«Вісімнадцятого травня ми всі — кримські татари!». Такі гасла майорять на рекламних щитках столичного метрополітену — як нагадування про День боротьби за права кримськотатарського народу. Цю скорботну дату нація зберігає в пам’яті вже 71 рік поспіль з часів кривавої депортації її представників із нині анексованого Росією півострова Крим до Середньої Азії, Сибіру та Уралу. Загальна кількість депортованих перевищує 200 тисяч осіб.

Разом із кримськими татарами об’єднані й українці, незалежно від їхнього місця народження та проживання. До прикладу, сумчани на своєму майдані Незалежності біля будівлі міської ради підняли прапор кримськотатарського народу, волиняни висловили скорботу на мітингу-реквіємі, а жителі та гості Києва приєдналися до акції пам’яті на Майдані Незалежності. У Криму, попри ризик потрапити за грати з легкої руки співробітників силових спецпідрозділів, 60 кримських татарів запланували автопробіг. Та маршрут із Сімферополя до Бахчисарая в них завершився, так і не розпочавшись, на станції «Західна». «Кримнашу» не потрібні ані українські, ані кримськотатарські прапори. Лише в мечетях півострова відгукувалися молебні, де-не-де у кримських селищах лунали пам’ятні вірші.

Реквієм пам’яті став містком до людської гідності. Фото Михайла Палінчака

Перлина цивілізації, а не фортеця

На вищому рівні кримськотатарський народ підтримували в Національній опері. Там за участі Президента Петра Порошенка, Прем’єр-міністра Арсенія Яценюка, голови Меджлісу кримськотатарського народу Рефата Чубарова, Верховного комісара ОБСЄ з питань національних меншин Торс Астрід відбувся вечір-реквієм. Театральна сцена була відкрита для офіційних заяв, вистави «Ми повернемося» й виступу Джамали з новою піснею «Шлях додому».

Глава держави в зачині скорботних заходів заявив, що Україна ніколи не погодиться з окупацією АР Крим, боротиметься за права кримських татарів і розроблятиме програму розвитку національної автономії цього народу. «Крим — це не військова база, не «гордость русскіх моряков», а невід’ємна частина України, унікальний регіон, перлина світової цивілізації, колиска кримських татарів, їхня законна й визнана у світі Батьківщина», — наголосив він.

Нині, на думку Президента, потрібно переосмислити події минулого та виправити помилки сьогодення. Згодом він пояснив, що підписав закони про декомунізацію, оскільки комуністичний режим прагнув поставити на коліна, зламати, тримати у страху й покорі всі народи, які входили до складу Радянського Союзу. Продовжуючи тему, він перейшов до подій лютого 2014-го, коли внаслідок окупації півострова кримські татари знову опинилися перед серйозною загрозою знищення свого національного осередку, нових репресій і позбавлення корінного народу фундаментальних політичних свобод і громадянських прав.

«Попри всі випробування, кримські татари довели: непереможним є народ, який бореться за правду і справедливість, право жити на власній землі, розмовляти своєю мовою. Переконаний, разом ми обов’язково переможемо. Наші прапори майорять і майорітимуть разом: синьо-жовтий український і блакитний, з золотою тамгою, — кримськотатарський», — передає слова Президента його прес-служба.

Постає страшне минуле

Про спільний переможний шлях для українців і кримських татарів говорив і Прем’єр-міністр. Повернути Крим, рідну землю, національну гідність, зробити так, щоб ті, хто знущався над цими поняттями, заплатив за це високу ціну — це, на думку Арсенія Яценюка, наша головна мета.

Присутніх глава уряду привітав кримськотатарською мовою. Національний гімн цього народу він назвав глибоким, драматичним, але сильним і переповненим вірою в майбутнє.

«Кримськотатарський народ намагався знищити Сталін. 45 років заслання, 45 років вигнання зі своєї землі. У когось, можливо, була зневіра. Хтось так і не дочекався повернення до Криму. Але народ повернувся. Народ неможливо знищити», — передає слова Прем’єра департамент інформації та комунікацій з громадськістю Секретаріату КМУ.

Він також озвучив слова лідера кримськотатарського народу Мустафи Джемілєва: «Жодні репресії ніколи не вб’ють у мені національну гідність. Ніщо і ніколи не вб’є національну гідність кримськотатарського народу — ви це довели своєю віковою боротьбою за вашу землю і за ваш народ». А потім зацитував вислови кримськотатарської поетеси та журналіста Лілії Буджурової: російська окупаційна влада забороняє кримським татарам плакати, говорити, розмовляти й слухати.

А Голова Меджлісу кримськотатарського народу Рефат Чубаров зазначив, що нині татари в Криму знову переживають найстрашніші часи — репресії, спрямовані на духовне й фізичне знищення народу, переслідування за сфабрикованими справами тисяч активістів і пересічних кримчан, заборони вшановувати пам’ять загиблих предків. «Наша позиція полягає в тому, що без повернення Криму не може відбутися Українська держава в якості рівноправного члена вільної сім’ї європейських народів. Знаємо, що для повернення Криму маємо відстояти Україну», — наголосив Рефат Чубаров.