За 2014 рік частка Національного банку в загальному обсязі облігацій внутрішньої державної позики (ОВДП), що перебувають в обігу, зросла з 58% до 69,5%, до 318,1 мільярда гривень. Випуск грошей в обіг шляхом монетизації Нацбанком значних обсягів держоблігацій для фінансування бюджетного дефіциту створює в середньостроковій перспективі істотний ризик для цінової стабільності. Знижуватиметься довіра до здійснюваної НБУ політики. Такі дані опубліковано на сайті НБУ. І рада Нацбанку рекомендує Кабміну розглянути необхідність узгодження строковості та номінального рівня дохідності державних цінних паперів насамперед у національній валюті (для підвищення їх привабливості) з ринковими умовами. 

«Номінальний рівень дохідності державних цінних паперів у національній валюті нині має бути на рівні 23—27% річних строком до року. У 2014-му середній рівень дохідності державних цінних паперів у національній валюті становив 15,6% річних при обліковій ставці НБУ 19,5% річних», — зазначає начальник управління по роботі з цінними паперами банку «Хрещатик» Максим Юхимець.

Проти ризиків

Основне джерело фінансування бюджетного дефіциту в економічно розвинених країнах — ринок державних цінних паперів. Цей інструмент важливий для грошово-кредитної політики, оскільки через операції на відкритому ринку центральний банк країни може впливати на масу грошей в економіці, рівень базової відсоткової ставки тощо. В умовах зростання ризиків в нацекономіках унаслідок фінансово-економічної кризи уряди держав дедалі частіше почали використовувати ці цінні папери як інструмент фінансової стабілізації.

Криза 2008 року яскраво проілюструвала в Україні недієздатність і вкрай низьку ефективність чинної системи функціонування ринку державних цінних паперів. «Єдиним порятунком для системи держфінансів стали позики міжнародних фінансових організацій та монетизація бюджетного дефіциту (пошук грошових коштів, достатніх для покриття перевищення бюджетних витрат над доходами). Оздоровлення фінансової системи вимагає посилення ролі державних цінних паперів у її регулюванні», — підкреслила «УК» завідувач відділу грошово-кредитних відносин Інституту економіки та прогнозування НАН України Наталя Шелудько.

За її словами, фінансово-економічна криза розширила сфери застосування державних цінних паперів у складі антикризових програм уряду України. Передусім держоблігації було використано для покриття потреби держбюджету у фінансуванні. Для цього використовували механізм непрямого кредитування Нацбанком, а також відшкодування ПДВ експортерам у формі ПДВ-ОВДП. Крім того, держава за допомогою держбондів змогла зняти критичний рівень фінансових ризиків із деяких банківських установ та НАК «Нафтогаз».

Неринковий характер змінюватимуть

Через кризу на фондовому ринку України та зниження довіри до приватних інвесторів його основні учасники купують тепер здебільшого ОВДП, які майже повністю витіснили з ринку цінних паперів приватні облігації й акції. За даними Асоціації українських фондових торговців, якщо в 2011—2012 роках частка біржового сегмента в загальному обсязі угод з ОВДП не становила і 15%, то в 2013 році вона зросла до 48%, а за підсумками 2014-го досягла 85%. Ринок держпаперів торік уперше став майже повністю біржовим (на відміну від більшості інших сегментів фондового ринку).

«Викуп держоблігацій Нацбанком — це емісійне фінансування бюджету. Воно заборонене напряму, тобто НБУ не може бути первинним покупцем боргу. Тому придумали схему (ще після кризи 2008 року), коли первинними покупцями (у Мінфіну) виступають держбанки і зразу ж перепродають ці папери в Нацбанк. Саме це і призвело до значної девальвації гривні. Нацбанк допомагав уряду, фінансуючи його шляхом викупу ОВДП», — вважає президент інвестиційної групи «Універ» Тарас Козак.

Експерти сходяться на тому, що для підтримання стабільності фінансової системи потрібне значне зменшення частки державних цінних паперів у власності НБУ. Але їхній неринковий характер ускладнює використання деяких механізмів для цього. 2015 року навряд чи центробанк істотно зменшить портфель ОВДП. Згідно з умовами підписаного меморандуму про економічну та фінансову політику України, погодженого з Міжнародним валютним фондом, на нинішній рік обсяг фінансування Нацбанком потреб уряду становить понад 90 мільярдів гривень.