Господарський суд Ужгорода не прийняв позов міськради про скасування права власності на гуртожиток, зафіксованого за «Патентом». Суд відхилив позов, переадресувавши його до адміністративного. Останній теж залишив позов без розгляду, посилаючись на перевищення терміну позовної давності.
Але ж суди щодо неправомірності включення гуртожитку до статутного фонду тягнулися п’ять років. Тоді де правда, і коли мешканці нарешті зможуть отримати у власність житло, яке повинні отримати за законом?
Марія Бокла роки пропрацювала завідувачкою гуртожитком, тож упевнено стверджує: «У 98 копійках плати за кожен квадратний метр 36 копійок було закладено на поточний ремонт, який не робили. Ще 13 копійок ішло на утримання аварійної служби, хоч її теж немає. Не витрачалися гроші й на обладнання спортивних дитячих майданчиків, освітлення підвалів, прибудинкової території. Усе це вносилося в оплату».
— Голова правління ВАТ «Патент» Іван Ключевський намагався укладати договори оренди житла з мешканцями, та мало хто погоджувався, — розповідала юрисконсульт Наталія Костянтинівна. — Це означало б, що завтра ти можеш опинитися на вулиці, бо хтось готовий заплатити за оренду більше. За відмову укласти договір найму представник власника відмовлявся реєструвати людей за місцем проживання, видавати довідки про склад сім’ї. У договорі встановлювали інший розмір квартплати, ніж затверджено міськвиконкомом. Вважаю неправомірним, що дружина Івана Ключевського Оксана Ярославівна працювала паспортистом-касиром і одночасно представляла інтереси «Патенту» в судах. Другий родич, син Ігор Ключевський, юрисконсульт правління. Свого роду — сімейний підряд.
Протест і надії — поряд
Судове засідання, призначене на 6 червня, зібрало під Господарським судом армію мешканців гуртожитку. Воно не відбулося: суддя вирішив перенести його на 25 червня і провести з розширеним складом суддів. Розглядатиметься черговий протест «Патенту», цього разу — на рішення міськради щодо гуртожитку.
Тим часом його мешканці звернулися до Комітету з питань верховенства права та правосуддя Верховної Ради України з проханням взяти під контроль цю справу та сприяти її найшвидшому розгляду. Просять забезпечити їхні законні права на житло. Воно, вказано у зверненні, «гарантується Конституцією України та Законами «Про забезпечення реалізації житлових прав мешканців гуртожитків», а також «Про передачу об’єктів права державної та комунальної власності».
Ми в Google+