РЕФОРМА

Профтехосвіта отримає нові державні стандарти 
 

Дуже швидко все змінюється на ринку праці. Зокрема, від інженера тепер вимагають ще й навичок висококваліфікованого робітника, а багато робітничих професій потребують глибоких інженерних знань. А тому, переконані освітяни, підготовка деяких спеціальностей має перейти від вищої школи до профтехнічних навчальних закладів. Щоб навести лад у цій сфері, освітяни вирішили розробити та запровадити для профтехосвіти нові державні стандарти — цим займається спеціальна міжвідомча робоча група.

— Наша мета — координувати дії між центральними органами виконавчої влади, роботодавцями, замовниками підготовки кадрів, соціальними партнерами, — розповідає заступник міністра освіти і науки, молоді та спорту, заступник голови робочої групи Борис Жебровський. — Також ми повинні подбати про забезпечення відповідності змісту профтехосвіти сучасним вимогам економіки країни.

Роботи, як мовиться, непочатий край. Хоч хороший фундамент для її здійснення закладено Інститутом профтехосвіти АПН України НДІ соціально-трудових відносин Міністерства соціальної політики. Певні напрацювання мають ПТНЗ. Підготовка кадрів — питання не лише освітян. Відповідність змісту освіти вимогам роботодавців та кількісний склад підготовки робітників у розрізі кваліфікацій може базуватися лише на чітко сформульованих показниках та вимогах замовників випускників ПТУ. Проте, зазначає директор НДІ соціально-трудових відносин Сергій Мельник, в державі відсутні реальні статистичні дані ринку праці щодо потреби професій. При цьому система профтехосвіти розробляє стандарти, які повинні пропонувати роботодавці.

Впровадження нових державних стандартів обов’язкове і єдине для всіх професійно-технічних навчальних закладів, підприємств, установ та організацій, які готують кваліфікованих робітників.

Нині тридцять видів економічної діяльності стандартами не рекомендовано. Серед них — нові і не дуже спеціальності. Фахівці ставлять за мету з 3,2 тис. вузьких професій зробити 300 інтегрованих. Такий підхід відповідає вимогам світового ринку праці.

— Дослідження Інституту профтехосвіти та практика навчальних закладів свідчать, що перехід на інтегровані професії економічно і педагогічно рентабельний, — зазначає директор департаменту профтехосвіти Міносвіти В’ячеслав Супрун. — Опанування професій, близьких за технологіями, матеріалами, послідовністю виконання, інструментами та механізмами, дозволить робітнику отримати широкий спектр кваліфікацій і, як наслідок, більш реальні можливості застосування своїх умінь і навичок для професійного самовдосконалення. Водночас підготовка кваліфікованих робітників за укрупненими (інтегрованими) професіями вимагає вдосконалення й оновлення навчально-матеріальної бази, підготовки та висококваліфікованих педагогічних кадрів, особливо майстрів виробничого навчання.

КОМПЕТЕНТНО

Валентина РАДКЕВИЧ,
директор Інституту профтехосвіти АПН України,
доктор педагогічних наук:

— Модернізація системи профтехосвіти і впровадження нових державних стандартів грунтується на кількох принципах. По-перше, на системності, що забезпечує формування змісту професійної підготовки з конкретної професії як системи взаємопов’язаних структурних компонентів стандартів. По-друге, на гнучкості — це дозволяє змінювати зміст і строки оволодіння професією, відповідно до вимог ринку праці, запитів роботодавців, потреб особистості. По-третє, на прозорості — з чітким окресленням кінцевих результатів, вимог і термінів. Також один з принципів — безперервність, наступність в оволодінні новими знаннями, вміннями впродовж професійної діяльності. І водночас не слід забувати про індивідуальний підхід до кожного учня, враховуючи його особисті потреби.