Стабільний позитив з деякими «але». Загалом так можна охарактеризувати оприлюднений Європейською Бізнес Асоціацією (ЄБА) результат чергового опитування своїх членів щодо нинішніх тенденцій і бачення найближчого майбутнього великих компаній.

Більшість опитаних очікує на позитивну динаміку зростання бізнесу в 2018 році. За даними виконавчого директора ЄБА Анни Дерев’янко, про це заявили 86% респондентів і ця цифра зростає останніми роками (торік було 74%). 58% (46% торік) не планують нових інвестиційних проектів, проте 23% (45% торік), навпаки, кажуть про започаткування нових проектів. 57% керівників уже запланували збільшення штату співробітників компанії (9% кажуть про скорочення персоналу в 2018-му). 40% респондентів прогнозують зростання рівня оплати праці на 5—10%. 57% опитаних, як і торік, під час планування бюджету на 2018-й закладають курс долара на рівні 27—28 гривень.

Нині великий бізнес дуже стурбований нестачею кадрів. Фото з intermediachannel.it

Мозок тікає 

Цього року бізнес-спільнота серед пріоритетних завдань для уряду називає боротьбу з корупцією та необхідність судової реформи: 29% і 26% відповідно. Раніше кілька сезонів поспіль абсолютну першість серед негативних чинників мала корупція. 17% опитаних хочуть бачити податкову й митну реформу, 12,5% — політичну стабільність та ефективний менеджмент, 2% — скорочення урядових витрат тощо.

Для гендиректора Arce­lorMittal CIS Парамжита Калона головний біль — нестача кадрів. «Молодь виїжджає, і в Європі задоволені її знаннями, навичками. Хочемо повернути кадри. Прагнемо європейських зарплат. Уже платимо 11,5 тисячі гривень»,  — каже він.

Гендиректор Nestl Ukrai­ne Ансгар Борнеманн оперує збільшенням зарплати на заводах на 50% через нещодавнє відкриття Польщі. Директор SimCorp Олександр Храбан стурбований переманюванням українських айтішників. За його словами, Європі й Америці потрібно мільйон таких спеціалістів, тому вони мають спеціальні програми їх залучення. Тож і їдуть туди, де є пільги та вищий рівень життя.   

А голова правління Райффайзен Банк Аваль Володимир Лавренчук каже про позитивні речі. Він називає досягненням очищення банківської системи від проблемних установ і зауважує, що банки мають нині більше грошей, якість компаній поліпшилася, тому фінустанови можуть активніше просувати кредитування.

Від мажору до мінору

«УК» поцікавився, чи зможуть скористатися цією можливістю менші підприємці, а також попросив оцінити бізнес-клімат України.   

Генеральний директор Спілки підприємців малих, середніх і приватизованих підприємств України Вячеслав Биковець на перше запитання відповів: «Питання кредитування малого та середнього підприємництва одне з найболючіших. Як показує практика, макроекономічна ситуація в Україні, обмежує можливості кредитування реального сектору. Україна значно поступається іншим країнам за ступенем доступності (легкості) отримання кредитів (3 бали із 7 можливих). Позичальників відлякують високі відсоткові ставки, вимоги до застави тощо».

Він підкреслює, що на жаль, проблеми, які заважають розвиватися малому й середньому підприємництву, рік у рік ті самі. Насамперед воно перебуває під деструктивним впливом воєнної агресії Росії проти України. Як показують численні дослідження, анексія РФ Криму та розв’язаний нею конфлікт на Донбасі вплинули на діяльність майже 30% українських підприємств. Більшість вітчизняних підприємців стурбована зависокими податками, зборами, тарифами, штрафами, платежами, частими (насамперед позаплановими) перевірками, бюрократією, складністю процедур ведення бізнесу.

«На думку підприємців, — констатує Вячеслав Биковець, — влада недостатньо переймається поліпшенням підприємницького клімату. Наприклад, досить низькими залишаються позиції України в рейтингу Doing Business-2017 за показниками врегулювання процедури неплатоспроможності (150-те місце), легкості отримання дозволу на будівництво (140-ве), легкості підключення до електромереж (130-те), легкості сплати податків (84-те), легкості укладання контрактів (84 місце). Великі проблеми із захистом прав міноритарних акціонерів. Досить часто підприємці говорять, що відносини бізнесу із представниками влади набувають незаконних і примусових форм. Це призводить до примусу дачі хабарів, оплати нав’язаних рахунків, примусового надання різноманітних послуг».

Вовк чи кінь?

Багато підприємців вважають, що влада має йти шляхом проведення послідовної політики сприяння розвитку бізнесу, спрощення процедур його ведення, підвищення прозорості діяльності контро­люючих структур, налагодження діалогу між бізнесом і державою, активізації участі інститутів громадянського суспільства і суб’єктів господарювання у формуванні та реалізації державної політики.

«В українському суспільстві великий запит на реформи. Вони мають забезпечити верховенство закону, зміцнення довіри громадян та підприємницького середовища до державних установ, зокрема судової системи. Для забезпечення дієвого захисту прав власності та зниження рівня злочинності необхідно реформувати правоохоронну систему, судоустрій, судочинство. Слід поліпшити законодавство для імплементації міжнародних стандартів у сфері інтелектуальної власності, зокрема щодо посилення захисту авторських та суміжних прав, правової системи України», — каже  Вячеслав Биковець. 

Але додає: «Говорити про якісь суттєві реформи у сфері малого підприємництва за останні три роки не доводиться.  Більше того, рік у рік спостерігаємо постійні нападки влади на спрощену систему оподаткування, обліку та звітності. Малий бізнес для українських чиновників — це ненависні дрібні крамарі. Вінстон Черчилль казав, що «є люди, які думають, що підприємець —  паршивий вовк, якого треба вбити, інші думають, що підприємець — це дійна корова, яку треба постійно доїти, і лише дехто бачить підприємця як коня, що тягне воза». Так ось, це повною мірою характеризує стан малого і середнього підприємництва в Україні та ставлення до нього української влади.

Вячеслав Биковець наголошує, що чисельність найманих  працівників у малому і середньому бізнесі постійно зменшується. Тут багато причин, але основні з них — зростання розміру мінімальної заробітної плати і відповідно ЄСВ, податку на доходи фізичних осіб, інших зборів. Він резюмує, що багато підприємців досить скептично ставляться до перспектив розвитку підприємництва в Україні. 

Від редакції. Нині у домівках великого та малого підприємництва, на превеликий жаль для останніх, різна погода. Звісно, кожен намагається достукатися до влади з проблемами, що дошкуляють. І держава повинна усувати бар’єри, які все ще заважають прозорому бізнесу, бо це в її інтересах. Щоправда, має пам’ятати: великому завжди легше впоратися з негараздами, ніж малому, що не має такого запасу міцності. А малі підприємці мають змогу значно мобільніше пристосовуватися до змін на ринку. Тож і їх не слід відлякувати. Варто стимулювати, бо вони також дають робочі місця і, що не менш вважливо, посилюють конкуренцію.