Посол Республіки Корея в Україні
  КІМ ИН-ЦЖУН

29 вересня з робочим візитом в Україну прибуває Прем’єр-міністр Республіки Корея Кім Хван Сік. Візит здійснюється з метою поглиблення співробітництва та зміцнення дружби між нашими народами.

За 30 років, починаючи з 1960, Південна Корея здійснила гігантський стрибок від країни третього світу до держави з розвинутою економікою. Найвищі темпи відновлення серед країн-членів ОЕСР (Організації економічної співпраці та розвитку) вона продемонструвала і після фінансової кризи останніх років. Торік економічне зростання стало найвищим показником країни за останні 8 років, а позитивне сальдо торгівельного балансу дало змогу ввійти до числа семи найбільших експортерів у світі. Валовий внутрішній продукт на душу населення повернувся на докризовий рівень, перевищивши після трирічної перерви 20 тис. дол. США, — за підсумками минулого року він становив $20 759. Лише десять країн світу з населенням, що перевищує 20 млн осіб, мають такий показник.

Нині уряд вводить у дію різні програми для досягнення подальшого зростання — передусім за рахунок «зелених», екологічно чистих технологій. У 2010 р. країна створила Інститут глобального «зеленого росту», аби закласти основи стратегії розвитку для майбутнього поступу на основі зменшення викидів парникових газів, впровадження «зелених» технологій. За словами Президента країни Лі Мен Бака, «екологічно безпечний розвиток несе не лише екологічну вигоду, а й позитивні емоції людей». Про це та інше — наша розмова з послом Республіки Корея в Україні КІМ ИН-ЦЖУНОМ.

Мета — увійти до топ-10 світових економік

— Пане посол, в Україні Південну Корею знають як одного з «азійських тигрів». Як вдається вашій країні утримувати стабільність, у чому запорука економічних успіхів?

— Республіка Корея визнана однією з країн, які найуспішніше справилися з глобальною фінансовою кризою. Внутрішньоекономічна активність стрімко зросла у другому кварталі 2009 р. Торік зростання економіки досягло 6,2%, цього року стійка тенденція зростання очікується на рівні 4,5%. Уроки, отримані від фінансової кризи, можна підсумувати таким чином: це пожвавлення міжнародної співпраці відповідно до економічної глобалізації; це вдосконалення структури економіки; це тенденція довгострокового зростання економічного потенціалу з метою мінімізації наслідків можливої кризи та досягнення стійкої динаміки розвитку економіки.

Під час подолання фінансової кризи прогрес економічної глобалізації істотно обмежує вплив національної політики в боротьбі з ним. Для нашої країни важливу роль відіграла агресивна стратегічна координація «Великої двадцятки» (G20). У листопаді 2010 р. Корея успішно провела саміт G20 і була активно залучена до міжнародного співробітництва. З метою збереження макроекономічних показників та забезпечення стійкого розвитку, нині перед корейською економікою стоять три головні завдання: стимулювання росту внутрішнього попиту; заохочення галузей з відновлюваною динамікою росту; посилення відповідної макростабільності.

—  Український уряд обрав шлях реформ. Який досвід Республіки Корея може бути корисним для України?

— Деякою мірою глобальна криза стала перешкодою для входження нашої країни до десятка кращих світових економік. З одного боку, криза була великим шоком, з іншого — вона дала поштовх для нового економічного стрибка. Після краху великого американського інвестиційного банку Lehman Brothers у 2008 р. фінансовими ринками оволоділа паніка у зв’язку з тим, що жорсткішими стали умови та обмежилося кредитування. Курси акцій і національної валюти Кореї взяли гору над головними іноземними валютами, які стрімко падали. Крім того, різко погіршилася ліквідність іноземної валюти на фоні загального обвалу реальної економіки внаслідок падіння рівня експорту.

Уряд і Центральний банк зробили випереджаючі кроки для запобігання економічного спаду й стабілізації фінансових і валютних ринків. Уряд РК вирішив різко збільшити попит на вітчизняну продукцію, здійснюючи політику активного скорочення податків і збільшення бюджетних витрат. Водночас Центральний банк суттєво зменшив облікову ставку в шість етапів — з жовтня 2008 р. до лютого 2009 р. знизив її загалом з 3,25% до 2,0%. На державному рівні були також прийняті рішення щодо розширення умов ліквідності на валютному ринку та підписані угоди про валютний своп із найбільшими центральними банками.

Завдяки таким діям і розумній політиці корейська економіка подолала наслідки глобальної фінансової кризи уже в другій половині 2009 р., демонструючи швидке відновлення порівняно з іншими учасниками ОЕСР. Зазираючи в майбутнє, уряд планує реалізувати програму стабільного росту економіки шляхом збільшення внутрішнього попиту та заохочення галузей промисловості з відновлюваною динамікою розвитку. Беручи до уваги всі уроки глобальної кризи, влада країни докладе всіх зусиль, аби Республіка Корея увійшла до топ-10 світових економік.

Поїзди компанії Hyundai перевозитимуть уболівальників Євро — 2012. Фото з сайту image.tsn.ua  

Від сірого — до зеленого

—  «Майбутнє Південної Кореї залежить від того, наскільки будуть розвинені технології, безпечні для навколишнього середовища», — заявив нещодавно президент Лі Мен Бак. Одним з основних пунктів його виборчої програми була обіцянка «зеленого росту». Про які успіхи в цьому плані вже можна говорити?

— У 2008 р. в країні створили Комітет «зеленого росту», який підпорядковується безпосередньо президенту, розробили національний план досягнення «зеленого росту». Одне з головних завдань проголошеної програми — стимулювати громадян поводити себе так, наче вони самі є творцями соціальної політики. Наріжним питанням для кожного має бути, як він ставиться до навколишнього середовища. Тоді, коли прості громадяни ігнорують забруднення довкілля, соціальний планувальник такого не допустить. Отже, залучення широких верств населення до соціального планування приведе до більшого усвідомлення ним згубних наслідків забруднення навколишнього середовища.

Іншими словами, заохочувати людей змінювати свою поведінку від сірого до зеленого — надійний шлях до «зеленого росту». Якими способами це досягається в Кореї? По-перше, перекладанням енергетичного податку (або податку на навколишнє середовище) на користувачів (або виробників) традиційних видів енергії. По-друге, введенням субсидій та інших заохочень для дослідників і розробників, які ведуть пошук нових шляхів добування екологічної енергії. По-третє, заохоченням використання технологій, які не забруднюють довкілля — це стосується передусім компаній, що використовуватимуть енергозберігальну техніку й електроніку.

—  Під час відрядження до Південної Кореї два роки тому я був неабияк захоплений ставленням корейців до навколишньої природи. Особливо вразив факт відродження малої річки в центрі Сеула — про це розповів у статті «Либідь і сестра її Чхонгечхон: дві річки — дві долі», надрукованій в «Урядовому кур’єрі» 26.12.2009 р. Знаю, що тепер кинуто всі сили на оздоровлення чотирьох великих річок. Для України повчальний такий досвід. Що це за проект?

— Він — складова програми «зеленого росту» під назвою «Відродження чотирьох основних рік». Розроблений у червні 2009 р. і стосується річок Ханган, Накдонган, Гимган, Йонгсан. Розрахований до 2012 р. і має на меті забезпечення країни достатніми водними ресурсами; поліпшення якості води та відновлення екосистеми; впровадження комплексних заходів щодо контролю за паводками; створення багатоцільового простору для місцевих жителів; регіональний розвиток, який базується на використанні річок. У підсумку будуть відновлені 929 км національних водотоків. Наступні кроки уряду — відродити 10 тис. км місцевих річок.

Корея — надійний партнер для бізнесу

—  Про екологічні програми Південної Кореї — країни, яка охорону довкілля проголосила центральною стратегією національного розвитку — у кількох абзацах не розкажеш, тому газета з часом повернеться до цієї теми. Ми ж торкнемося ще такого питання: які сфери співпраці з Україною Сеул розглядає як найперспективніші?

— Для корейських та інших іноземних інвесторів Україна є привабливою країною з таких міркувань: великий ринок з населенням 47 млн осіб; родючі орні землі та добрі виробничі можливості; стратегічно важливе розташування між СНД та ЄС з морськими портами на Чорному морі.

Але є проблеми, з якими треба впоратися уряду та населенню України. Назву їх: прозорі й ефективні умови для заснування та ведення бізнесу інвестором; ділові стосунки, спрямовані на досягнення середнього і довгострокового партнерства з розподілом пільг і ризиків; удосконалення використання енергії та диверсифікація енергоресурсів.

Я впевнений, що наші країни здатні розвивати взаємовигідні проекти в сільському господарстві, у розробці корисних копалин, а також у сфері джерел відновлюваної енергії.

—  Чи можна говорити про результати конкретних проектів? Які компанії або проекти можна назвати як приклад успішної співпраці?

— Корейська високоякісна продукція таких компаній як Samsung і LG Electronics, Hyundai та Kia Motors надають прекрасні можливості для українського споживача. Корейські бізнес-партнери показали українському бізнес-співтовариству, що Корея є добрим партнером для їхнього бізнесу. Наші підприємці вірять, що Україна володіє великим потенціалом для ведення ділових стосунків, оскільки існують значні можливості для взаємовигідних проектів, включаючи сільське господарство та відновлювану енергію. Багато ваших компаній переконалися, що Корея є надійним партнером. У свою чергу наші бізнес-кола впевнені: в Україні величезний потенціал для підприємницької діяльності. Як частку таких дружніх стосунків, налагоджених між нашими країнами, можна навести приклад вибору компанії Hyundai Rotem — поставника високошвидкісних міжміських поїздів на чемпіонат Євро-2012.

— У 2012 — двадцятиріччя встановлення дипломатичних відносин між нашими країнами. Що можна сказати в зв’язку з цим?

— Республіка Корея співпрацює з Україною в різних галузях. Одна з важливих на сьогодні, як я вже згадував, — участь у програмі підготовки до Євро-2012. Активна співпраця також планується в сфері енергоефективності та диверсифікації енергоресурсів, включаючи відновлювані. Особлива увага приділяється сприянню зростання інновацій та ефективності у виробництві високоякісних продуктів в Україні. Співпраця в розвитку ІТ-технологій і космічних програм вигідна для обох сторін.

Інший важливий аспект — тривають переговори між Україною і ЄС щодо Угоди про зону вільної торгівлі, яка може бути підписана до кінця цього року, після чого економічна співпраця між Кореєю та Україною має перейти в іншу якість. При цьому варто враховувати той факт, що угода про вільну торгівлю між Кореєю і ЄС уже набула чинності 1 липня 2011 року.

Я сподіваюся, що дружба між нашими народами міцнішатиме. 

Микола ПУГОВИЦЯ
для «Урядового кур’єра»

ДОСЬЄ «УК»

КІМ ИН-ЦЖУН. Hародився 20 січня 1959 р. Здобув ступінь бакалавра в Сеульському національному університеті та ступінь магістра міжнародних відносин в Університеті Тафтса  (США). З 1981 р. – на дипломатичній службі в Міністерстві закордонних справ і торгівлі Республіки Корея. З березня 2011 р. — посол Республіки Корея в Україні та Республіці Молдова.