Запровадження системи е-декларування наробило багато галасу. Після того як громадськість дізналася про статки наших чиновників, з’явився анекдот: мовляв, МВФ приїжджає в Україну, щоб позичити трохи грошей у наших чиновників, а не для надання чергової позики. Однак такий важливий етап, як перевірки цих декларацій, досі не може розпочатись. Нацагентство з питань запобігання корупції (НАЗК) звинувачує Мін’юст у тому, що він не реєструє порядки перевірок, натомість у міністерстві наголошують, що розроблені НАЗК порядки порушують чинне законодавство. 

Щоб розпочати повноцінну перевірку е-декларацій, НАЗК має прийняти Порядок проведення контролю та повної перевірки декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, та Порядок здійснення моніторингу життя особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування. Аби ці документи запрацювали, вони мають пройти процедуру реєстрації в Міністерстві юстиції. 

Фото з сайту iwp.org

Довга  реєстрація

Під час цієї реєстрації документи перевіряють на відповідність Конституції та законам.

Проте Мін’юст так і не зміг зареєструвати порядки, які кілька разів подавало НАЗК. Нацагентство вперто не враховувало висловлених раніше зауважень. Зокрема Закон «Про запобігання корупції» передбачає, що перевірки має проводити тільки НАЗК як колегіальний орган або його окремі члени, але за його дорученням. Натомість у запропонованих порядках НАЗК наділяє правом починати і закінчувати перевірки всіх своїх уповноважених осіб (тобто не лише членів НАЗК), хоч такого права законодавством їм не надано. Експерти Мін’юсту нагадують, що порядок, як і будь-який інший підзаконний акт, не може розширювати положення закону чи змінювати їх у будь-який спосіб.

У НАЗК вважають, що Закон «Про запобігання корупції» надає їм можливість своїм рішенням визначати посадових осіб цього органу як уповноважених та наділяти їх повноваженнями. Ідеться про можливість безперешкодно входити до приміщень державних та органів місцевого самоврядування і мати доступ до документів й інших матеріалів, необхідних для проведення перевірки. А також отримувати в межах своєї компетенції письмові пояснення від посадових та службових осіб державних органів тощо.

Довше за полярну ніч

Важливе зауваження Мін’юсту, якого не було враховано, стосується інформування особи, стосовно якої проводять перевірку, про початок та закінчення відповідних дій. У Мін’юсті зазначають, що у Порядку проведення контролю та повної перевірки декларації чітко прописано лише один з напрямів перевірки — достовірність задекларованої інформації. А Закон «Про запобігання корупції» передбачає наявність ще трьох напрямів повної перевірки: точність оцінки, наявність конфлікту інтересів, ознаки незаконного збагачення, які лише згадано у запропонованому тексті. У зв’язку з цим неврегульовані напрями перевірки не працюватимуть на практиці.

Щоправда, в НАЗК дотримуються іншої точки зору.

«Мета перевірки — встановлення достовірності відомостей, відображених у декларації, — зазначено у відповіді НАЗК за підписом заступника голови Нацагентства Руслана Радецького на запит «Урядового кур’єра». — Крім того, законодавством України регламентований механізм точності оцінки задекларованих активів».

Важливий аспект перевірки — її тривалість. «Відповідно до порядку контролю та повної перевірки декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, строк перевірки може бути до 180 днів, — наголошено у відповіді НАЗК. — Це пов’язано зокрема з тим, що відомості, вміщені у багатьох державних реєстрах, які централізовано ведуть органи державної влади, здебільшого не містять повної інформації, й тому їх перенаправляють до територіальних підрозділів відповідних органів держвлади для надання відповіді. Така процедура об’єктивно не може тривати 10 днів, на практиці може зайняти понад 60. Крім того, під час перевірки декларацій у разі появи питань, що потребують уточнення, може виникнути необхідність повторно звернутися до декларанта по пояснення. Беручи до уваги практику перевірки декларацій попередніх років, слід зазначити, що суб’єкти декларування нерідко затягують час із наданням пояснень, копій документів, необхідних для перевірки. З огляду на ці обставини, НАЗК передбачило можливість продовжити строк проведення перевірки на період отримання відповіді, але не більш ніж сукупно 180 днів, та процедуру призупинення».

Попри аргументи, надані НАЗК, у Мін’юсті не розуміють, навіщо агентству потрібно аж стільки часу на проведення перевірок.

«Попередню версію порядків ми не зареєстрували, і НАЗК на засіданні торік її скасувало. Тоді ми надіслали кілька сторінок пояснень до проекту, — наголошує заступник міністра юстиції Сергій Петухов. — У доопрацьованих порядках не враховано наші суттєві зауваження. Поясню на конкретних прикладах: на відміну від попередніх порядків, де строків повної перевірки не було взагалі, тепер НАЗК їх встановило. Але вони тривають довше за полярну ніч — 180 днів, і їх можна подовжити ще на такий самий термін, а у певних ситуаціях — на невизначений строк. Тут є дві проблеми: по-перше, можлива безвідповідальність НАЗК, по-друге, безправність особи, яка весь цей час перебуватиме під публічно оголошеною підозрою і не матиме змоги щось заперечити чи пояснити до кінця перевірки».

Зауваження доведеться врахувати

Щоб ситуація з розробленням порядків перевірок не зайшла у глухий кут, Прем’єр-міністр доручив створити незалежну робочу групу, яка замість НАЗК розробить проекти цих порядків. До складу цієї групи увійшли представники НАЗК, Міністерства юстиції та інші. У результаті за тиждень порядки було розроблено. Цікаво, що в НАЗК роботу над ними вели з листопада минулого року. І це попри те, що ще влітку у профільному парламентському комітеті депутати звертали увагу представників НАЗК на нагальну потребу початку розроблення цих важливих документів.

«Ми розробили проект порядків, у якому прописали чіткі положення щодо перевірок, — сказав міністр юстиції Павло Петренко. — Перший пункт стосується строку — це має бути 60 днів. В окремих ситуаціях, коли необхідний час для збирання додаткових доказів, його можна подовжити не більш ніж на 30 днів. Максимальний термін проведення перевірки — 90 днів. Також в проекті чітко визначено, що перевірки починаються за рішенням НАЗК, яким визначають уповноважених, що повинні провести перевірку. Ці фахівці зобов’язані зібрати достатньо доказів, які засвідчать наявність чи відсутність в декларації недостовірної інформації. Відповідно — потрібно чи ні притягувати декларанта до відповідальності».

У проекті перевірок чітко визначили алгоритм дій НАЗК у разі встановлення фактів незаконного збагачення. Він зводиться до невідкладної передачі всіх необхідних матеріалів до НАБУ, яке прийматиме рішення щодо порушення кримінального провадження. Також було чітко прописано основні принципи і порядок проведення перевірки та отримання пояснень від декларантів.

У підсумку — робоча група розробила справді якісний проект документа, який обіцяють зареєструвати в Мін’юсті. Щоправда, лише якщо його текст НАЗК суттєво не змінить.

«На моє переконання, такий підхід до роботи незалежного органу неприпустимий, — упевнений Павло Петренко. — Можу констатувати, що наявна колективна безвідповідальність членів НАЗК та їхнього апарату щодо виконання їхніх функцій. Не нормально, коли Мін’юст, Секретаріат Кабміну та представники експертного середовища здійснюють роботу щодо підготовки порядків, яку повинен виконати незалежний орган. Розраховую, що це був останній такий випадок. Інакше якщо така системна бездіяльність буде й надалі, тоді цей орган не зможе виконувати покладені на нього законом функції. Хочу нагадати, що уряд надав достатньо коштів на функціонування НАЗК».

Насамкінець. З огляду на суспільний інтерес до е-декларування відповідні порядки мають відповідати нормам закону для усунення ризиків їх скасування судом. Інакше вся робота з притягнення винних чиновників до відповідальності виявиться марною, а корупціонери уникнуть справедливого покарання. Ще гірший сценарій, коли Європейський суд з прав людини визнає застосування цих порядків порушенням прав людини. А це дискредитує перевірку декларацій і змусить Україну змінити ці документи через рішення суду.