Гральний бізнес здавна манив не лише людей, які полюбляли полоскотати собі нерви, а й тих, хто прагнув заробити на цій хворобливій залежності гравців. Але якщо в європейських країнах лотереї, казино, тоталізатори і таке інше намагається контролювати держава, то в Україні бізнес на картах, перегонах, лотереях роблять приватні фірми.
Державні лотереї в Україні проводять три приватні неукраїнські фірми: ТОВ «М.С.Л.» (засновник Evolot limited — юридична особа, що діє за законодавством Республіки Кіпр), ПрАТ «Патріот» (Cexriba Іnvestments Limited — юридична особа, діє за законодавством Республіки Кіпр) та підприємство зі 100% іноземними інвестиціями «Українська національна лотерея» (засновник — «Олімпік голд холдінгз лімітед» — юридична особа, що діє відповідно до законодавства Британських Віргінських островів).
Усі ці «державні» оператори аж ніяк не представляють державу Україну, тож не є її патріотами. Більш того, як заявив міністр фінансів України Олександр Шлапак, зі 112 різноманітних лотерей, які проводяться в нас, 80 (71%) контролює ТОВ «М.С.Л.», власники якого — міноритарні акціонери російської «Альфа-Групп». Ще 25 лотерей (23%) належить ПрАТ «Патріот», власник якого через офшори — громадянин Росії.
На щастя, хоч нині Міністерство фінансів України обурилося з цього приводу й ініціювало бойкот українцями українських, а фактично ворожих лотерей. Тим паче, що й привід для такого бойкоту чудовий: в усіх трьох найбільших операторів державних (якось не піднімається рука написати саме так!) лотерей ще 2013 року закінчився 10-річний термін ліцензій. Тож нинішні їхні «ігри» є незаконними.
— Минулий склад Мінфіну, — каже Олександр Шлапак, — «не звернув» на це уваги. І в нього були, мабуть, на це причини. Ми з такою нелегітимною діяльністю лотерейних операторів не миритимемося. Третій місяць спеціальна група фахівців міністерства працює над новим «лотерейним» законом, який повинен розставити все на місця. Насамперед держава має контролювати цей бізнес: ми пропонуємо ухвалити закони про діяльність казино в Україні, лотерей, тоталізаторів, повністю легалізувавши гральний бізнес. Для цього наполягатимемо на встановленні на кожному гральному місці касових апаратів. Ще однією з вимог закону буде встановлення норми, за якою кошти, отримані від проведення державних лотерей, підуть на потреби розвитку культури та спорту в країні. Казино розмістимо лише у п’ятизіркових готелях, які повинні мати не менш як 100 номерів. До гри в казино допускатимуть лише осіб, не молодших 21 року (в лотереї — 18), а призовий фонд повинен становити не більш як 50% збору коштів.
До речі, торік з усіх лотерей в Україні було зібрано понад 9 мільярдів гривень. Майже 70% з них — 7,3 мільярда гривень — пішло на виплату призових, 1,5 мільярда гривень оператори залишили собі й лише 320 мільйонів гривень перерахували до державного бюджету. Новий закон, на думку Олександра Шлапака, державну скарбницю від цього виду діяльності наповнить майже втричі більше.
— Люди старшого покоління пам’ятають, якою популярною в СРСР була лотерея «Спортлото». За рахунок її надходжень побудовано основні спортивні споруди Союзу, бо держава контролювала і розподіляла кошти від лотереї. Щось подібне — державну лотерею «Мистецький арсенал» — ми пропонуємо «запустити» й нині. За взірець взяли британську лотерею «Добрі справи», яка діє вже кілька десятиліть. Кошти від її реалізації ідуть на розвиток соціальних, культурних, спортивних програм. Бюджет «Добрих справ», між іншим, у Британії більший за бюджет міністерства культури.
Усі пропозиції Мінфін розмістив на своєму сайті, закликавши громадян України взяти активну участь у їх обговоренні. На це відвів два тижні. На початку ж вересня мінфінівський законопроект має розглянути уряд.
Ми в Google+