За чотири місяці чинності програми на Харківщині нею скористалося понад 350 підприємців, які подали заяви і бізнес-плани на отримання мікрогрантів. 77  них успішно захистили свої бізнес-проєкти і отримали безповоротну фінансову допомогу від держави на загальну суму понад 9 мільйонів гривень. Нещодавно комісія Харківського обласного центру зайнятості розглянула чергові бізнес-проєкти, 12 з яких отримали позитивні рекомендації. Остаточне рішення щодо них ухвалюватимуть в Державному центрі зайнятості.  Директор Харківського обласного центру зайнятості Олександр Котуков розповів, що процедура добору отримувачів грантів передбачає певні обов’язкові процедури. Кожна заява проходить через уповноважений банк, який перевіряє платоспроможність людини та її кредитну історію.

Комісія Харківського обласного центру зайнятості проводить співбесіду з кожним підприємцем, що претендує на отримання урядового гранта. Фото ХОСЗ

Відкрити власну справу нескладно

«Ретельно перевіряють бізнес-плани, які подають підприємці. Частину з них комісія повертає на доопрацювання через неправильні фінансові розрахунки. Кожна людина може повторно подати бізнес-план на розгляд комісії і сподіватися на його затвердження», — пояснив Олександр Котуков.

Директор обласного центру зайнятості розповів, що завдяки урядовій програмі «єРобота» на Харківщині було відкрито дитячі садочки, приватні пекарні, кав’ярні, дизайн-студії одягу, продуктові крамниці тощо. Приміром, за грантові кошти відкрито школу англійської мови для дітей Present Simple. Розширюється і наявний бізнес. Безповоротні гранти на це отримали підприємці, які виготовляють меблі, надають поліграфічні послуги, послуги з технічного обслуговування та ремонту автомобільного транспорту тощо.

За словами керівника центру зайнятості, лише в межах програми «Власна справа» найближчим часом в Харківській області буде створено 118 робочих місць, що знизить напругу на ринку праці і сприятиме наповненню місцевих бюджетів. Більшість бізнесів розташовано в Харкові, але є проєкти, які вже працюють або працюватимуть у селах та селищах Харківської області. Вони насамперед пов’язані із сільським господарством та переробкою сільськогосподарської продукції.

Якість продукції — основа успіху

«Урядовий кур’єр» поспілкувався з кількома приватними підприємцями, які отримали гранти на реалізацію бізнес-проєктів і завдяки урядовій програмі вже розпочали діяльність. Приміром, житель селища Печеніги Чугуївського району Володимир Іваненко відкрив коптильний цех. За рахунок грантових коштів (250 тисяч гривень) він придбав невелику коптильню, холодильне обладнання та сировину, орендував приміщення. Для цього довелося вкласти і власні кошти.

Володимир розповів, що розпочинав з нуля, хоч має вищу економічну освіту та невеликий досвід підприємницької діяльності. Щоб отримати грант на відкриття власної справи, зареєструвався як підприємець і написав розгорнутий бізнес-план. Каже, що із цим у нього не виникало жодних проблем, бо в розділі «єРобота» на порталі «Дія» містяться чіткі інструкції й рекомендації щодо підготовки бізнес-плану.

А освоювати технологію й вивчати місцевий ринок довелося самостійно.

«Перша партія копченої курятини і свинини розійшлася серед споживачів миттєво, а далі вишиковувалася черга, — розповідає Володимир Іваненко. — З’явились постійні замовники. Попит на продукцію приватної коптильні постійно зростає».

Підприємець бачить, що доведеться розширювати виробництво й асортимент, тож доведеться відкривати окремий цех. Нині вже дружина Володимира Іваненка готує бізнес-план, щоб отримати грант на відкриття рибного коптильного цеху.

Фаховий розвиток дітей став затребуваним

Свою історію успіху має харків’янка Олена Богмацер. За фахом вона педагог-психолог з раннього розвитку, має чималий досвід роботи. Ще до початку повномасштабної війни в селищі Пісочин під Харковом відкрила дитячий центр розвитку «Манюня». Він швидко завоював популярність, бо розвиткові програми були адаптовані під кожну дитину і давали позитивні результати.

«Крім комплексних занять, спрямованих на загальний розвиток дітей дошкільного віку, з ними займався досвідчений логопед, — розповідає пані Олена. — Згодом я зрозуміла, що потрібно розширюватися, щоб поліпшити умови для роботи з дітьми. Але на це не було коштів. Вихід із ситуації підказала знайома бухгалтерка, яка вже скористалась урядовою програмою безповоротних грантів. Тому я написала бізнес-план і через портал «Дія» подала його на розгляд комісії. Успішно пройшла співбесіду в Харківському обласному центрі зайнятості й захистила свій бізнес-план, а згодом отримала кошти на його реалізацію. 250 тисяч гривень вистачило на те, щоб орендувати приміщення, придбати підлогове покриття, дитячі іграшки, спортінвентар, меблі, ноутбук тощо. За умовами проєкту створила робоче місце, прийнявши на роботу досвідченого нейропсихолога».

Отримавши від держави фінансову підтримку, Олена Богмацер розширила перелік програм, які пропонує батькам та їхнім дітям дитячий центр розвитку «Манюня». Ці програми розраховані не лише на дошкільнят, а й на першокласників та дітей молодшого шкільного віку, які мають змогу працювати в комунікативних групах. За нинішніх умов, коли багато дітей не можуть відвідувати школи та дошкільні заклади, попит на послуги приватних закладів освіти та розвиткових центрів зростатиме. Отже, такі заклади можуть з’явитися і в інших населених пунктах Харківщини.

Хоч як парадоксально, війна не лише створює проблеми для малого і середнього бізнесу, а й відкриває перед ним нові можливості. Наприклад, торік внаслідок воєнних дій майже 80 відсотків бізнесу Харківщини було релоковано до західних областей. Після деокупації майже всієї території області розпочалося поступове відновлення і перезавантаження економіки.

Насамкінець. За інформацією Головного управління Державної податкової служби в Харківській області, впродовж семи місяців цього року в Харкові припинили діяльність 8576 фізичних осіб-підприємців. Ще 424 ФОПи перемістили бізнес із Харкова та змінили податкові адреси на іншу область або територіальну громаду. Однак у місті офіційно зареєстрували бізнес 7564 ФОПи і 593 обрали його як нову локацію для діяльності та змінили податкові адреси. Держава створює всі умови для відновлення роботи малого і середнього бізнесу, хоч у нинішніх умовах це непросто.