Соцполітика

  • Ірина ПОЛІЩУК

    Захист з обмеженнями?

    Якість харчів, які продають в українських супермаркетах, невисока. І це попри їхню дорожнечу. Тож хоч би як переконували нас виробники, що вони стежать за безпечністю продукції, покупці, куштуючи чи навіть лише нюхаючи товар, відчувають протилежне. Нещодавно парламент ухвалив закон, де йдеться про державний контроль у сфері безпечності харчових продуктів, який має наблизити українську систему контролю до європейських стандартів. Та поки що залишається відкритим питання, чи зміниться ситуація на споживчому ринку з ухваленням цього важливого законопроекту. 

  • Євген ЛОГАНОВ

    «Маст хев» лише у перспективі

    Якісне водопостачання загалом має стати своєрідним «маст хев*», а вже у курортних зонах воно повинне бути «маст хев» у квадраті. Адже йдеться не лише про безпеку місцевих жителів і численних приїжджих, які прибувають, щоб відпочити, а для місцевих жителів і місцевого бюджету — дати заробіток. А й про те, що псується й імідж оздоровчого регіону. Однак на Запоріжжі не скрізь можуть похвалитися якісним водопостачанням. 

  • Молодий фахівець шукає робоче місце

    Літо у розпалі. Зовсім недавно відбулися випускні у школах і вишах. Учорашні школярі стали абітурієнтами, а їхні старші товариші отримали дипломи і прямують у доросле життя, де, напевно, найважливішим і непростим кроком буде пошук першого робочого місяця. Та чи готові сучасні роботодавці працювати з молодими фахівцями? Беруть вони їх чи намагаються уникати? І що слід робити і якою бути молодій людині з дипломом, але поки що без досвіду, щоб зацікавити того, хто може надати їй перше робоче місце? 

  • Наталка ЩЕРБАНЬ

    Як удосконалити підтримку учасників АТО і людей з інвалідністю

    Понад 296 тисяч воїнів, які брали участь в АТО, чекають від держави на якісну та ефективну допомогу. Багато з них зазнали фізичних та психологічних травм, тож потребують дорогого лікування й тривалої медичної та психологічної реабілітації. Звичайно, держава робить немало. Ухвалюють закони, впроваджують соціальні та реабілітаційні програми, на які надають з бюджету мільйони, існує співпраця з міжнародними організаціями. 

  • Інна КОСЯНЧУК

    ОСББ «включили почекуна»

    Мотивація — велика річ. Якщо майже 20 років заклики влади до того, щоб мешканці будинків об’єднувалися для управління спільною власністю, натикалися на нерозуміння цих самих мешканців — мовляв, навіщо, то останніми роками справи пішли набагато веселіше. Як кажуть, не було б щастя, то нещастя допомогло. Коли змінилися тарифи на житлово-комунальні послуги, люди почали замислюватися: як платити менше? Держава підказала вихід: об’єднуйтеся, беріть «теплі» кредити, бюджет допоможе, тож термомодернізуйте будинок і платіть менше. Люди повірили і переконалися, що це справді працює. 

  • Олег ГРОМОВ

    Живи у теплі й радій економії

    Незабаром усі житлові та нежитлові будівлі зводитимуть з урахуванням європейських норм: вони будуть енергоефективними та енергоощадними. А старі доводитимуть до таких кондицій.

    7 червня 2017 року на засіданні Комітету Верховної Ради України з питань будівництва, містобудування і житлово-комунального господарства схвалено доопрацьований спільно з Держ­енергоефективності законопроект №4941-д «Про енергетичну ефективність будівель». Члени комітету вирішили рекомендувати парламенту ухвалити законопроект у другому читанні та в цілому. 

  • Любомира КОВАЛЬ

    Як працівникам порозумітися з роботодавцями

    Коли економіка нестабільна, а ціни на продукти харчування й комунальні послуги зростають майже щомісяця, кожен українець працездатного віку хоче мати постійну роботу зі стабільним доходом. Та ніде правди діти, впевненість у дні прийдешньому мають далеко не всі. Будьмо відвертими, навіть фахівці з чималим досвідом середнього віку не завжди впевнені, що їхнє робоче місце збережеться не те що через 3—5 років, а й навіть завтра. Тим паче, що представники профспілок наполягають: нова редакція Кодексу законів про працю, яку можуть винести на голосування у ВР під час цієї сесії, надасть роботодавцям фактично необмежену владу над працівником: платити зарплату, яку лише вони вважають за доцільне, надавати чи ні соцпакет і навіть звільняти «через власний поганий настрій». Роботодавці ж переконані, що більшість пошукачів роботи прагнуть тільки надвисоких зарплат, але не мають навіть половини необхідних знань і навичок. Тож чи є для них можливість порозумітися? 

  • Скільки «народів» живе в Україні

    Нещодавно створено Експертну раду Міністерства культури з питань етнополітики. Вона покликана аналізувати суспільні процеси, надавати пропозиції, які б сприяли уникненню міжетнічних конфліктів та налагодженню взаєморозуміння між етнічними спільнотами в Україні. 

  • Олена ОСОБОВА

    Систему профтехосвіти змінює економіка

    До 2014 року в Луганській області працювала 81 установа системи профтехосвіти. Нині на підконтрольній території області залишилося 24 професійно-технічних училища. Найближчим часом їхня кількість може зменшитися за рахунок укрупнення наявних закладів. А ось рівень освіти там має підвищитися. Такі завдання поставили обставини, в яких опинилася система підготовки молоді робітничих спеціальностей. 

  • Інна КОВАЛІВ

    Як обрати професію на все життя

    «Ніяк не можу визначитися, ким саме хочу стати — перукарем чи… поліцейським», — знизує плечима тендітна дев’ятикласниця Тетяна з Києва. Дівчину нітрохи не бентежить полярна різниця між обраними професіями. Учора для багатьох учнів дев’ятих та одинадцятих класів пролунав останній дзвоник, сьогодні святкова лінійка — в більшості сільських шкіл. Навіть стоячи на порозі дорослого життя, левова частка випускників не в змозі самостійно обрати майбутній фах.