Під час дебатів на саміті Ради безпеки ООН «Реформи в сфері миротворчості ООН: імплементація та подальші кроки» Президент Петро Порошенко наголосив на необхідності реформування миротворчих зусиль ООН.

Глава держави зауважив, що від часу останньої дискусії з цього питання на саміті лідерів у 2015 році світ став ще менш безпечним. «Розгортаються війна та агресія, а мир і добра воля відступають. Наша організація, яку було створено для забезпечення миру і стабільності у світі, не може й не повинна собі дозволяти залишатися осторонь», — наголосив він і висловив підтримку керівництву ООН у його зусиллях з розроблення та імплементації порядку денного реформування організації. На думку глави держави, перехід від традиційної до малозатратної «розумної миротворчості» — усвідомлення необхідного.

«Пишаюся, що Україна вже впродовж багатьох років слугує надійним партнером організації у миротворчій діяльності», — заявив Петро Порошенко. За його словами, українські блакитні шоломи брали участь в операціях ООН у всьому світі й продемонстрували високу ефективність у досягненні миру. «Навіть у розпал збройного нападу Російської Федерації на мою країну Україна не припиняла своєї участі в миротворчості ООН. А сьогодні плеча миротворчої підтримки ООН потребуємо і ми», — звернувся до присутніх Петро Порошенко.

Він нагадав, що трирічна російська агресія вже коштувала Україні понад 10 тисяч убитих, близько 25 тисяч поранених та майже 1,8 мільйона внутрішньо переміщених осіб. «Для відновлення миру в моїй країні ще навесні 2015 року я звернувся з офіційним запитом до президента Ради безпеки ООН ініціювати відповідні процедури для розгортання миротворчої операції ООН в Україні. Відтоді це питання набуло ще більшої нагальності. Ситуація на Донбасі не поліпшується», — розповів Петро Порошенко. 

Слова правди прозвучали з трибуни ООН на весь цивілізований світ.Фото з сайту president.gov.ua

Росіян у миротворчій місії бути не повинно

Президент підтримав початок обміну думками між членами Радбезу щодо можливості надіслати на Донбас миротворців ООН. Він зазначив, що Україна готова до конструктивної участі й наголосив, що миротворчість і врегулювання ситуації на сході України можливі лише після виведення всіх російських військових, найманців, їхнього озброєння та обладнання з України. Він наголосив, що над тимчасово не контрольованою частиною українсько-російського державного кордону має бути забезпечено надійний міжнародний контроль. Глава держави сказав, що розгортання миротворчої операції ООН «має радше відновити справедливість, ніж заморозити конфлікт і зацементувати окупацію».

Президент підтвердив запрошення Генеральному секретареві ООН задіяти свої статутні повноваження й спрямувати технічну оцінну місію в Україну, на підставі висновків якої має бути розроблено й представлено Раді безпеки ООН рекомендації для подальшого розгляду можливих варіантів політичної і безпекової присутності ООН на Донбасі.

Своє бачення завдань і формату міжнародної миротворчої місії на окупованих територіях Луганської та Донецької областей Петро Порошенко озвучив і під час загальних дебатів на засіданні 72-ї сесії Генасамблеї ООН. Президент переконаний, що «нещодавні гібридні «миротворчі пропозиції» Москви — ще один приклад справжніх амбіцій Росії, яка прагне легалізувати своїх маріонеток і заморозити конфлікт назавжди. Ми підтримаємо будь-яку пропозицію, яка принесе мир в нашу країну, і переконані, що повноцінна миротворча операція ООН — єдине і ефективне рішення для деескалації, захисту народу України та наближення нас до політичного врегулювання», — сказав Петро Порошенко.

Він наголосив, що Україна виступає за те, щоб мандат миротворців покривав усю окуповану територію включно з українсько-російським державним кордоном. «Це обов’язкова умова. Поки кордон використовують як ключовий шлях для постачання озброєння та особового складу на Донбас, доти не буде миру в моїй країні», — заявив Петро Порошенко. Ще одна умова, на якій наполягає Україна, — неупередженість миротворців. «У такій місії нема місця для представників агресора. Вони не можуть бути її частиною апріорі», — наголосив Президент.

Він вважає, що повноцінна міжнародна присутність може допомогти впоратися зі зростанням терористичної діяльності на територіях, які зачепив конфлікт. Глава держави зазначив, що терористичний компонент гібридної війни Росії проти України «чітко виражений і став реальністю щоденного життя на Донбасі».

«Україна хоче миру й відновлення суверенітету над своєю територією, натомість Росія хоче контролю над Україною і підриває всі зусилля, спрямовані на відновлення нашого суверенітету в межах кордонів нашої держави», — підкреслив Петро Порошенко, наголосивши, що головна складність проблеми Донбасу саме в тому, що Україна і Росія прагнуть цілковито протилежного.

Росія, яка продемонструвала свою зневагу до міжнародного права, не має права вирішувати долю світу. «Крадіжка землі іншого народу, викрадення людей, ведення прихованої війни, збиття цивільного літака, поширення брехні у всьому світі — чи ця поведінка личить постійному члену Ради безпеки?» — поставив риторичне запитання глава Української держави. Він констатував, що на сьогодні Росія стала не контрибутором міжнародної безпеки, а її найбільшою загрозою, оскільки сучасна РФ — чи не єдина країна у світі, яка має конфлікти — гарячі, заморожений чи потенційний — майже з усіма сусідами.

В ООН з’явиться група друзів Криму

Під час виступу на Генасамблеї Президент запропонував створити міжнародну групу з координації зусиль щодо визволення Криму від російської окупації. «Окупований Кримський півострів, як підтверджують правозахисники, уже перетворився на територію репресій. Хто наважиться не погодитися з Кремлем, той ризикує свободою і навіть життям», — розповів Петро Порошенко з трибуни ООН. Українці й кримські татари зазнають арештів навіть через публікації в соцмережах, або, як це сталося з кримським фермером Володимиром Балухом в грудні 2016 року, за вивішування українського національного прапора на приватному будинку. Тривають переслідування лідерів Меджлісу — представницького органу кримських татар, чию діяльність заборонила російська окупаційна влада. Лише тиждень тому Ахтема Чийгоза, заступника голови Меджлісу, було засуджено до восьми років ув’язнення за виступ проти російської окупації. Інший заступник голови Меджлісу Ільмі Умеров, який має серйозні проблеми зі здоров’ям, перебуває під домашнім арештом і не може виїхати з Криму на лікування, бо залишати територію АРК йому заборонено.

«Росія безцеремонно порушує резолюцію Генеральної Асамблеї ООН 71/205 «Стан з правами людини в Автономній Республіці Крим та місті Севастополь (Україна)», — продовжив Петро Порошенко, наголосивши, що ця країна ігнорує всі заклики управління Верховного комісара з прав людини забезпечити відповідний безперешкодний доступ до Криму для міжнародних моніторингових місій з прав людини. Він нагадав, що Міжнародний суд ООН у рішенні висловив вимогу до Росії утримуватися від збереження чи накладення нових обмежень на можливість кримськотатарської громади зберігати свої представницькі інституції, зокрема Меджліс, і забезпечити право українських громадян на навчання українською мовою. Проте Кремль рішення міжнародної судової інстанції проігнорував.

Президент закликав міжнародну спільноту уважно відстежувати ситуацію в Криму, щоб запобігти геноциду кримських татар і українців, інспірованому сучасними поборниками сталінської тоталітарної ідеології. «Я розраховую на підтримку вашими делегаціями ініціатив України щодо забезпечення дотримання прав людини в тимчасово окупованому Криму, зокрема наступної відповідної резолюції Генасамблеї ООН. Ми маємо посилити міжнародний режим деокупації Криму», — наполягає глава держави.

Президент закликав створити міжнародну групу друзів українського Криму для координації спільних кроків і дій. «Ми розраховуємо на скоординовану й цілеспрямовану підтримку наших міжнародних партнерів», — підсумував Президент і застеріг світове співтовариство від мілітаризації Криму, що, на його переконання, становить «ще один безпековий виклик, який зачіпає всю Південну та Східну Європу, а також Північну Африку та Близький Схід».

Генасамблея почула про Голодомор

Цьогорічний візит до Нью-Йорка і виступ на 72-й сесії ООН українського Президента збігся з 85-ми роковинами Голодомору — штучного голоду, який у 1932—1933 роках в Україні організував сталінський режим, внаслідок чого, за різними даними, померло від 7 до 10 мільйонів українців. «Організація Об’єднаних Націй завжди відігравала провідну роль у забезпеченні того, щоб злочини минулого ніколи не повторилися», — сказав Президент.

У виступі він згадав про висновок доктора Рафала Лемкіна, автора Конвенції про запобігання й покарання злочину геноциду, ухваленої Генасамблеєю ООН в 1948 році, де знищення української нації названо «класичним прикладом геноциду». «Я закликаю держави-члени ООН ухвалити власне історичне рішення про визнання Голодомору актом геноциду», — звернувся до Генасамблеї Президент України.

Наша країна завжди виступала за необхідність реформування ООН. На думку Президента, транснаціональний тероризм, використання сили в міжнародних відносинах, розповсюдження зброї масового знищення, криза біженців, бідність, порушення прав людини й вразливість довкілля — лише кілька з тих викликів, які постали перед світовою спільнотою. «Масштаб цих викликів потребує нашої рішучої спільної відповіді, і ми маємо дуже вузьке вікно можливостей, щоб уникнути сповзання в безповоротний хаос. Організація Об’єднаних Націй має бути на вістрі цього процесу», — переконаний Президент.

Глава Української держави підтримав ініціативу Сполучених Штатів щодо просування ефективної цілеспрямованої реформи Об’єднаних Націй. Раніше Президент США Дональд Трамп запропонував країнам-членам ООН підписати політичну декларацію з 10 пунктів, яку спрямовано на підтримку ініційованої Генсеком ООН реформи організації. «Всеосяжна реформа Ради безпеки давно вже назріла», — сказав Петро Порошенко, висловивши сподівання, що 72-а сесія Генеральної Асамблеї сповістить про новий етап у міжурядових переговорах стосовно програми реформи Ради безпеки.