Поблизу села Бурканів, що в Теребовлянському районі на Тернопільщині, відновили бункер часів Першої світової війни. Ця фортифікаційна споруда відома назвою «Бункер бригади Больцано» австро-угорської армії.

Історія свідчить, що 1915 року під час Карпатської операції-рейду австро-угорці прорвали оборону росіян і змусили супротивника відійти до річки Стрипа. Вони впродовж восьми місяців укріплювали правий берег цієї річки, створивши так званий Бурканівський укріпрайон. Спорудили й командний пункт 132-ї піхотної бригади, якою командував оберст (полковник) Больцано.

П’ять років тому історик і краєзнавець з Тернополя Сергій Ткачов разом зі скаутами взявся вперше розчищати цей бункер. Споруда добре збереглася. Уже через рік бункер отримав охоронний номер і реєстрацію як пам’ятка історії. Торік за сприяння Теребовлянської райдержадміністрації взялися за його відновлення. За інформацією прес-служби ОДА, тут провели масштабні земляні роботи, по-новому склали опорну стіну з дерева (обшивка траншеї), сходи. До того ж зберегли попередні розміри і план споруди. Звісно ж, упорядкували й прилеглу територію. Здебільшого під час реконструкції використовували ручну працю, техніку ж залучали лише зрідка.

Нині йдеться про створення в колишньому бункері форту-музею Українських Січових Стрільців. І не випадково. Адже з початку липня 1915 року вздовж річки Стрипа тримав оборону й легіон українських добровольців. У його лавах тут були син Івана Франка Петро, український поет, співець стрілецтва Роман Купчинський, а також хорунжий Софія Галечко, перша українська жінка-офіцер, яка тоді командувала жіночою чотою, що була, по суті, першим таким військовим підрозділом у тодішній Європі. Бої  за участю українців, які гриміли на цій території, опишуть у кольорових банерах і виставлять у новому музеї.

Обласна влада переконана, що фортифікаційна споруда неподалік Бурканова мала б стати у майбутньому базовим табором для військово-патріотичного вишколу молоді. Сподіваються, що відновлений бункер цікавитиме й туристів, адже він розташований лише за п’ять кілометрів від християнської святині у Зарваниці — Марійського духовного центру, куди впродовж цілого року приїжджають прочани.