Засідання Громадської ради при Міністерстві фінансів мало відбутися у форматі запитання-відповідь, однак захід чимось нагадав лекцію з основ правознавства, сфокусованих на положеннях Угоди про асоціацію з ЄС. Головний доповідач, старший радник Адвокатського об’єднання «Арцінгер» Роберт Хорольський озвучив тему виступу «Угода про асоціацію Україна—ЄС»: можливі наслідки для українського бізнесу». І заявив: «Роль юриста полягає в тому, щоб не розказувати, що є позитивним, а що негативним чинником. Він має говорити про положення, які прописані у законі».

Фахівець пройшовся головними розділами двостороннього договору (1,6,7) і назвав його у цілому вкрай складним. «Тут 31 суб’єкт міжнародного права, і за цієї складності постійно виникає питання укладання угоди. ЄС — досить неповоротка демократична структура, і рішення там ухвалюються досить складно на багатьох рівнях. І не тільки для українців, а й для всього світу існує велика проблема з ухваленням рішень у ЄС. Отже у документі завтовшки 15 сантиметрів і завважки 5 кілограмів маємо 486 статей (200 сторінок), 44 додатки й три протоколи», — сказав він.

За його словами, 95% тексту мають відношення до Зони вільної торгівлі, а угода загалом — до економіки.

Назвавши парафовану у ході саміту «Східного партнерства» у Вільнюсі Угоду про спільний авіапростір доказом інтеграції України в Єдиний демократичний простір, він перейшов до теми трансформації світової економіки. Спрогнозував за п’ять років уніфікацію тарифних бар’єрів між США і ЄС. «Технічне регулювання в ЄС допоможе нам інтегруватися в загальносвітові процеси стандартизації, — зробив висновок Роберт Хорольський. — ЗВТ — це інструмент спрощення доступу до ринку. Ключові заходи якого: тарифні (мита) — їм присвячена в угоді лише одна глава — та нетарифні (технічне регулювання, наявність чи відсутність антимонопольного регулювання). ЗВТ міститься у кількох словах: всеосяжна, глибока, динамічна, поступова».

Економічне й галузеве співробітництво України із ЄС прописано у 28 главах, однак присутні не знайшли відповідей на запитання: коли створять ЗВТ Україна—ЄС, як усунути нетарифні бар’єри у торгівлі, які наслідки ЗВТ виникнуть для імпортних та експортних мит, тарифних квот…

До слова, оголошуючи засідання відкритим, перший заступник голови Громадської ради Ігор Лисицький зазначив, що в підписанні Угоди про асоціацію з ЄС виникли суперечності. Зокрема, в разі набрання чинності для України одразу було б скасовано режими Митного союзу. Це спричинило б негайну втрату сотень тисяч робочих місць, а наш бюджет не був би здатен виконати свої соціальні зобов’язання. «В Україні є план врегулювання суперечностей. Оптимальний варіант для нас — врегулювання спірних питань Угоди про асоціацію з ЄС шляхом проведення переговорів за участю трьох сторін: Україна—ЄС—Росія.

Мовою завуальованих цифр уже під кінець заходу висловився старший економіст Центру соціально-економічних досліджень «CASE Україна» Володимир Дубровський: «Наші підприємства заявляють, що вони втрачають багато чого від співпраці з Росією у разі підписання угоди. Та вони б мали до цього готуватися заздалегідь. У них є власники, відповідальні за стратегію. Якщо ця стратегія побудована нечітко, то, вибачайте, вони не мають права бути власниками підприємств. Що стосується заяв про необхідність надати різні компенсації північному сусіду, то це несподіванка. Але якщо виникла така торговельна війна, то насправді Росія шкодить нею власній економіці. Будь-яка торговельна війна — це шкода власній економіці. Але треба завдати ще більшої шкоди економіці іншої країни — тому це війна».

За його словами, ЄС є найбільшим торговельним партнером Росії. І хоча український експорт та імпорт не може сильно вплинути на Росію, європейський може. В ЄС один із засадничих принципів — це солідарність. І якщо йдеться про торговельну війну, то можна говорити і про компенсації, і про тиск з боку ЄС на Росію. Такий тиск був би ефективним. Бо ЄС є дуже важливим стратегічним партнером Росії.

Фахівець переконаний: наразі Україну виставлено на тендер, і виникли непорозуміння… ЄС не пробачить відданість України Росії. Згадайте, країни Балтії свого часу, незважаючи на тиск Росії, проголосили твердий намір повернутися до європейських народів. Я думаю, ставлення було б інше в цій ситуації і до нас. Тоді б можна було знайти гідний і прозорий вихід. Та, на жаль, політика проводилася останнім часом непрозоро.

«Нині прогноз щодо наповнення нашого бюджету також поганий. Запозичення Україна не отримає від МВФ. Від Росії вона їх також не матиме. Мета цієї країни — дотиснути Україну до вступу в Митний союз, що для нас, узагалі, стане економічною катастрофою. Сподіваюся, що цього не відбудеться, бо інакше Україна дуже багато втратить в контексті довгострокової та середньострокової перспективи розвитку», — наголошує Володимир Дубровський.

Від редакції. В ході засідання Громадської ради при Міністерстві фінансів пролунали різні думки щодо Угоди про асоціацію з ЄС. Далеко не всі виступи були однозначними. Одначе саме для цього проводяться подібні засідання. Їх головна мета — заслухати різноманітні думки фахівців, аби в остаточному підсумку означити спільну й кінцеву позицію.