Виконавчий орган Ради Європи — Комітет міністрів РЄ ухвалив рішення, у якому визнав численні порушення прав людини в окупованому Росією Криму. Про це йдеться в заяві МЗС. У тексті зазначено, що КМРЄ вкотре наголосив: незаконна анексія Кримського півострова Російською Федерацією — порушення всіх норм міжнародного права. «Разом із такими порушеннями прав людини, як обмеження свободи слова та мирних зібрань, свободи релігії та переконань, відзначаються репресії проти національних меншин, зокрема кримських татар», — ідеться у заяві.

У документі міститься вимога до Російської Федерації вжити всіх заходів для забезпечення прав людини в Криму, включаючи перегляд судової заборони Меджлісу. «Одним із центральних положень рішення є заклик забезпечити безперешкодний доступ правозахисних механізмів Ради Європи, зокрема Комісара РЄ з прав людини, на тимчасово окупований півострів для моніторингу дотримання прав людини відповідно до мандата», — йдеться у повідомленні.

Дипломатична перемога

Міністр закордонних справ Павло Клімкін на своїй сторінці у Твіттері написав, що члени КМРЄ вимагають від Кремля забезпечити допуск до Криму лідерів Меджлісу, яким окупаційна російська влада заборонила в’їзд на півострів. «1/3 КМРЄ закликала скасувати рішення про заборону Меджлісу і про заборону лідерам Меджлісу в’їзду до Криму. Ще один важіль тиску на РФ! 2/3 КМРЄ пропонує Комісарові Ради Європи з прав людини розглянути можливість вжиття заходів щодо оцінки ситуації з правами людини в Криму», — написав міністр.

Президент Петро Порошенко також висловив задоволення з приводу рішення КМРЄ щодо Криму. «Вітаю унікальне комплексне рішення Комітету міністрів Ради Європи щодо ситуації в Криму! Це підтвердження неминучості відповідальності Росії», — написав глава держави на своїй сторінці Твіттері.

Російська військова присутність позбавила півострів національної ідентичності та курортної привабливості. Фото з сайту newsweek.com

Рішення, якого не буде виконано

Варто зазначити, що від початку драматичних подій у Криму та збройної агресії Росії на Донбасі КМРЄ ухвалив уже 12 рішень щодо України, в яких містилися заклики до Кремля припинити анексію Кримського півострова та не підживлювати конфлікт на сході України, постачаючи туди зброю й найманців. Проте всі ці рішення російська сторона проігнорувала.

До складу КМРЄ входять 47 міністрів закордонних справ країн-членів РЄ, яких у Страсбурзі представляють посли. Рішення у КМРЄ ухвалюють двома третинами голосів, і хоч вони мають зобов’язувальну силу, механізму контролю за виконанням цих рішень чи системи санкцій у разі його невиконання Рада Європи не має. Щоправда, КМРЄ може уповноважити представника РЄ проконтролювати виконання рішення певною країною, але для цього члени Комітету міністрів мають визначитися з його мандатом і також проголосувати за нього.

Більше того, якщо посол країни, щодо якої ухвалено рішення, проголосував проти, то держава має право аргументувати цим свою відмову його виконувати. Представник Росії при Раді Європи не підтримав жодного рішення щодо України, яке ухвалювали в КМРЄ з березня 2014 року. До речі, зазвичай серед країн, які підтримують позицію Росії в КМРЄ, — Сербія, Вірменія, Азербайджан.

Тож рішення КМРЄ щодо Криму навряд чи матиме вплив на російську владу. Імовірно, вона проігнорує його так само, як і попередні рішення КМРЄ, а також резолюції ПАРЄ, за невиконання яких російську делегацію в асамблеї було позбавлено права голосу.

Проте подібні міжнародні документи важливі для Києва тим, що фіксують юридично термінологію, пов’язану з російською агресією в Україні і якою оперуватимуть суди, розглядаючи позови України у Міжнародному суді ООН у Гаазі та в Європейському суді з прав людини у Страсбурзі.