НАЙДОРОЖЧЕ  

Полтавські лікарі виходжують немовлят завважки від півкілограма

На Полтавщині реформування медичної галузі відбувається уже тривалий час. В 2004 році у Комсомольську було проведено виїзну колегію Міністерства охорони здоров’я, на якій уперше аналізували досвід полтавців щодо розвитку сімейної медицини. А через чотири роки у Полтавському міському клінічному пологовому будинку почали впроваджувати найсучасніші перинатальні технології, рекомендовані ВООЗ та ЮНІСЕФ. З досвідом полтавців під час проведення Всеукраїнської наради з питань охорони материнства та дитинства знайомилися її учасники, а також кореспондент «УК».

Без глянцю

Звісно, господарі запропонували для огляду найкраще з того, що мають. Але вийшло так, що в останню мить маршрут довелося змінити. Першим таким незапланованим для показу була Яківчанська амбулаторія загальної практики сімейної медицини, яку побудували  кілька років тому. Просторі, сяючі чистотою кімнати, сучасне медичне обладнання, кваліфікований персонал.

— Не вистачає тільки комп’ютерів, але й вони незабаром будуть, —запевнила головний лікар амбулаторії Галина Сєлькіна. — Амбулаторія обслуговує, крім Ближніх і Дальніх Яківців, приміські Івонченці, Рибці, Малобудищанський завод. Серед пацієнтів 36 дітей до року та 5 вагітних жінок.

Дворічній Аліні Авраменко, яку мама годувала груддю до 1,5 року, поліклініка поки що не потрібна. Фото автора

— Чудові умови для роботи! — зазначив після оглядин одеський обласний акушер-гінеколог Ігор Рязанцев.              

Угледівши цілий натовп незнайомих людей біля амбулаторії, з будинку навпроти повиходили його мешканці. Дехто був із немовлятами на руках. Тетяну Шкодюк влаштовує тут усе. В її півторарічного сина Владислава у перші місяці після народження були проблеми зі здоров’ям, тож за ним постійно наглядають кілька лікарів, зокрема хірург і педіатр. Завдяки їхньому професіоналізму і дбайливому ставленню Владик одужує. Крім цих фахівців, в амбулаторії працюють стоматолог і акушер-гінеколог. Також зроблять тут і кардіограму.

А про зміни в міських лікарнях мені розповіла головний лікар Полтавського обласного центру «Здоров’я» Ніна Дурдикулієва:

— Тривалий час жителі найбільшого в місті промислового мікрорайону, які мали дітей, були змушені їздити в поліклініку на вулицю Степана Халтуріна. Там умови були жахливі. Тісний коридор, коляски крали… Проблему  зняло новозбудоване  відділення №1 у полтавській клінічній лікарні. Воно приймає пацієнтів з травня 2009 року, а вже має статус «Лікарня, доброзичлива до дитини». Понад 11 тисячам дітей кваліфіковану допомогу надають 33 лікарі, зокрема 13 вузькопрофільних фахівців та 12 дільничних педіатрів, які постійно співпрацюють із сімейними лікарями, 45 медичних та 11 молодших медичних сестер.  Поліклініка розрахована на 250 відвідувань за зміну і має 14 педіатричних дільниць. Тут діє програма підтримки грудного вигодовування.

Нова техніка рятує життя. Фото автора

Торік у грудні за підтримки Всеукраїнської громадської організації «Наукове товариство інвалідів «Інститут соціальної політики» при відділенні відкрили унікальну соляну кімнату. В умовах штучного мікроклімату соляних печер можуть лікуватися діти з алергічними, дерматологічними та хронічними захворюваннями органів дихання.

 Учасники  наради  побували також у Полтавській обласній клінічній лікарні ім. М.В.Скліфосовського та Полтавській обласній дитячій клінічній лікарні, яка відома своїм відділенням інтенсивного виходжування і реабілітації новонароджених. За рік у відділенні лікується близько 200 новонароджених, із яких 60 % народжені передчасно. Лікарі виходжують немовлят завважки від півкілограма.

— Але за таку  надзвичайно важливу для держави працю ми отримуємо  копійки. Середня зарплата у відділенні 1-1,5 тисячі гривень, — розповів завідувач реанімаційного відділення Олександр Варяниця.

 З технікою на «Ви»

 У Полтавському міському клінічному пологовому будинку, який забезпечує II рівень надання стаціонарної акушерсько-гінекологічної та неонатологічної допомоги населенню міста і має статус «Лікарня, доброзичлива до дитини» та почесне звання «Центр якісного медичного обслуговування населення», зарплати начебто вищі. Але тут є проблема технічного характеру: швидко виходять із ладу датчики, інше дороге медичне обладнання. А ремонтувати і обстежувати його нікому. Та й ні за що.

 — Апаратура стеження не витримує навантаження. Потрібно тричі на рік робити їй профілактику, а фахівця в штаті пологового будинку не передбачено , — каже завідувач відділення ультразвукової діагностики Іван Дорошенко. — Хоч потреба у  медтехніках величезна. Обладнання в основному імпортне, дороге, тож важливо, щоб причина поломки була встановлена ще до приїзду наладчика із фірми-виробника. Бо вони правлять за ремонти значні суми.

— Справді, проблема є, і вона загальнодержавна, — визнає начальник Головного управління охорони здоров’я Полтавської облдержадміністрації Віктор Лисак. — Ми нещодавно обговорювали це питання із ректорами Української медичної стоматологічної академії і Полтавського національного технічного університету ім. Ю. Кондратюка. Плануємо на базі одного з них відкрити факультет з підготовки фахівців у галузі медтехапаратури.   Звісно, не вистачає фінансового ресурсу, тож залучаємо спонсорські кошти. Разом із державними коштами плануємо вкласти у галузь охорони здоров’я до 100 мільйонів гривень.

ДОВІДКА «УК»

На Полтавщині проживає майже 240 тис. дітей, зокрема молодших 14 років — 195 тис. В області функціонує 180 амбулаторій загальної практики сімейної медицини. Найближчим часом тут відкриють понад 80 амбулаторій.