Понад три роки тому парламент ухвалив Кримінальний процесуальний кодекс, де одним з основних завдань кримінального провадження визначалось забезпечення швидкого, повного й неупередженого розслідування і судового розгляду. На жаль, практика його застосування засвідчила наявність норм, які не дають змоги дотримуватися розумних строків у кримінальному провадженні.
Для врегулювання цих та інших аспектів було розроблено й ухвалено в парламенті проект закону «Про внесення змін до Кримінального процесуального кодексу України (щодо удосконалення механізмів забезпечення завдань кримінального провадження)» № 5610. Щоправда, під час розгляду у залі під куполом деякі новації з документа зникли. Наскільки відрізняється ухвалений законопроект від того, що подавали його автори, і чи залишилися в ньому актуальні норми, дізнавався «Урядовий кур’єр».
До невпізнання
На думку авторів закону, завдяки його новаціям мають виправити істотні недоліки кримінального процесу в питанні відкриття матеріалів досудового розслідування сторонами кримінального провадження. «Ухвалення у другому читанні й у цілому цього законопроекту дасть змогу заочно притягнути до відповідальності Віктора Януковича і його поплічників, — каже народний депутат секретар Комітету Верховної Ради з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності Антон Геращенко. — У багатьох країнах існує заочне засудження. Рік тому парламент ухвалив закон про заочне засудження, але термін його чинності обмежувався роком. Наявні справи проти Януковича та інших високопосадовців дуже великі за обсягом, і Генеральна прокуратура попросила нас продовжити цей термін ще на два роки. Я прихильник того, щоб у нас була можливість заочно притягувати до відповідальності не лише високопосадовців, а й будь-яку особу, оголошену в розшук, якій надали можливість приїхати в Україну і дати свідчення, але вона не хоче повертатися, щоб здійснилося правосуддя. У такому разі до цієї людини слід застосовувати заочне засудження. Така особа може мати адвокатів, а також за допомогою засобів електронного зв’язку давати свідчення. Це не закритий суд. Навпаки, відкритий, куди можуть прийти представники засобів інформації висвітлювати процес».
Щоправда, під час ухвалення законопроекту в залі парламенту з нього зникли дуже важливі норми. У варіанті закону, який подавали депутатам на друге читання, була така норма, як можливість здійснення виклику особи, що перебуває за межами України. Було передбачено, що людині надсилали б повістку за останнім відомим місцем її проживання чи перебування, також цю повістку слід було публікувати у ЗМІ загальнодержавної сфери розповсюдження та на офіційному веб-сайті органу, що здійснює досудове розслідування. З моменту опублікування повістки у ЗМІ така людина вважається належно ознайомленою з її змістом.
«Після першого читання з проекту закону № 5610 вилучили найбільш істотні з новел: можливість вручення повісток через повідомлення в офіційних друкованих виданнях і на веб-сайті органу, що здійснює виклик; збільшення строку тримання особи під вартою й терміну досудового розслідування до 18 місяців; безстроковість чинності ухвали про дозвіл на затримання особи, — каже керуючий партнер ЮФ «Волхв» Олександр Навальнєв. — Цей законопроект коригували і під час ухвалення, тому з нього зникло словосполучення «терористичні організації», що містилось у нормах про допустимість укладення угоди про визначення винуватості; встановлено строк повноважень слідчих прокуратури щодо досудових розслідувань прокуратурою — до 15 квітня та строк створення Державного бюро розслідувань».
Експерти Реанімаційного пакета реформ додають, що під час доопрацювання цього документа до другого читання вдалося зняти частину небезпечних положень, які порушували права людей: продовження строку тримання під вартою і строку досудового розслідування, відтермінування початку діяльності Державного бюро розслідувань тощо. Однак в ухваленому варіанті залишається кілька положень, які обмежують конституційні права громадян і суперечать стандартам, закріпленим у Європейській конвенції з прав людини, а також засадам провадження, гарантованими Кримінальним процесуальним кодексом.
Неочікувані зміни
На думку юристів, цей проект закону не мав сенсу. А все тому, що він призводить до дисбалансу позицій слідства й захисту, створення зловживань і тиску та продовження практики неефективних розслідувань. «Серед негативних новел законопроекту варто відзначити такі: запровадження норм, що порушують принцип розумності строків провадження, — каже Олександр Навальнєв. — Ідеться про правила підрахунку строків досудового розслідування у разі об’єднання кримінальних проваджень, що прописані в інтересах слідства і дають змогу збільшувати відповідальні строки зокрема шляхом довільного тлумачення термінів, що не знайшли нормативного визначення: «один проміжок часу», «різні проміжки часу», «строки, які не пересікаються». Вилучення часу, який потрібен на ознайомлення з матеріалами справи, зі строку досудового розслідування, що створює передумови для зловживань і впливу на особу, вину якої ще не встановлено, за рахунок збереження за нею відповідного процесуального статусу протягом необмеженого часу».
Норма, згідно з якою дозволено укладати угоду про визнання винуватості між прокурором і підозрюваним в особливо тяжких злочинах, скоєних організованою групою або злочинною організацією, теж викликає в експертів певні сумніви. Оскільки вона може стати одним із засобів прискорення закінчення досудового розслідування у таких складних справах за рахунок схиляння людини до укладання такої угоди.
«У законопроекті є положення, які викликають сумніви. Зокрема надання слідчому та прокурору повноважень оголошувати у розшук особу, яка перебуває за межами України, з використанням оціночного поняття «неповажні причини неявки на виклик слідчого, прокурора». А ще повноважень зупиняти у такому разі досудове розслідування, тоді як попередня редакція норми визначає такі дії як переховування підозрюваного від органів слідства та суду з метою ухилення від кримінальної відповідальності, — продовжує Олександр Навальнєв. — Поширення на осіб, оголошених у міждержавний та міжнародний розшук, процедури спеціального досудового розслідування, тоді як попередня редакція норми була обумовлена переховуванням від органів слідства та суду з метою ухилення від кримінальної відповідальності. Останню умову було залишено, а вказану новелу подано як тимчасову, хоч обумовленості цих особливостей зазначеним періодом нема».
Експерти Реанімаційного пакета реформ акцентують і на таких ризиках законопроекту: по-перше, він порушує конституційні права на захист і особисту свободу, а також конституційний принцип верховенства права. По-друге, не відповідає стандартам, гарантованим Європейською конвенцією з прав людини, а також положенням Стратегії реформування судоустрою, судочинства та суміжних правових інститутів на 2005—2020 роки і Національної стратегії у сфері прав людини. І останнє: документ істотно знижує привабливість української економіки для іноземних інвесторів через невизначену тривалість розслідування і можливість так тиснути на бізнес.
Ось і виходить: автори закладають у документ одні новації, в результаті завдяки копіткій роботі народних обранців отримуємо закон, де від більшості позитивних змін ні слуху ні духу. Тим паче, що більшість змін вносять із голосу, а народні обранці часто самі не знають, за що саме голосують. Тож як цей законопроект, якщо його підпише Президент України, працюватиме на практиці, чи не доведеться у нього вносити зміни, покаже час.
Ми в Google+