Де лишень російські пропагандисти й «експерти» не намагаються відшукати негатив українського сліду. Мовляв, і диверсанти СБУ орудують в захопленому РФ Криму, підбурюючи місцевих татар на спротив окупантам (хоча за всіма міжнародними нормами та угодами то наша територія…), і винищують мирне населення Донбасу, і малюків їдять тощо. Маячня на маячні ще й маячнею поганяє. Нав’язливі повторення подібних мантр у не обділених здоровим глуздом людей здатні викликати хіба що фізіологічну відразу.

Втім, представити українців підступними й дволикими, з каменем за пазухою — рівень трохи вищий за банальне обливання брудом. Уявляєте, однією рукою українці отримують різноманітну допомогу від західних партнерів, зокрема й для боротьби із зовнішньою агресію Кремля, а іншою мало не вигодовують нелюдський режим Північної Кореї. Тобто постачають ненаситному Кім Чен Ину ракетні технології, якими  знавіснілий нащадок «сонцеподібних» погрожує всьому цивілізованому світу. Та таке не могло наснитися навіть сумнозвісно-переляканому Форрестолу з його класичним: «Росіяни йдуть..!». 

І поширив цю тезу не якийсь рупор білокам’яної, а досить впливове видання The New York Times. Щоправда, вустами пов’язаного з РФ «експерта», який у 1995—2001 роках очолював за поребриком програму скорочення ракетних озброєнь. Таку інформацію поширив У мережі Facebook заступник міністра інформаційної політики Дмитро Золотухін. Він вважає, що це не може бути збігом обставин: «Виходить, що більшість «західних експертів», котрі критикують Україну, так чи інакше були в минулому пов’язані з Росією».

У нас також були стратегічні ракети з ядерними бойовими частинами. Де вони поділися після набуття чинності Будапештського меморандуму? Частину було знищено, частину (разом з іншим стратегічним і дорогим майном) передано до Російської Федерації. І тепер ці люди намагаються закидати Україні торгівлю двигунами, коли чимало технологічних і готових виробів опинилося поза компетенцією вітчизняної влади. Та й дружбу з Пхеньяном у Москві вже давно не приховують…

Це, власне, й підтверджує один із ракетних експертів Міжнародного інституту стратегічних досліджень Майкл Ельман, ім’я якого згадано в розслідуванні The New York Times. Він вважає, що «Південмаш» міг бути лише одним із вірогідних джерел постачання технологій на північ корейського півострова: «Південне» лише одне з кількох імовірних джерел, є й інші потенційні джерела в Росії, — наводить УНІАН слова фахівця. — Я не вірю, що уряд України потурав чи знав, якщо двигуни надходили з України. Навпаки, Україна арештовувала північних корейців у 2012 за шпигунство».

У Державному космічному агентстві вважають безпідставними заяви експертів щодо начебто причетності України до постачання ракетних технологій КНДР. Україна не реалізує жодного космічного проекту з державами — не членами Режиму контролю за ракетними технологіями (РКРТ).

«Під час співпраці в галузі дослідження й використання космічного простору в мирних цілях Україна не порушувала й не порушує вимог Керівних принципів РКРТ, — ідеться в повідомленні ДКА. — Україна дотримується позиції недопущення поширення зброї масового ураження та принципів мирного використання й дослідження космічного простору».

Так само спростовують причетність України до зміцнення воєнної могутності КНДР і Секретар РНБО Олександр Турчинов, який заявив, що український оборонно-промисловий комплекс не постачав ракетні двигуни та ракетні технології режиму Північної Кореї. ДП «Південний машинобудівний завод ім. Макарова» також зазначило, що ніколи не мало і не має жодного зв’язку з північнокорейськими ракетними програмами космічного чи оборонного характеру. А в Адміністрації Президента подібні закиди вважають провокацією.