Ніде правди діти, ставлення до пенсійної реформи, запровадженої в Україні з 1 жовтня 2017 року, у різних категорій українців діаметрально протилежне. Тоді як певна частина літніх людей здебільшого радіє збільшенню виплат, ті, кому до виходу на заслужений відпочинок ще слід допрацювати, м’яко кажучи, зовсім не в захваті від збільшення необхідного для цього страхового стажу 1 січня 2018 року з 15 до 25 років і далі щороку на рік до 2028-го, коли такого стажу вже буде потрібно аж 35 років.

Міністр соціальної політики Андрій Рева, виступаючи нещодавно на прес-сніданку в Реанімаційному пакеті реформ, з цього приводу пояснив:

— Урядові довелося піти на цей крок, щоб пенсія українця залежала лише від нього самого, стажу і зарплати, а не від решти супутніх чи сторонніх чинників. Адже нині маємо ситуацію, коли бюджет Пенсійного фонду отримує лише 122 мільярди власних надходжень і має аж 145 мільярдів заборгованості, яку погашають за рахунок дотацій із держбюджету. І виходить, що людина, яка працює, спочатку платить податки до Пенсійного фонду через єдиний соціальний внесок, а потім ще раз, коли її податки до держбюджету йдуть не на розвиток медицини, освіти, культури, оборону, а знову ж таки до Пенсійного фонду, аби частина нинішніх пенсіонерів не залишилася без виплат. А діра у бюджеті ПФ сформувалася тому, що з 26 мільйонів працездатного населення лише 12 працюють легально і сплачують внески.

Збільшення необхідного трудового стажу має стимулювати українців вимагати від роботодавців оформлювати трудові відносини офіційно. Адже не буде стажу — не буде пенсії. А буде офіційне працевлаштування — будуть відрахування до ПФ і зменшення його заборгованості. І податки, які надходять до держбюджету, витрачатимуть за прямим призначенням: будуватимуть дитсадки, школи, дороги, лікарні тощо, а не на латання дір у бюджеті ПФ. І що більший стаж буде в того, хто офіційно й сумлінно працює нині, то більшими будуть виплати, коли людині надійде час іти на заслужений відпочинок, — переконаний посадовець.

Міністр зауважив, що навіть у Конституції України записано: не тільки батьки мають піклуватися про неповнолітніх дітей, а згодом і дорослі діти мають зробити все, щоб їхнім стареньким батькам жилося добре. Тож люди, які нині працюють у тіні й вважають себе дуже спритними, не сплачуючи податків державі, мають врешті зрозуміти, що у такий спосіб вони позбавляють і власних батьків чи інших літніх родичів права на отримання гідної пенсії. Бо виплачують її саме із солідарної пенсійної системи, яка наповнюється нині податками.

Очільник Мінсоцполітики зазначив, що галузь, яка нині в нашій країні розвивається найбільш стрімко, — будівництво. Кількість збудованих квадратних метрів збільшується, але кількість працівників, задіяних у процесі, чомусь зменшується. Як так відбувається? Будуємо силою думки чи маємо просто космічне зростання продуктивності праці?

Ні те, ні те. Робота на будівництві нелегка, тож людина просто не піде туди працювати на малу зарплату. І роботодавцеві, якщо людину оформлено офіційно, доводиться платити великі відрахування до ПФ. Тому дуже часто працівникові пропонують високу зарплату — в конверті. Запитують, чи є в нього необхідні для пенсії 15 років стажу, і якщо є, заспокоюють, що така неофіційна виплата поганого не заподіє. І працівник не думає, що у такий спосіб збагатиться роботодавець, але постраждає Пенсійний фонд і держбюджет.

Із збільшенням розміру страхового стажу, потрібного для виходу на заслужений відпочинок, працівники вже самі наполягатимуть, щоб їх брали на роботу лише офіційно. Саме тому, на переконання міністра, збільшення страхового стажу має економічне обґрунтування, адже сприятиме офіційному працевлаштуванню, отже збільшенню виплат до ПФ, що надасть змогу вже зараз зробити другий крок — щорічний автоматичний перерахунок пенсій з урахуванням інфляції. 

Любов ДМИТРЕНКО
для «Урядового кур’єра»