Теза про те, що здібній людині потрібна вудка, а не риба, — знову в дії.

«Острів надії» —  саме так називають щорічний відкритий чемпіонат зі спортивної риболовлі поплавочною вудкою з берега серед людей з обмеженими можливостями. У кожного з них своя історія, своя доля. Та всіх їх удев’яте поспіль зібрала локація на столичному  Жуковому  острові.

— Цього разу до нас завітала рекордна кількість учасників — майже  30 людей виявили бажання долучитися, деякі з них подолали сотні кілометрів, аби взяти участь у змаганнях, — каже Олександр Пустовойт, голова Громадської асоціації «Центр соціальної реабілітації інвалідів «Острів надії», член Національного олімпійського комітету та незмінний організатор і координатор заходу. — Тішить те, що цього року змагання з міських перетворилися на всеукраїнські. Приємно, що до нас долучилися учасники із Сум та Черкас. Можливо, хоч цей факт надихне київську владу на простий, але разом із тим важливий крок — звернути увагу на потреби людей з обмеженими можливостями, яких за час проведення АТО, на жаль, стає в Києві дедалі більше. Законне виділення цієї невеличкої ділянки, вже облаштованої під «візочників» нашими руками і коштом, зробило б її першим у  столиці (!) офіційним місцем їхнього  відпочинку, адаптованим під спеціальні потреби.

Розпочавши лови за свистком судді міжнародної категорії,  рибалки витягають здобич одну за одною. Втім, вага невелика — клює лише верховодка, адже голосна метушня  налякала велику рибу. А за півтори години — час змотувати вудки, зважувати здобуте та підбивати підсумки.

Наймолодший учасник — 8-річний Максим Сусловець. Найстарший — уже традиційно 83-річний Ігор Григор’єв, чемпіон Європи з мотокросу. Особливий приз отримав юнак Михайло Щербаков, адже йому вдалося вловити найважчу рибину (53 г).

Третє місце виборов дебютант Денис Майстренко (загальна вага його здобичі становить 292 г), друга сходинка цього року дісталася нотаріусу Сергію Качельникову (405 г), котрий вже був чемпіоном у попередні роки. А пальма першості нині перейшла до заслуженого художника України Олександра Дорошенка (453 г).

Завершився захід урочистим нагородженням та духмяною юшкою, щедро присмаченою дружніми жартами і веселими рибацькими байками. Час від часу можна було почути риторичне запитання, коли можновладці звернуть увагу на їхні особливі потреби і нарешті виділять для них невеличкий шматочок землі. Решту вони зроблять самі. Вже звикли самоорганізовуватися.

Анна ХІВРЕНКО
для  «Урядового кур’єра»