В урочищах Гутвин Костопільського та Гурби Здолбунівського районів на Рівненщині в ці осінні дні яскраво палахкотять чорнобривці — здається, то проростають душі повстанців, які віддали життя за Україну…

Гутвин — місце постою першого штабу УПА Північ: у 1942—1943 роках саме тут був його головнокомандувач Роман Шухевич. Гурби ж символізують найбільшу в історії УПА битву з військами НКВС у квітні 1944-го.

— Ці священні для кожного з нас місця — жива історія національно-визвольного руху: 75 років тому українці створили армію, яка боролася за незалежність. Щоправда, як писав Тарас Бульба-Боровець, то була «армія без держави». Нині, коли ми маємо свою незалежну державу, надзвичайно важливо зберегти її й зміцнити. Тож приклади з життя і боротьби повстанців і на моїй рідній Костопільщині, і на Здолбунівщині нині надихають наших захисників боронити країну від російського агресора. Саме тому 2017-й обласна рада оголосила роком УПА і її головнокомандувача Романа Шухевича, — каже голова Рівненської обласної ради Микола Драганчук.

До речі, також рішенням облради встановлено щомісячні доплати по 200 гривень тим учасникам національно-визвольних змагань, пенсія яких менша, ніж 1,5 тисячі, та яким виповнилося 80. А це, зрозуміло, більшість тих, хто був у лавах повстанців.

14 жовтня — особливий для цих поважних людей день: кажуть, у радянські часи вже й не сподівалися, що на Покрову відзначатимуть і День захисника України, й День українського козацтва. Але, дякувати Богові, дожили. Втім, не відходять від телевізорів: дуже вже хвилюються за Україну та її долю. І благословляють онуків на її захист від підступного ворога.

— Часто зустрічаюся з учасниками тих подій. Серед них була зв’язкова, учасниця бою під Гурбами, якій у 16 присудили 25 років таборів. І питаю: чи вчинили б вони так знову в боротьбі за Україну? А мені відповідають: так, бо ми ніколи не шкодували про свій вибір, — розповів на відкритті виставки «УПА: історія нескорених» завідувач відділу Рівненського обласного краєзнавчого музею Ігор Марчук.

Саме ця виставка започаткувала серію заходів із відзначення 75-річчя створення УПА. Вона складається з 32 сучасних кольорових банерів, на кожному з яких — окрема сторінка історії боротьби повстанців. Хіба може залишити байдужим фото групи вояків УПА із захопленим німецьким літаком чи, приміром, кримінальні справи про 16-річних зв’язкових? Ось записки, так звані грипси, які скручували в тоненьку трубку і передавали навіть діти, щоб відвести підозру від старших. Уперше рівняни побачили архіви УПА, знайдені кілька років тому в бідоні з-під молока в Березнівському районі, — так ховали цінні документи.

До слова, першу експозицію про УПА в музеї відкрили в незалежній Україні 25 років тому, відтоді оновлюють щороку. І не припиняють пошук: поспішають записати правду від очевидців для нас і тих, хто прийде після нас.