Коли цього тижня Україну відвідував міністр зовнішньої економіки і закордонних справ Угорщини Петер Сіярто, він проігнорував зустріч з колегою Павлом Клімкіним, мотивуючи це образою з приводу мовної статті нашого Закону «Про освіту». Натомість іноземний дипломат поспілкувався з угорською громадою Закарпатської області й гордо відбув на батьківщину.

Тож Павлові Клімкіну не залишалося нічого іншого, як діяти за принципом: «Якщо гора не йде до Магомета…» й самому прибути в Угорщину в пошуку не так компромісу, як логічного пояснення правоти української сторони, доводячи, що в своїй хаті — своя правда. І та хата в кожного має бути власною.  

Наша делегація докладно роз’яснила угорській стороні зміст освітньої реформи й надала беззаперечні аргументи на користь безпідставності побоювань щодо забезпечення прав угорської меншини. Павло Клімкін наголосив, що документ повністю відповідає міжнародним стандартам, а Україна передала освітній закон на експертизу до Венеціанської комісії, щоб прибрати будь-які занепокоєння й двозначні трактування.

Готовність до діалогу в процесі імплементації освітньої реформи в Україні та започаткування консультації щодо конкретних питань, пов’язаних з мовою освіти угорської національної меншини, — шлях до порозуміння. У зв’язку з цим підтверджено візит міністра людських ресурсів Золтана Балога в Україну, який заплановано на 19 жовтня.

З огляду на географічну близькість і давні добросусідські відносини наших народів Павло Клімкін закликав угорську сторону про подальшу підтримку в протидії російській агресії, ві дновленні миру й територіальної цілісності України. Він подякував за допомогу, яку сусіди надають у лікуванні поранених українських військових, оздоровленні дітей з родин учасників АТО, гуманітарну допомогу. Було обговорено також питання українсько-угорської торговельно-економічної співпраці, повідомляє прес-служба Міністерства закордонних справ.

Його очільник зустрівся також зі співголовою партії «Політика може бути іншою», головою парламентської фракції партії Б. Сел, активом української громади в Угорщині, виступив на центральному угорському телеканалі «М1» і дав інтерв’ю угорському телеканалу «Гір ТВ». Разом із представниками української громади Павло Клімкін поклав вінки до пам’ятного знака жертвам Голодомору 1932—1933 років в Україні.

Деякими результатами візиту до сусідньої країни Павло Клімкін згодом поділився на своїй сторінці у Твіттері. «Будапешт: непроста, але базована на аргументах розмова. Маємо відмінності, але наступне — зустріч міністрів освіти. Євроінтеграція угорців України має відбуватися не через паспортизацію, а через спільний рух до ЄС. Ми не закриваємо угорські школи, а створюємо можливості для їхньої самореалізації як в Україні, так і в Угорщині», — вказав головний дипломат нашої країни.

Йому довелося визнати, що офіційний Київ досі не спромігся довести етнічним громадам позицію України. «Рішення ПАРЄ — не поразка і не перемога. Над висновками Венеціанської комісії працюватимемо. Та ми досі не довели етнічним громадам усіх переваг закону про освіту», —  резюмував урядовець.

За інформацією деяких закордонних ЗМІ, зустріч із Павлом Клімкіним не переконала очільника угорського МЗС змінити думку щодо нашого закону про освіту. Петер Сіярто і надалі стверджує, що новий український закон істотно обмежує права національних меншин, зокрема його співвітчизників.

Він пообіцяв, що Будапешт таки блокуватиме подальше зближення України з Європейським Союзом через мовні норми українського закону про освіту. Таку заяву він зробив за підсумками зустрічі з Павлом Клімкіним у Будапешті цього четверга, повідомляє УНІАН. Голова МЗС Угорщини назвав відносини між Києвом і Будапештом «найскладнішими від часу проголошення незалежності України в 1991 році».

Михайло ЮРЧЕНКО
для «Урядового кур’єра»