Січень став багатим на два законопроекти щодо кворуму для проведення загальних зборів акціонерів. Один із них — №1310 парламент ухвалив 13 січня, а згодом підписав президент. Він стосується зниження кворуму, необхідного для проведення загальних зборів акціонерного товариства (АТ) із 60% до 50% +1 акція. Документ поміж людей назвали законом «про Укрнафту».

Через високий кворум для проведення зборів АТ держава, яка володіє в «Укрнафті» 50 + 1% акціями, постійно зазнає труднощів з управлінням через групу «Приват» (контролює 42% її акцій). Остання часто ігнорує збори акціонерів. Це ускладнює прийняття рішень про розподіл чистого прибутку і виплату дивідендів, зміну менеджменту компанії. Такий закон дав би змогу державі повністю отримати над «Укрнафтою» контроль після перших же зборів акціонерів.

В урядовому законопроекті №1839 від 26 січня Кабмін пропонує Верховній Раді знизити кворум для проведення загальних зборів акціонерів до 50% + 1 для всіх акціонерних товариств незалежно від виду власності.

Є нюанси

Законотворці намагаються знизити планку кворуму до рівня світової практики. Наприклад, у Казахстані кворум загальних зборів становить 40%, у Франції — не менш ніж 25% (для повторних зборів забезпечення кворуму не потрібно).

«Передумовою для необхідності внесення таких змін стали непоодинокі випадки непроведення загальних зборів АТ через брак кворуму. Зокрема, ігнорування їх акціонерами, які сукупно володіють 41% акцій, призводило до затягування у прийнятті важливих рішень, внаслідок чого порушували їхні права та інтереси», — пояснюють у прес-службі Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку (НКЦПФР).

Експерти вважають, що зниження планки кворуму уможливить вирішення деяких корпоративних конфліктів. Утім, їхні опоненти запевняють, що для «акціонерок», де воюють між собою дві групи членів АТ, закон не стане панацеєю. Є можливість блокувати загальні збори іншими способами — через неправильне оформлення документів або додаткові умови для їхнього проведення.

Хоча показово, що ухвалення 13 січня парламентом закону цього дня пожвавило фондовий ринок. Вартість цінних паперів зросла, а акції «Укрнафти» злетіли на 16,4% — до 251,3 гривні за одну. Утім, наступними днями вони подешевшали. «Відкат ціни пояснюється прогнозованою мізерною за 2014 рік дивідендною прибутковістю. Зрозуміла дивідендна політика — позитивна справа, і оптимістичний середньостроковий прогноз діяльності «Укрнафти» може спричинити подальше зростання акцій, особливо в переддень зборів акціонерів», — вважає генеральний директор КУА ITT-Менеджмент Віктор Федоров.

В Україні кворум загальних зборів акціонерів становить 60%, тоді як у Франції — лише 25%. Фото з сайту oreninform.com

Рухаймосядо заочногоголосуванняна зборах

У законопроекті №1310 для АТ, в яких одним із акціонерів є держава, зміни щодо кворуму мають набути чинності з моменту опублікування цього закону, а для інших акціонерних товариств — з 1 січня 2016 року.

«Інвестори, яким потрібні стабільні правила гри, казатимуть, що вкотре їх розвели, і… обходитимуть Україну. Їм продали один обсяг корпоративних прав, а тепер його змінили, що негативно для інвестклімату. Тому доцільно, щоб правила щодо кворуму набули чинності через рік», — підкреслив «УК» голова правління Професійної асоціації корпоративного управління (ПАКУ) Олександр Окунєв.

В ПАКУ вважають, що кворум можна скасувати взагалі (або суттєво знизити, до 25—30%). При цьому зробити доступною можливість для кожного акціонера брати участь у зборах акціонерів за допомогою запровадження механізму очно-заочної участі.

«Акціонери отримають запрошення, відправлять бюлетені для голосування, і кворум буде 100%. Легкості у проведенні зборів можна досягнути не зниженням кворуму, а зміною форми проведення зборів — з очної на заочну. Так працюють мультинаціональні компанії. Заочно можна голосувати навіть вдома», — пояснює Олександр Окунєв.

Пропозицію щодо заочного голосування на зборах акціонерів зареєстрували в одному із законопроектів парламенту попереднього скликання, який до другого читання не пройшов. А нова Верховна Рада законопроекти попередників відкликала. Чи подаватимуть законопроекти з цією нормою знову — невідомо. Але ПАКУ має намір боротися за втілення норми заочного голосування в життя. Цікаво, що на заочку давно перейшли акціонери всіх країн СНД.

КОМПЕТЕНТНО

Закон для АТ буде необхідний

Діана СМАХТІНА, 
директор з корпоративного
управління компанії Sigma Bleyzer:

— Обмеження кворуму зборів акціонерів до 60% перенесли в Закон «Про акціонерні товариства» із Закону України «Про господарчі товариства». Таке обмеження негативно впливає на ефективність бізнесу. У корпоративному управлінні держава та інші акціонери мають бути в рівних правах. Відкладення до 1 січня 2016 року встановлення кворуму 50% для інших мажоритарних акціонерів (№1310) підкреслює нерівноправність акціонерів від держави й від бізнесу. Якщо проект №1839 запровадять замість ухваленого раніше закону без обмежень стосовно недержавних компаній, це буде необхідний для АТ закон.