Бюджет

  • Держпідприємства забезпечили понад третину доходів держбюджету

     За оперативними даними Державної казначейської служби, за лютий 2024 року до загального фонду державного бюджету надійшло 188,6 млрд грн. Серед платежів, справляння яких контролюють податкові та митні органи, основні надходження було отримано за рахунок: податку на прибуток та дивідендів від підприємств із державною часткою власності — 66,8 млрд грн; податку на додану вартість із ввезених на митну територію України товарів — 32,0 млрд грн; податку на доходи фізичних осіб та військового збору — 15,9 млрд грн; 15,3 млрд грн— податку на додану вартість з вироблених в Україні товарів (зібрано 27,1 млрд, відшкодовано 11,7 млрд грн); 12,6 млрд грн—акцизного податку; 3,7 млрд грн— рентна плата за користування надрами; 3,3 млрд грн— ввізного та вивізного мита.

  • Інна ОМЕЛЯНЧУК

    Плюс 107 мільйонів до держбюджету

     100 мільйонів гривень надійшло до держбюджету від продажу спецдозволів на користування бурштиновими надрами Рівненщини, ще 7,3 мільйона — від рентної плати. І це тільки початок ери легального видобутку та реалізації сонячного каменю. Із часу ухвалення бурштинового пакета законів минуло три роки. Що ж і як змінилося?

    Бурштинову тему відстежую з 1990-го, щойно в Рівному з’явилося перше в Україні підприємство з його переробки «Основа».

  • Оксана МАЛОЛЄТКОВА

    «Держбюджет-2023 буде бюджетом перемоги»

     Позавчора Верховна Рада ухвалила головний кошторис країни на наступний рік. Тому свою промову під час чергового засідання уряду Прем’єр-міністр Денис Шмигаль розпочав зі слів подяки всім, хто долучився до ухвалення в парламенті Держбюджету-2023  — Міністерству фінансів, уряду загалом, народним депутатам.
    «Ми швидко та якісно здійснили величезну роботу. Під час формування бюджету відштовхувалися від помірно-консервативного сценарію макроекономічного прогнозу.

  • Оксана МАЛОЛЄТКОВА

    Країна з державним бюджетом на наступний рік

     Оперативно. По-державницькому. Саме так можна описати роботу Кабінету Міністрів і Верховної Ради над головним кошторисом країни на наступний рік. Попри війну, уряд вчасно передав проєкт державного бюджету до парламенту на перше читання — до 15 вересня, як і передбачено чинним українським законодавством. Парламентарі та урядовці злагоджено та скоординовано попрацювали над правками, і народні депутати 295 голосами ухвалили держбюджет-2023 у другом читанні, прокоментувавши цю подію так: «Це рекорд з найбільш завчасного ухвалення бюджету за історію України».

  • Про весення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2022 рік

     Верховна Рада України ПОСТАНОВЛЯЄ:

    I. Внести до Закону України» Про Державний бюджет України на 2022 рік» (Відомості Верховної Ради України, 2022 р., № 3, ст. 12; із змінами, внесеними законами України від 23 лютого 2022 року № 2099-IX, від 3 березня 2022 року № 2118-IX, від 15 березня 2022 року № 2120-IX і № 2135-IX, від 21 квітня 2022 року № 2218-IX, від 31 травня 2022 року № 2280-IX і № 2290-IX, від 9 липня 2022 року № 2385-IX, від 29 липня 2022 року № 2481-IX, від 15 серпня 2022 року № 2517-IX, від 30 серпня 2022 року № 2549-IX, від 21 вересня 2022 року № 2619-IX) такі зміни:

  • Олег ГРОМОВ

    Головний фінансовий документ2023: без популізму

    Аналітики вважають проєкт закону України «Про Державний бюджет на 2023 рік» дуже грамотним документом, який враховує жорстокі реалії воєнного часу: в ньому є адекватні видатки та пріоритети. Це оборона, безпека, соціальний захист, відновлення країни. Головний фінансовий документ на наступний рік чи не вперше можна назвати непопулістським, зазначають фахівці.
    «Урядовий кур’єр» вирішив різнобічно проаналізувати майбутній держбюджет і виокремив найголовніше.

  • Оксана МАЛОЛЄТКОВА

    Бюджет-2023: головний пріоритет — оборона та безпека

     В умовах широкомасштабної війни, яку розв’язала росія проти нашої держави, український уряд докладає всіх зусиль, щоб країна могла протистояти агресорові та виконувала всі взяті на себе зобов’язання. А щоб вчасно почати фінансувати видатки в наступному році, Кабінет Міністрів вже напрацював і презентував держбюджет-2023.
    «Попри війну, ми передаємо бюджет до парламенту вчасно, тобто до 15 вересня, як і передбачено чинним українським законодавством. Бюджет 2023 року — це бюджет для перемоги. Уже зараз ми чесно говоримо суспільству, що рік буде непростим. Війна — це дорого. Дуже дорого. Тому головне завдання — максимально ефективно використовувати кошти, які в нас є.

  • Олег ГРОМОВ

    Головний документ наступного року: які сценарії нас чекають

     Ще наприкінці першої декади серпня Прем’єр-міністр Денис Шмигаль заявив, що уряд розпочав роботу над державним бюджетом країни на наступний рік, наголосивши, що це буде документ воєнної економіки, в якому пріоритети — армія та безпека. Керівник уряду дав чітко зрозуміти: державний бюджет-2023 передбачає збереження виплат за всіма соціальними програмами.
    «Урядовий кур’єр» вирішив глибше зануритися в цю тему, хоч офіційних напрацювань щодо головного фінансового документа на 2023 рік ще немає. 

  • Інна ОМЕЛЯНЧУК

    Бюджет: як уникнути втрат?

    Рівненщина, як й інші області, від початку війни істотно втратила в бюджетних надходженнях. Держава дозволила бізнесові не платити податків у воєнний час (закон №2120). Це спрацювало миттєво: половина з тих, хто господарює, не те що податків не сплатили, а й навіть не задекларували їх за підсумками роботи в четвертому кварталі минулого року. Адже покарання за невчасну звітність теж немає, як і перевірки контролюючих органів.

  • 2022-й: про що варто знати українцям

    Згідно з цьогорічним держбюджетом, на усі верстви населення очікує багато важливих змін. Так, середня пенсія на кінець 2022 року становитиме 4533 гривні й на 15% перевищуватиме  фактичний прожитковий мінімум, з 1 жовтня мінімальна зарплата у місячному розмірі становитиме 6700 гривень, у погодинному — 40,46 гривні. З 8 січня набувають чинності зміни до законодавства про рекламу, згідно з якими, роботодавців штрафуватимуть за те, що зазначають певну стать у вакансіях («тільки для жінок» або «тільки для чоловіків») тощо.