Останні кілька тижнів не лише чиновники, а й звичайні громадяни спостерігали епопею навколо роботи Національного агентства з питань запобігання корупції (НАЗК). На жаль, через проблеми із сайтом свої е-декларації не змогли подати чимало чиновників. Тепер вони опинились під загрозою ув’язнення. Щоб їх не притягли до відповідальності за те, в чому вони невинні, уряд розробив зміни до профільного закону. Що ще пропонують змінити в роботі НАЗК, з’ясовував «Урядовий кур’єр».

Фото УНІАН

Заручники системи

Принципова позиція уряду й Прем’єр-міністра полягає в тому, що система електронного декларування в країні повинна працювати. Усі державні службовці, починаючи від топ-чиновників і закінчуючи тими, хто виконує функцію держави на регіональному рівні, повинні подавати декларації. Також вони мають нести відповідальність за порушення антикорупційного законодавства і подану недостовірну інформацію.

«Питання ефективної роботи НАЗК стало топ-новиною останніх тижнів. На жаль, сотні тисяч державних службовців, які були зобов’язані до 1 квітня подати е-декларації, стали заручниками системи, що не працює, — каже міністр юстиції Павло Петренко. — І сам колегіальний орган виявився не спроможним оперативно реагувати на виклики. Крім прийняття декларацій, вони, згідно із законом, повинні були формувати антикорупційну політику, проводити перевірки електронних декларацій державних службовців, притягувати до відповідальності тих осіб, які вказали недостовірну інформацію в деклараціях, і тих, хто фактично збрехав».

Справді, в роботі нинішнього складу НАЗК, сформованого за старою версією закону, є проблеми. Щоб їх розв’язати, останніми днями проводили консультації між урядовцями і представниками громадянського суспільства, експертним середовищем, іноземними партнерами, щоб у результаті вийти на модель законопроекту, яка усуне недоліки й прогалини в законодавстві. Йдеться про недоліки, які ставлять під загрозу функціонування системи електронного декларування і подачу декларацій державними службовцями.

Як підсумок цієї роботи з’явився проект закону «Про внесення змін до Закону України «Про запобігання корупції» (щодо удосконалення порядку організації роботи НАЗК). «Ми стратегічно змінюємо підхід до функціонування НАЗК, — каже виконавчий директор Transparency International Ярослав Юрчишин. — Ще торік у серпні, коли почалися проблеми з початком роботи системи е-декларування, ми спільно з колегами з Реанімаційного пакета реформ заявляли про потребу політичної відповідальності тих, хто не справляється зі своїми обов’язками. Фактично тоді ми говорили про притягнення до дисциплінарної відповідальності та ймовірність відставки голови НАЗК і керівника держслужби зв’язку та захисту інформації. На той момент ця служба складно приймала систему, не називаючи причин, чому так відбувається. Фактично після того, як систему передали НАЗК, вся відповідальність лягла на цю структуру. Але з системою були проблеми й у вересні, тоді ми попереджали про їх імовірність за два місяці до завершення другої хвилі е-декларування. Це неприйнятно».

Потрібні швидкі зміни

Щодо змін, які планують внести в закон. Автори законопроекту наголошують, що не вноситимуть зміни в ту частину закону, що стосується електронного декларування, кола осіб, які подають декларації. На їхню думку, необхідно розв’язати інституційну проблему щодо керівництва НАЗК, його відповідальності за неефективну роботу і нарешті забезпечити нормальну роботу цього органу.

Тож проектом закону запропоновано визначити, що агентство очолюватиме голова, якого призначатиме Кабінет Міністрів України. До керівного складу НАЗК, окрім голови, входитимуть чотири спеціальних уповноважених з питань антикорупційної політики. З їхнього числа голова НАЗК призначає двох заступників. Спеціальних уповноважених та голову національного агентства призначають строком на п’ять років за результатами конкурсу. Одна і та сама особа не може обіймати цю посаду понад два строки підряд.

Спеціальним уповноваженим, головою та його заступником може бути громадянин України, який має вищу юридичну освіту, стаж роботи у галузі права не менш як п’ять років, досвід роботи на керівних посадах в органах влади чи місцевого самоврядування, юридичних особах в Україні або за кордоном чи у міжнародних організаціях не менш як три роки. Він має володіти державною мовою і бути здатним за діловими та моральними якостями, освітнім і професійним рівнем, станом здоров’я виконувати відповідні службові обов’язки.

«НАЗК зберігає всі гарантії незалежності й повноцінного функціонування, які визначені законом, — каже Павло Петренко. — Через внесення змін до закону пропонують запровадити персональну відповідальність і повноваження для керівника НАЗК. Він матиме повноваження, необхідні для оперативної роботи НАЗК. Це формування кадрової політики, прийняття рішень щодо державних закупівель, забезпечення безперебійної роботи системи електронного декларування, запровадження системи перевірок державних службовців тощо. Тобто голова НАЗК повинен мати важелі впливу і нести відповідальність за свою роботу».

Відповідно до положень проекту закону, конкурсна комісія вносить на розгляд уряду кандидатури всіх підібраних нею претендентів на посади спеціальних уповноважених, за яких проголосувало п’ять і більше членів конкурсної комісії.

Наступний блок. У запропонованому проекті закону зберігається публічний і прозорий конкурс з добору голови НАЗК та спеціальних уповноважених. З огляду на нагальність питання пропонують, щоб конкурс було проведено протягом двох місяців після набуття чинності закону. Проект закону передбачає, що додатковою підставою для дострокового припинення повноважень голови НАЗК та спеціальних уповноважених є наявність висновку комісії з проведення незалежної зовнішньої оцінки, тобто аудиту. Це має бути висновок, у якому буде зазначено, що НАЗК неефективно працювало, а його голова неналежним чином виконував професійні обов’язки. Оцінювання ефективності діяльності здійснюють щорічно.

«У прикінцевих положеннях закону прописуємо, що вводиться інститут виконуючого обов’язки, який зберігатиме ті напрацювання і матеріально-технічну базу, яку було сформовано протягом останнього року, — додає міністр. — Також вирішується актуальне питання щодо відповідальності тих осіб, які з об’єктивних причин не змогли подати декларації до 1 квітня. Ми прописали, що особи, які до 1 квітня 2017 року повинні були подати декларації, але з об’єктивних причин не змогли цього зробити, звільняються від відповідальності за несвоєчасне подання декларації, якщо вони їх подали до 1 травня».

Сподіватимемось, що парламентарії швидко ухвалять цей законопроект і НАЗК показуватиме результат, на який так очікують у суспільстві.