Рік тому на одному з фестивалів мені випала нагода відкрити для себе творчість Ірини Харатін. Чимало років своєї творчої праці народна майстриня присвятила писанкарству. Писати їх почала несподівано. Спершу відкрила для себе  крашанки. Відтак захотілося дізнатися більше про історію, символи писанок, їхнє значення та особливості розпису. Сподобалася воскова техніка. І почала творити неймовірну писанкову красу. Шість років тому Ірина Харатін отримала звання майстра народних художніх промислів з художнього писанкарства. Організовувала персональну експозицію, майстер-класи, демонструвала власні роботи на різних виставках.

Народна майстриня Ірина Харатін представляє лялькову композицію «Віра, Надія, Любов», яку побачила уві сні, а відтак створила її. Фото автора

А два роки тому пані Ірина побачила на сторінках одного з часописів світлину ляльки-мотанки. І запалала враз бажанням випробувати себе на цьому творчому терені. Нині в її колекції чи не з сотня творінь. Ось Берегиня — праматір нашої землі, Лада — богиня кохання й шлюбу, а це Княгиня, а там — Ягідка, що оберігає молодих, Наречена. Он Куховарочка та навіть Щедрість, Горобинка. Про чоловіків лялькарка теж не забула. Гордо стоїть дід-коваль Флор, а якщо глянути на нього з іншого боку — вже постане парубок. Це — лялька-перевертень. Є в колекції майстрині ляльки «Нерозлучники», що символізують вірність і кохання, родинну злагоду.

Лялькові образи умілиця черпає з народної творчості. Втілює й авторські задуми. Якось вирішила об’єднати три ідеї в єдиному стилі, так народилися ляльки Віра, Надія, Любов, образи яких побачила уві сні. Ірина Харатін одразу ж узялася за роботу. Каже, ця її лялькова композиція — своєрідний стимулятор для людини домагатися життєвих успіхів. І символіку пояснює так: одна з ляльок дає віру в творчість, у Бога, в усе, про що людина мріє, Надія — це все те, що здійснюється, Любов же об’єднує, вона — підґрунтя-підмурівок усього нашого життя.

Коваль Флор уже підкував коня. Фото автора

Народна майстриня у своїй творчості міцно спирається на українські народні традиції та символи. А ще прагне з їх допомогою об’єднати нашу Батьківщину. З того бажання й народився свого часу проект «Вишивана карта України». Пам’ятаєте? Кілька років тому саме на Тернопіллі розпочалося вишивання мапи України, до чого згодом долучилися народні майстрині та шанувальники вишивки, працівники державних установ, школярі у різних містах і селах, культурні діячі, громадські активісти, священнослужителі по усій країні. Перші ж стібки на полотняній мапі зробили народні майстрині із Скали-Подільської Тетяна Дяківнич та Ірина Харатін, яким і належить задум цього проекту.

Сподіваємося, що нове захоплення майстрині Ірини Харатін теж матиме цікаве продовження.