Урочистості відбувалися у стінах Клубу Кабінету Міністрів, але без пафосу. Єдине, що могло виокремити нинішнє позачергове засідання, — присутність за круглим столом поруч із чинним Прем’єр-міністром Володимиром Гройсманом його попередників. Поміж них можна було помітити й другого Президента Леоніда Кучму. Після того як наживо хоровим співом пролунав Гімн України, поза спинами посадовців розгорнули екран. Він показав, як 28 червня 1917-го Українська Центральна Рада створила свій виконавчий орган — Генеральний Секретаріат. Від цієї дати експерти та історики й починають вивчати історичне минуле уряду в архівах. Він мав втілити в життя головний постулат І Універсалу Центральної Ради: «Однині самі творитимемо наше життя». IV Універсал проголошував незалежність УНР, а Генеральний Секретаріат ставав Радою Народних Міністрів.

Історичне минуле пригадати нескладно. Учора на кожному сидінні розклали листівки Українського інституту національної пам’яті «100 років боротьби — Українська революція 1917—1921 років». У них ідеться про склад першого уряду України. Знайомтеся! 

Їх було восьмеро: Голова Генерального Секретаріату внутрішніх справ Володимир Винниченко, Генеральний секретар фінансів Христофор Барановський, Генеральний секретар земельних справ Борис Мартос, Генеральний секретар юстиції Валентин Садовський, Генеральний секретар освіти Іван Стешенко, Генеральний секретар міжнаціональних справ Сергій Єфремов, Генеральний секретар харчових справ Микола Стасюк, Генеральний секретар військових справ Симон Петлюра і Генеральний писар Павло Христюк.

Перший уряд з надією спостерігає за роботою своїх наступників. Фото з Урядового порталу

Ювілейні стипендії будуть

Перший Прем’єр Володимир Винниченко казав, що мета його уряду полягала «у відродженні розвитку української національності, пробудженні в народі національної гідності, почуття необхідності рідних форм свого розвитку».

Володимир Гройсман століттям пізніше заявив: «Україна виборює власну незалежність у різних сферах життя ціною величезних втрат, подолання надважких викликів, протидії військовій та економічній агресії. Настав час об’єднатися під єдиним державним прапором, не повторювати помилок минулого, зробити наступне десятиріччя успішним. Мусимо бути об’єднаними під єдиним прапором держави й побудувати цілісну успішну незалежну демократичну заможну європейську Україну. Вірю, що можемо боротися не за владу, а за успіхи держави. Щоб нашу незалежність було підтверджено справами. Українці мають прекрасну країну, але шлях перетворень непростий. Суспільство вимагає зрілості, і вірю, що попереду тільки перемоги».

Рішень учора не увалювали. Єдине: Прем’єр запропонував створити консультативну раду для розгляду найважливіших для розвитку держави питань. Цей орган зміг би допомогти розгляду стратегічно важливих пунктів, тобто стати певним механізмом для обміну досвідом, накопиченим за 25 років незалежності.

Потім глава уряду доручив опрацювати можливості встановлення в Україні іменних стипендій студентам вишів з нагоди 100-річчя уряду, проведення реставраційних робіт в Київському міському будинку вчителя й надання статусу національних Луганському обласному музично-драматичному театру та Львівській обласній філармонії.

Окрім цього, МОН, Мінкультури, Міноборони, МВС, Мінфін, Мінекономрозвитку, Мін’юст, НАНУ повинні опрацювати питання заснування на честь 100-річчя створення Генерального секретаріату Української Центральної Ради іменних стипендій студентам вищих навчальних закладів, які навчаються в магістратурі за певними спеціальностями. Серед них: публічне управління та адміністрування — стипендія імені Володимира Винниченка, філологія, українські мова і література — імені Сергія Єфремова, фінанси, банківська справа та страхування — імені Христофора Барановського, економіка — імені Бориса Мартоса, державна безпека — імені Симона Петлюра, право — імені Валентина Садовського, історія та археологія — імені Павла Христюка, за спеціальностями в освітній, педагогічній, культурній, мистецтвознавчій сферах — імені Івана Стешенка, аграрні науки та продовольство — стипендія імені Миколи Стасюка.

Київській міській державній адміністрації разом з Мінкультури, Українським інститутом національної пам’яті, Держархівом доведеться опрацювати питання ремонту та реставраційних робіт у приміщенні столичного Будинку вчителя, де працював перший уряд.

Заради безпеки, пенсій і держуправління

Урочисте слово тримали кілька колишніх урядовців. 11-й Прем’єр Юрій Єхануров назвав пенсійну реформу найскладнішою з усіх, що планує реалізувати уряд. «Вам не позаздриш», — звернувся він до Володимира Гройсмана. А потім нагадував про спроби досягти пенсійних змін попередніми урядами і їхню неспроможність це зробити через брак мужності, розпорошення уваги на чергові вибори, які потребують лише «любити народ» і стають перепоною для конкретних дій.

Важливі, на думку Юрія Єханурова, децентралізація та державна служба. Тут він порадив «довести залізною рукою децентралізацію до кінця», не зволікати і запобігти виникненню місцевих й містечкових кланів. Він порадив досягти змін протягом нинішнього року, бо 2018-го доведеться вкотре «любити українців». Варто вивести й районні державні адміністрації за межі політичної системи. А ще країні потрібні автоматизовані системи управління військами й технікою, сучасні засоби зв’язку. «Нині маємо максимум 20% того, що потрібно для озброєння війська», — констатував Юрій Єхануров.

15-й глава уряду Арсеній Яценюк назвав пріоритетом України членство в ЄС і НАТО. «Україна потребує безпекових гарантій. Для нас гарантія безпеки — це членство в НАТО, — наголосив Арсеній Яценюк. — У 1917-му Росія мілітарними заходами намагалася знищити молоду українську демократію. Тепер вона намагається знищити незалежну Українську державу».

Невідкладні, на його погляд, зміни до Конституції щодо управління державою, де слід навести лад раз і назавжди. «Дво- чи тривладдя призводить до безвладдя й безвідповідальності. Якщо це уряд, то це уряд, який несе всю повноту відповідальності перед народом. І це уряд, який має відповідні права, щоб реалізовувати державну політику. Якщо це міністри, то це політичні фігури, які мають підтримку парламенту і можуть реалізувати власну програму реформ, — резюмував він. — Виконавча гілка влади — це Кабінет Міністрів, законодавча гілка влади — це Верховна Рада, і судова гілка влади, яку ми щойно почали реформувати через зміни до Конституції й обрання нового складу Верховного Суду як найвищої судової інстанції країни — це основа демократичної держави».