Гуманітарна політика

  • Тетяна МОІСЕЄВА

    Дорога до сімейного лікаря

    Донині український медик у звичайній комунальній поліклініці чи лікарні може сумлінно працювати і заробляти ну, скажімо, чотири тисячі гривень. А може взагалі не паритися — й отримувати ту саму суму. Де мотивація? Навіщо йому бути ввічливим із пацієнтом, витрачати власний час і гроші, аби навчитися новим методикам чи передплачувати якісний медичний журнал, зрозуміло, англомовний? 

  • Співачка Христина СОЛОВІЙ: «У «Столітті Якова» я заспівала лемківську пісню»

    Три роки тому талановита двадцятирічна дівчина з Дрогобича Христина Соловій на телепроекті «Голос країни» заспівала так, що Святослав Вакарчук не стримав сліз. Більше того, метр рок-музики не тільки взяв її у свою команду, а й уперше наважився стати продюсером. Тепер Христина співає разом зі своїм кумиром, відеокліпи до її пісень зашкалюють за кількістю переглядів, а квитки на перші концерти годі було дістати. 

  • Роман КИРЕЙ

    Куди ведуть уманські катакомби

    Приводом укотре згадати про уманські катакомби став недавній обвал біля одного з місцевих домоволодінь. На місці провалля, з’ївши паркан і дерево, утворилась яма завглибшки 5 метрів. Уманці кажуть, що таке явище звичне для їхнього міста.

    Уманські катакомби ховаються під землею близько чотирьох століть. Час від часу вони нагадують про себе обвалами доріг, осіданням ґрунтів під спорудами. Але достеменно дізнатися, хто і навіщо їх викопав, нині неможливо. За однією з версій, цими ходами у XVII столітті до козацької фортеці доправляли провіант і воду. Ними ж у 1677 році до неї потрапили турки. У 1768-му найкривавішу розправу тут влаштували гайдамаки, так само з’явившись у місті буквально з-під землі. Відтоді печери називають гонтівськими. 

  • Бог не в церквах, а в душах

    ЧИТАЙТЕ У ДОБІРЦІ:

    Авіаудар, який шокував світ

    Хресна дорога архієпископа-хірурга

    Антиукраїнський злочин сталіністів Польщі 

  • Коли випробування лише загартовують

    Питання анексованого Криму не втратить актуальності, поки півострів не повернеться під юрисдикцію України. У тому, що територіальна цілісність країни рано чи пізно відновиться, — жодного сумніву. Ця впевненість ще більше зміцнюється після прочитання книжки «Мустафа Джемілєв. Незламний» авторства аналітика компанії «Pro.mova» Аліма Мустафаєва та головного редактора інтернет-видання «Українська правда» Севгіль Мусаєвої. 

  • Реформа охорони здоров’я починається з кадрів

    Нині ключовими документами, які знову дають старт медичній реформі, влада визначила Концепцію реформи фінансування системи охорони здоров’я та Концепцію розвитку системи громадського здоров’я в Україні. Крім цього, Кабінет Міністрів ухвалив 10 постанов, які мають кардинально змінити систему охорони здоров’я. Вони стосуються багатьох аспектів діяльності лікувальних закладів, але в жодній з них не йдеться про поліпшення підготовки медичних кадрів. Тим часом відомо, що кожна реформа починається саме з кадрів. 

  • Про Фані, яка не стріляла

    Фільм «Моя бабуся Фані Каплан» Олени Дем’яненко став очікуваним за останні роки. Фані Каплан має прямий стосунок до України: народилася на Волині, революціонеркою стала в Одесі, лікувала зір у Харкові й у Криму. Поштовхом до сценарію, написаного режисером разом із чоловіком Дмитром Томашпольським, стала опублікована в 1993 році справа Каплан без деяких суттєвих сторінок. Історики доводять, що Фані не стріляла в Леніна. 

  • DocudaysUA: коли згодні бунтують

    ХІV Міжнародний фестиваль документального кіно відкрився американською стрічкою «The yes men: згодні бунтують». «Згодні» активісти вже 20 років намагаються розв’язати соціальні проблеми США та зміну клімату на планеті культурними провокаціями. Ландшафт світу і портрет людської свідомості. Передчуття війни, її наслідки для суспільства. Мегаполіс і село. Робота, яка надихає, і яка перетворює на механізм. Культура і менталітет. Декомунізація міста і місця. Світи чоловіків і жінок, старих і юних. 

  • Царські «благодійники» великого Тараса

    ЧИТАЙТЕ В ДОБІРЦІ:

    «Побили ми себе самі…»

    Великдень відродження самосвідомості

    Біле сонце митника Верещагіна 

  • Тетяна МОІСЕЄВА

    Як ескулапам вийти із зачарованого кола

    У дивовижні часи живемо: щороку держава збільшує обсяги замовлення (за останні кілька років на третину зросло й фінансування освіти) у медичних вишах, а дефіцит кадрів так і залишається вічною темою. За офіційними даними, 2019 року брак лікарів сягне позначки 18 тисяч осіб. Це, між іншим, річний показник випуску медиків у США — країні, вдесятеро більшій за населенням. Ми ходимо зачарованим колом: випуск дедалі більшої кількості лікарів — відтік кадрів — дефіцит, що компенсується ще більшим держзамовленням.