Першокласниця Марта Кучер охоче йде на святкову лінійку до столичної гімназії № 59 ім. О. Бойченка. Шестирічна дівчинка вже добре читає й додає-віднімає в межах двадцяти, тож перші кроки до Країни знань її не лякають. «Донька дуже хотіла до школи, казала, що для садочка вона вже завелика», — посміхається мама першокласниці Оксана. Ведучи доньку до школи в Києві, молода родина сподівається на мирне щасливе майбуття, адже ще два роки тому довелося все кинути в Луганську й рятуватися від війни.
Нині Марта — одна з 408 тисяч 208 першачків, для яких шкільні урочистості стануть особливими. Найбільше дошкільнят іде до першого класу на Дніпропетровщині та Одещині, а також у столиці, повідомляє Міністерство освіти і науки. Щоб зробити навчання у школі легшим і цікавішим, торік профільне відомство спростило навчальні програми для учнів 1—4 класів, а цьогоріч запроваджує новий державний стандарт початкової освіти — пілотний проект «Нова українська школа» стартує у ста навчальних закладах країни.
По хвилині на учня?
Серед таких шкіл і київська гімназія № 59, де, власне, й навчатиметься Марта. «На батьківських зборах розповіли, що наш заклад братиме участь в освітньому експерименті й запроваджуватиме інтегроване навчання, — розповідає «УК» мама першокласниці Оксана. — Так, програму поділять на тематичні тижні — діти матимуть одну тему на тиждень з усіх предметів. Скажімо, вивчаючи на уроці природознавства світ живої природи, на математиці розв’язуватимуть задачі про рослин й тварин, на іншому уроці читатимуть про них тощо. Першокласники-першопрохідці навчатимуться без підручників, лише за спеціальними зошитами із завданнями. Загалом у гімназії сформовано чотири перших класи, у двох із них здобуватимуть знання за новою програмою, решта — за звичною».
Пані Оксана каже, що спершу батьки побоювалися віддавати дітей в експериментальні класи. Втім, зрештою збагнули, що традиційною шкільною програмою вже важко зацікавити сучасних дітей, які на «ти» з новітніми технологіями й отримують нову інформацію не лише у школі, а й з різноманітних джерел. Понад те, новий стандарт освіти передбачає й зміну застарілих методик викладання.
Однією з проблем залишається надмірна наповнюваність класів. «У нашому класі навчатиметься 39 учнів — це забагато, — каже Оксана Кучер. — За новою програмою в 1—2 класах дітям не задаватимуть домашніх завдань, однак, гадаю, все одно доведеться вдома допомагати доньці засвоювати матеріал. Адже за 45 хвилин уроку вчитель фізично не в змозі приділити увагу кожному із 39 учнів — виходить фактично по хвилині на дитину». Проте малюки цим не переймаються — хвилюються лише, як знайти у школі нових друзів та чи дозволятимуть уставати з-за парти під час уроку, адже найменшим школярам нелегко всидіти упродовж 45 хвилин. «Діти охоче йдуть до школи, головне, щоб згодом це бажання не зникло! Щоб вчителі заохотили, а не відклякали», — резюмує мама першокласниці.
Учителю — свободу
Звісно, успішна реформа системи середньої освіти залежить від кожного вчителя. Приємно, що навіть у віддалених від великих міст населених пунктах працюють учителі-новатори, котрі вже роками навчають учнів за власними інноваційними програмами, методиками, а головне — вчать дітей не зазубрювати матеріал, а мислити, аналізувати. До таких педагогів школярі із задоволенням щодня поспішають на урок. «Позитивні зміни відчули торік, коли міністерство спростило навчальні програми, — зазначає вчитель початкових класів Верховинської школи, що на Івано-Франківщині, Оксана Стефюк. — Серед найвагоміших — відміна техніки читання на час, що психологічно краще для дітей. Також важливо, що прибрали дублювання тем, відчутно зменшено значення контрольних робіт у початкових класах. Також серед позитивних змін — запровадження есе, де учень може висловлювати власну думку. Одначе з практики бачу, що варто було б не ставити оцінку всім учням за розвиток мовлення, оскільки творчі здібності школярів індивідуальні».
Хоч новий стандарт цьогоріч запроваджують в окремих школах, за бажання вчителі можуть його апробовувати, впроваджувати під час уроків інтегроване навчання. «Одначе вчитель досі обмежений формальностями, бюрократичними нюансами, — зауважує Оксана Стефюк. — Приміром, потрібно дати більшу свободу вчителю початкових класів у корегуванні розкладу уроків. Адже досі, щоб внести зміни у розклад, потрібно оформити наказ дирекції школи. Натомість було б доцільно інколи виділити цілий екскурсійний день для учнів з певної теми, а не сидіти за партами».
А ще вчитель-практик радить переглянути підходи у проведенні державної підсумкової атестації — для учнів четвертого класу психологічно важко упродовж кількох днів поспіль складати підсумкові контрольні, та ще й у присутності комісії, натомість педагог радить запровадити єдиний тест з основних предметів.
Теорія без практики мертва
У МОН запевняють, що з 2018 року новий держстандарт початкової школи запровадять для всіх першокласників. Тож упродовж нинішнього навчального року перепідготовку мають пройти понад 22 тисячі вчителів, котрі наступного року набиратимуть першачків. Неважко здогадатися, що всі ці педагоги нині навчають четверокласників і готуватимуть їх до складання того самого ДПА. Тому й хвилюються, як впораються зі значним навантаженням, оскільки потрібно буде відвідувати численні тренінги в інститутах післядипломної освіти.
Учителька 4 класу Оксана Стефюк теж проходитиме таку перепідготовку. «Загалом сподівання великі, дуже хочеться, щоб фахівці, які проводитимуть перекваліфікацію, робили більший акцент на практичних заняттях, а не на теорії, — резюмує педагог-новатор. — Насправді досвідчені вчителі, які йдуть у ногу з часом, самотужки розробляють програми, щодня намагаються зробити урок цікавим і незабутнім, готові до змін».
ЦІКАВО ЗНАТИ
♦ Реформа освіти: що зроблено
♦ Оновлено навчальні програми для початкової школи
♦ Розроблено новий державний стандарт освіти
♦ Підвищено соціальний статус учителя
♦ Підготовка вчителів початкових класів до пілотного запровадження реформи
♦ Створення опорних шкіл
♦ Дебюрократизація і децентралізація в системі управління освітою
♦ Підготовка до участі в PISA
♦ Підготовка до моніторингу якості освіти в початковій школі
♦ Удосконалення формули освітньої субвенції
♦ Cтворення онлайн-освітньої платформи
Насамкінець. Щоб заохотити педагогів докласти максимальних зусиль для проведення реформи, уряд поступово підвищує заробітну плату вчителям — з 1 січня цього року вона зросла на 50%, у проекті бюджету на 2018 рік планують закласти наступне збільшення зарплатні.
Водночас освітяни очікують, що у вересні парламент нарешті проголосує у другому читанні новий закон «Про освіту», який пришвидшить масштабну реформу в стратегічній для країни галузі. Зокрема запровадить 12-річне навчання, змінить саму філософію здобуття середньої освіти та дасть змогу вчителям обирати місце підвищення кваліфікації, проходити незалежну атестацію.
Ми в Google+