Ринок праці

  • Олена ІВАШКО

    Власна справа для бійця

    Участь у бойових діях для багатьох чоловіків стає переломним моментом, що змушує переглянути життєві пріоритети і прагнення. Війна загартовує характер і породжує бажання бути незалежним. Можливо, тому чимало учасників АТО після повернення додому мріють започаткувати власну справу. Проте самому без досвіду, підготовки, капіталу не впоратися. 

  • Євген ЛОГАНОВ

    У Запорізькій області зменшилася тіньова зайнятість

    Нещодавно на засіданні запорізького обласного координаційного комітету сприяння зайнятості населення розглядали стан виконання обласної програми зайнятості населення до 2017 року і завдання з розроблення відповідної програми на 2018—2020 роки. Заступник директора департаменту соцзахисту населення Запорізької ОДА Ірина Разуваєва звернула увагу, що з 2013-го область втрачала щороку в середньому по 2,9% валового регіонального продукту. У промисловості скорочення обсягів виробництва в 2016 році становило майже 14% порівняно з 2012-м. Тож і чисельність зайнятого населення, обчислена за методологією Міжнародної організації праці, зменшилася на 86,3 тисячі осіб, середньооблікова кількість штатних працівників — на 76 тисяч осіб, а число застрахованих у системі загальнообов’язкового державного соцстрахування — на 84,5 тисячі осіб. Але цього року ситуація змінилася. 

  • Любомира КОВАЛЬ

    Плюси і мінуси дистанційної роботи

    Як відомо, із жовтня 2017 року в Україні запрацювала пенсійна реформа. Літні люди переважно радіють осучасненню виплат. А ось ті, кому до виходу на заслужений відпочинок відтепер офіційного страхового стажу знадобиться значно більше, ніж раніше, не такі вже й оптимістичні. 

  • Олександр ВЕРТІЛЬ

    Ринок праці: І кочегари, і стельмахи, і зварники… пластмас

    Проходячи повз Сумський центр професійно-технічної освіти Державної обласної служби зайнятості, що на початку центральної вулиці Сум Соборної, неодмінно зустрічаю когось із знайомих. Ось і цими днями назустріч поспішав один із них — колись сім’ями проводили відпустку на одній з баз відпочинку неподалік обласного центру. Розговорилися про те, про се — дітей, здоров’я, роботу. Стосовно останнього співрозмовник раз по раз поглядав на годинник: мовляв, час — гроші, а їх у нього нині негусто. Тож поспішає на… навчання. З’ясувалося, що кілька місяців тому він потрапив під скорочення, однак не розгубився. Маючи правильні руки і певний робітничий досвід, вирішив перевчитися, набувши іншої спеціальності — затребуваної на ринку праці, добре і стабільно оплачуваної. 

  • Любомира КОВАЛЬ

    Що показує барометр ринку праці

    Літо для більшості працюючих українців — час відпочинку й відпусток. Проте, звісно, не для всіх. Адже саме цієї пори починають шукати перше робоче місце випускники вишів, а студенти, старші школярі отримують змогу влаштуватися на сезонну роботу — в торгівлю, літні розважальні заклади, на сільгоспроботи тощо. Також не припиняють пошуків, куди докласти працю рук чи голів, ті, кому не пощастило проскочити повз звільнення чи скорочення. А ще серед пошукачів заробітку й досі чимало внутрішньо переміщених осіб. 

  • Роман КИРЕЙ

    Коли садиба працює на господаря

    Сільський зелений туризм — це не тільки організація цікавого й оздоровчого відпочинку, а передовсім робота — постійна або додаткова — для сільських жителів. Цей напрям визначили перспективним у Черкаському обласному центрі зайнятості. 

  • Інна КОСЯНЧУК

    Ринок праці: вудок вистачить на всіх

    Для переселенців з окупованих територій Криму й Донбасу із самого початку їх переміщення на території, підконтрольні українській владі, найпроблемнішими питаннями були житло і робота. Час минає, потік переселенців істотно зменшується, а з ним і гострота проблеми. Із житлом люди якось навчилися давати собі раду, а щодо роботи в них з’явилося чимало помічників, готових підставити плече і з пошуком вакансії, і з навчанням. Один з таких помічників — громадська організація «Центр зайнятості вільних людей» (ЦЗВЛ), яка виникла ще з часів Революції гідності. А коли після російського вторгнення ринула хвиля внутрішньо переміщених осіб, ЦЗВЛ переключив діяльність на них. 

  • Молодий фахівець шукає робоче місце

    Літо у розпалі. Зовсім недавно відбулися випускні у школах і вишах. Учорашні школярі стали абітурієнтами, а їхні старші товариші отримали дипломи і прямують у доросле життя, де, напевно, найважливішим і непростим кроком буде пошук першого робочого місяця. Та чи готові сучасні роботодавці працювати з молодими фахівцями? Беруть вони їх чи намагаються уникати? І що слід робити і якою бути молодій людині з дипломом, але поки що без досвіду, щоб зацікавити того, хто може надати їй перше робоче місце? 

  • Любомира КОВАЛЬ

    Як працівникам порозумітися з роботодавцями

    Коли економіка нестабільна, а ціни на продукти харчування й комунальні послуги зростають майже щомісяця, кожен українець працездатного віку хоче мати постійну роботу зі стабільним доходом. Та ніде правди діти, впевненість у дні прийдешньому мають далеко не всі. Будьмо відвертими, навіть фахівці з чималим досвідом середнього віку не завжди впевнені, що їхнє робоче місце збережеться не те що через 3—5 років, а й навіть завтра. Тим паче, що представники профспілок наполягають: нова редакція Кодексу законів про працю, яку можуть винести на голосування у ВР під час цієї сесії, надасть роботодавцям фактично необмежену владу над працівником: платити зарплату, яку лише вони вважають за доцільне, надавати чи ні соцпакет і навіть звільняти «через власний поганий настрій». Роботодавці ж переконані, що більшість пошукачів роботи прагнуть тільки надвисоких зарплат, але не мають навіть половини необхідних знань і навичок. Тож чи є для них можливість порозумітися? 

  • Олена ОСОБОВА

    Систему профтехосвіти змінює економіка

    До 2014 року в Луганській області працювала 81 установа системи профтехосвіти. Нині на підконтрольній території області залишилося 24 професійно-технічних училища. Найближчим часом їхня кількість може зменшитися за рахунок укрупнення наявних закладів. А ось рівень освіти там має підвищитися. Такі завдання поставили обставини, в яких опинилася система підготовки молоді робітничих спеціальностей.