Селище міського типу Вороновиця свого часу було райцентром. Та вже давно  це один із населених пунктів Вінницького району, адміністративні установи якого розташовано в обласному центрі. Із селища до Вінниці лише  20 кілометрів. І хоч давнє селище має багату історію, через об’єктивні обставини воно поступово перетворювалося на дачно-спальний супутник міста.

Але уряд реформою з децентралізації вніс у життя давноочікувані корективи. І  Вороновиця тепер відновлює самобутність так завзято, ніби господар вернувся у власний дім. На шлях розвитку селище стало разом із селом Комарів, з яким створило об’єднану територіальну громаду торік у грудні. Перспективним планом передбачено, що до складу цієї ОТГ має входити понад 20 населених пунктів.

Це єдина в Україні об’єднана громада, яка на рік застрахувала всіх дітей від нещасних випадків безкоштовно для їхніх батьків. З  бюджету громади на страхування залучили  майже 21 тисячу гривень. У Вороновиці й Комарові півтори тисячі дітей до 18 років.  Загальна сума страховки — 11 мільйонів 250 тисяч гривень. 

Діти раді калиновій долині

Крім того, за розширеною програмою (від багатьох хвороб та уражень) громада застрахувала всіх 35  учасників АТО на суму майже 2 мільйони гривень. Загальна сума страховки за обома категоріями перевищує річний бюджет громади за власними податками і зборами.

«Кошти надали благодійники — вінницькі бізнесмени. Договором зі страховою муніципальною компанією передбачено, що виплати здійснюватимуть швидко. Термін страхування плануємо продовжити», — запевнив Вороновицький селищний голова Олександр Ковінько.

Принагідно зауважимо, що рішенням сесії селищної ради всім учасникам антитерористичної операції виплачено по 2,5 тисячі гривень одноразової допомоги.  У дитсадках діти захисників харчуються безкоштовно. А для 37 дітей пільгових категорій бюджет громади на рік оплатив квитки на проїзд до Вінниці.

Дієва ініціатива місцевої влади працює на згуртованість громади. Цього року навесні в долині річки Воронка краяни започаткували етнопарк «Калинова долина». Жителі селища прийшли із власним інстументом, прибрали долину й по периметру посадили кущі калини, каштани.

Збудований у стилі раннього класицизму, палац вражає архітектурою. У цій пам’ятці національного значення розміщено Вороновицький музей історії авіації та космонавтики України. Саме тут Олександр Можайський створив креслення першого у світі літака. Одну з кімнат палацу відведено під музей відомого в краї бандуриста Володимира Перепелюка, впорядкувати щоденник якого і видати окремою книжкою допомагав сам Максим Рильський. Мабуть, калинова ініціатива надихнула поета на гарні рядки.

Проектів цілий сніп

Загальна довжина вулиць у селищі — 70 кілометрів. Для порівняння: 42 кілометри — відстань від Вінниці до Немирова, між якими лежить Вороновиця. Якщо раніше руки не доходили до поліпшення міжнародних доріг, то що казати про стан сільських. Однак торік у селищі заасфальтували 7 кілометрів. І цього року зроблять стільки само. Такі темпи — прорив у житті громади. До того ж благоустрій привчає до порядку. Насамперед жителі  кожної з вулиць мають навести лад: скосити бур’яни, забрати у двір будівельні матеріали тощо.  Роботу приймає спеціальна комісія, яка ставить оцінку й визначає черговість асфальтування.

Олександр Ковінько спочатку показав вулицю, де триває робота. Тут грейдер розгортає щебінь, який привозять самоскиди. Потім піднімаємося крутосхилом, де «раніше люди ноги ламали, а в негоду міг проїхати лише трактор». Тепер на цій вулиці гладенький асфальт. А щоб не кортіло щодуху мчати, де-не-де встановлено лежачих поліцейських, а також облаштовано пішохідні переходи. Це атрибути сучасності, як у місті.

За дотриманням порядку в селищі стежать працівники новоствореного комунального підприємства «Муніципальна поліція» і група оперативного реагування вінницької обласної поліції. З ініціативою про розміщення групи вийшла селищна рада і надала для цього приміщення. Потреба  в присутності працівників поліції зумовлена тим, що околицею населеного пункту проходить траса.

На сусідній вулиці  я попросив селищного голову зупинити легковик, щоб поговорити з людьми. «Дуже добре, що заасфальтували нашу вулицю. Раніше тут були ями, а тепер діти на роликах катаються, жінки з колясками прогулюються, інваліди на візках можуть рухатися. Ми дуже дякували б сільському голові, якби нам ще воду провели»,  — сказала Луїза Бабійчук, яка до свого дому на вулиці Першотравневій приїхала велосипедом.

Торік у Вороновиці зробили водогін на 200 дворів. Бюджет селищної ради взяв на себе роботи з буріння свердловин і придбання обладнання, а люди власним коштом проклали мережу. До кінця цього року  збудують ще дві гілки водогону на 200 та 400 дворів.

Місцева влада переймається, щоб і жителі села Комарів мали якісну артезіанську воду. Нещодавно тут пробурили свердловину і подали питну воду в перші 54 двори. Це стало подією для селян, які мало вірили в обіцяне.

Нині водогін  виводять на планову потужність (він охопить ще майже півтори сотні обійсть),  а згодом почнуть будувати ще один. Потреба в цьому велика: у Комарові 700 дворів.

До першочергових завдань ОТГ  належить освітлення вулиць. І робота триває. Підхід до будівництва доріг, прокладення водогону, освітлення вулиць і загалом бачення перспективи вражає впевненістю у власних силах.

«Якщо раніше проектно-кошторисну документацію замовляли на кожний об’єкт окремо, то тепер з асфальтування й освітлення зробили відразу на всі вулиці», — запевнив селищний голова. Він розповів, що провели конкурс на кращий ескіз центральної площі Козацької, і невдовзі вона матиме респектабельний вигляд. У найближчих планах — почати реконструкцію Будинку культури. У цьому є велика потреба, оскільки він розташовується у  приміщенні колишнього універмагу, де нема належних умов для гурткової роботи та організації змістовного дозвілля молоді.

Індустріальний парк чекає інвесторів

Головний бухгалтер селищної ради Тетяна Ліщук запевнила, що об’єднана територіальна громада виграла від децентралізації.  «Тепер 60% податку на доходи фізичних осіб залишається у нас, а лише за півроку це 3,9 мільйона гривень», — сказала вона і навела й інші переваги.  Наприклад, у квітні цього року тут відкрили центр надання адміністративних послуг, що зручно для жителів, і від надання 16 видів послуг надходить певна сума до місцевого бюджету. А є гроші, то і депутати стали активними, і фінансування закладів поліпшилося. Наприклад, для дитсадків придбали холодильники, комп’ютери. У «Веселці» зробили ремонт харчоблоку й реконструювали котельню під альтернативні види палива, в «Ромашці» відремонтували покрівлю на прибудові. У комунальне підприємство придбали трактор тощо.

З’явилася змога в ОТГ певною мірою дбати і про заклади, які їй не належать. Лікарні (в селищі два відділення Вінницької районної клінічної лікарні) надали 200 тисяч гривень на медикаменти і профінансували капітальний ремонт хірургічного корпусу. Пожежній частині допомогли облаштувати душові й надали 120 тисяч гривень на придбання компресора.

Тетяна Ліщук зауважила, що держава істотно допомагає громаді. Субвенції й дотації повністю вистачає на утримання двох шкіл, зокрема на виплату зарплати педагогам, технічним працівникам і на енергоносії. Мінрегіонбуд надав 600 тисяч гривень на реконструкцію очисних споруд. Планують, що 1,2 мільйона гривень використають на ремонт доріг і реконструкцію комунальних закладів.

«Тепер у громади гроші є. Ми їх використовуємо дуже відповідально. Половину власних надходжень до бюджету спрямовуємо саме на розвиток», — підсумувала головний бухгалтер.

Об’єднана громада зацікавлена в розвитку. Тут така сама проблема, як і в сільській місцевості загалом: молодь виїжджає на заробітки, тому нерідко не батьки виховують дітей, а дідусі і бабусі.

«Рішенням сесії ми плануємо відвести майже 40 гектарів під створення індустріального парку. Шукаємо інвесторів. Нам дуже потрібні нові робочі місця», — сказав Олександр Ковінько.

Насамкінець зауважимо таке. Перспективним планом передбачено, що до складу Вороновицької ОТГ ввійдуть населені пункти 14 сільських рад. Зі слів уповноваженого селищної ради з питань  об’єднання Руслана Штогрина,  з ними триває постійний діалог. Уже дала згоду Марківська сільська рада Тиврівського району, на території якої три села.

ДОВІДКА «УК»

Вороновицю вперше згадано у писемних джерелах за 1391 рік. Вона належала знаменитій шляхетській русинській родині Вороновичів.  У 1748 році отримала магдебурзьке право, у 1956-му — статус селища міського типу. Через Вороновицю пролягає автошлях і залізнична колія. Населення — 7560 осіб. Дитячих садків два, школа одна. У центрі селища — пам’ятка архітектури національного значення палац Грохольських (XVIII ст.), у якому розташовані музей історії авіації та космонавтики України, музей кобзарського мистецтва, музична школа і бібліотека. 

42 кілометри між Вінницею й Немировом подолати набагато швидше, ніж проїхати всіма вулицями селища.

Майже 20 кілометрів від обласного центру до нього збігають швидко, бо пролягають міжнародною трасою М-12.