Поясніть, будь ласка, докладно, яка різниця між одинокою особою і одинокою особою, яка не має працездатних родичів, зобов’язаних за законом її утримувати? А також до якої категорії громадян така особа відноситься?
С. ДОРОШЕНКО, селище Липова Долина Сумської обл.
Ірина ТАРАБУКІНА,
директор Департаменту соціальних послуг
Мінсоцполітики:
— Законом «Про соціальні послуги» (далі — закон) визначено, що право на безоплатне соціальне обслуговування (отримання соціальних послуг) в державних та комунальних установах мають громадяни, не здатні до самообслуговування у зв’язку з похилим віком, хворобою, інвалідністю і не мають рідних, які повинні забезпечити їм догляд і допомогу (тобто одинокі).
Водночас, відповідно до законодавства, зокрема статті 1 Закону «Про державну соціальну допомогу особам, які не мають права на пенсію, та інвалідам», до категорії одиноких осіб також належать люди, які не мають працездатних родичів, зобов’язаних за законом їх утримувати.
Відповідно до статті 1 Закону «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» до непрацездатних відносяться особи, які досягли встановленого законом пенсійного віку або визнані інвалідами, в тому числі діти-інваліди, а також особи, які мають право на пенсію у зв’язку з втратою годувальника, відповідно до цього закону.
Отже, якщо рідні особи, яка потребує соціального обслуговування у територіальному центрі, стали непрацездатними, така особа вважається одинокою і має право на отримання соціальних послуг безоплатно. Водночас зазначена норма не стосується осіб, які отримують пільгову пенсію.
