Наприкінці минулого року головою Сумської обласної ради депутати обрали 32-річного Семена Салатенка — єдиного в Україні очільника облради учасника АТО.
Яким видався цей час для Сумщини? Чи вдалося втілити задумане? Що заважає поступу слобожанської громади?
На ці та інші запитання кореспондента «Урядового кур’єра» відповідає Семен Салатенко.
.jpg)
— Семене Павловичу, з часу вашого обрання головою обласної ради минув майже рік. Які основні підсумки цієї роботи? Чого більше — задоволення від результатів чи розчарування?
— Є й те, й інше. Та почну з проблемних питань, які, як з’ясувалося, занадто задавнені, однак їх необхідно вирішувати.
Копнувши вглиб господарської діяльності певних структур і насамперед установ комунальної власності, виявили жахливі факти корупції і зловживань. Як мовиться, балом правлять усілякого роду «договірняки», політику визначають «решали» та інші фігури, яким місце не у високих кабінетах, а якнайдалі, де Макар телят пасе.
Наведу один приклад щодо обласного комунального агропідприємства «Сумиоблагроліс». Варто було змінити керівника, як здійнявся неймовірний галас. А ця заміна дала змогу в кілька разів підвищити прибутки підприємства. Наприклад, за перше півріччя цього року порівняно з 2014-м вони зросли в 4 рази. А якщо порівнювати з відповідними півріччями минулого та позаминулого років, то в 9 разів. І це попри те, що не збільшили вирубування лісу, долар не подорожчав.
Тож виникає запитання: чи зайвими були в обласному бюджеті майже 5,5 мільйона гривень, які зникали в невідомому напрямку? Хоч, звичайно, про напрямок можна здогадуватися.
— Чи дано правову оцінку цьому та іншим схожим фактам?
— Маємо потужні правоохоронні структури, створені саме для боротьби з такими зловживаннями. Однак вони чекають від нас, громадськості, подань, фактів.
Так, у нас сформовано відповідну групу, яка вивчає факти зловживань і корупції, відбувся масштабний антикорупційний форум. Та цих зусиль замало — потрібне негайне практичне втручання правників. Його поки що немає.
— На продовження теми комунальних підприємств: чи багато з них збиткові і що робите, аби вони приносили прибутки обласній громаді?
— Протягом 2014 року на території Сумської області діяли 26 комунальних комерційних підприємств, заснованих на майні спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст, з яких 14 — фармацевтичної, 11 — інших галузей та Сумиоблагроліс. Нині їх 21. Попри зменшення чисельності, загальний прибуток за 1 півріччя 2016 року становив майже 5,7 мільйона гривень, що порівняно з цілим 2014-м більше в 4 рази. Якщо ж порівняти з відповідним торішнім періодом, то зростання майже у 20 разів!
Протягом 2014 року із 26 комунальних підприємств збитковими були 11, протягом 1 півріччя 2016-го із 21 — лише 5.
За цими цифрами — інші показники. Протягом вказаного цьогорічного періоду наповнення обласного бюджету у вигляді відрахування частини чистого прибутку становило майже 2 мільйони гривень, що на 1,2 мільйона більше за відповідний торішній показник, та на 1,6 мільйона — за показник 2014-го.
Тепер про чисельність працівників. Позаторік їх було 1441, у першому півріччі цього року — 1466, або на 25 більше, хоч кількість підприємств скоротилася на 5. Порівняно з позаминулим роком середньомісячна заробітна плата кожного зросла на 700 гривень і досягла 2,9 тисячі гривень.
Тобто за цей час вдалось оптимізувати і кількість комунальних підприємств, і чисельність працівників. Але результати кажуть самі за себе: нам вдалося зробити, вважаю, колосальну реформу комунального майна.
— Наскільки відомо, було виявлено факти помилково сплачених коштів до бюджетів інших рівнів.
— Справді, протягом першого півріччя цього року до обласного бюджету повернуто 902 тисячі гривень, помилково сплачених до бюджетів інших рівнів у вигляді сум податку на прибуток, та частини чистого прибутку (дивідендів). Із жовтня минулого по червень цього року за результатами аудиту підприємств, установ та закладів спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст області виявлено неефективних та непродуктивних витрат на суму понад 10 мільйонів гривень. У цьому визначальна заслуга фахівців відділу економічного аналізу, аудиту та інвестиційної діяльності, створеного у структурі управління майном обласної ради.
— Певно, є всі підстави говорити про запровадження нових напрямів у діяльності управління майном обласної ради?
— Так, ми переглянули стратегію і тактику його роботи, виокремивши основоположні напрями, завдяки чому не розпорошуємо зусиль, а концентруємо їх на найбільш больових та вразливих місцях.
Маленька ілюстрація до сказаного. На базі управління зосередили оформлення документів, що посвідчують право власності на комунальне майно. Завдяки цьому заощадили половину коштів, передбачених в обласному бюджеті, — а це понад 180 тисяч гривень.
Якщо ж казати про позитивні підсумки майже річного періоду, то вони такі: я не змінив своєї позиції, залишаюсь прихильником жорсткої й безкомпромісної боротьби насамперед з усілякими зловживаннями і в бюджетній, і в будь-якій іншій сфері життєдіяльності слобожанського краю.
— Друга половина цього року позначена активним створенням об’єднаних територіальних громад.
— Їх нині 15, хоч донедавна була лише одна. У липні в Сумах відбувся великий форум за участі представників місцевих громад не тільки Сумщини, а й Харківщини, Полтавщини, Чернігівщини. Як мовиться, ми всі звірили годинники і почали працювати.
Далеко за межами нашої області відома діяльність Березівської об’єднаної територіальної громади, що в Глухівському районі. Нині вона слугує орієнтиром і прикладом для інших.
Наголошу, що для підтримки новостворених ОТГ передбачено майже 24 мільйони гривень. Це велика сума з огляду на те, що бюджети багатьох місцевих рад доволі бідні, а потреба в оновленні насамперед соціальної інфраструктури величезна.
Але не можна не помічати й інших фактів. Є сільські ради, де за підсумками року невикористаними залишаються від одного до півтора мільйона гривень. Загалом торік сума таких коштів була в межах 40 мільйонів. Ось де поле для діяльності для обласної ради: регулювати баланс між бідними і багатими. Бо може трапитися, що в одних кошти залишатимуться неосвоєними, а інші ледь зводитимуть кінці з кінцями.
Потребує чіткості й конструктиву налагодження співпраці між ОТГ і місцевими радами та громадами.
Є й інші ризики. Наприклад, трапляється, що на місцях керівники окремих великих агрохолдингів готують «своїх» керівників, тобто може повернутися така собі феодалізація. А від неї недалеко і до продажу земель сільськогосподарського призначення, чого допускати не можна.
Загалом же децентралізація потребує особливої уваги і контролю. Важливо не повторити помилок радянського періоду, коли під час укрупнення населених пунктів знищили хутори. Тож маємо ретельно виважувати кожен крок.
— Ви учасник АТО. Чи позначається це на діяльності обласної ради, яка надає значну допомогу нашим бійцям? І чи підтримуєте зв’язки з бойовими побратимами?
— У будь-якій ситуації допомога депутатів була б максимальною. Підтримуємо воїнів не тільки там, на передовій, а й удома. Наприклад, на придбання твердого палива для учасників АТО передбачили майже 5,5 мільйона гривень, пільгового проїзду громадян, у тому числі колишніх бійців, — 4,1 мільйона.
Ще 400 тисяч плануємо на ремонт техніки 58-ї Сумської мотопіхотної бригади, яка з Авдіївки передислоковується на Сумщину.
Клопочемося про відведення земельної ділянки для сім’ї наймолодшого захисника донецького аеропорту «кіборга» Сергія Табали. Активізували волонтерський рух, завдяки якому воїни постійно відчувають нашу увагу і підтримку.
Що стосується особисто мене, то назавжди дорогими і рідними стали славнозвісні Піски, в обороні яких брав участь. Улітку цього року відвідував бойові місця, зустрічався з хлопцями. Бойове побратимство особливе, тож вірю, що такі зустрічі відбуватимуться й надалі. Хоч дуже хочеться, щоб уже в мирних умовах.
— Наскільки динамічні зміни відбуваються в армії, адже можете оцінити їх як учорашній воїн?
— На жаль, далеко не так, як хотілося б і як треба. Поки що переважають інші підходи в реформуванні, тобто нарощуємо матеріально-технічну міць, що по-своєму правильно. Однак треба змінювати саму філософію підходу до формування армії нового типу і насамперед за стандартами НАТО.
Із чого починається солдат? З берців і сухпайка. Уже сказав, що з матеріально-технічним оснащенням добре, але ж треба дбати і про самого солдата, про те, у яких умовах він перебуває, яке його здоров’я тощо. Не можна забувати про елементарні побутові речі, від яких значною мірою залежить бойовий армійський дух. Бо куди годиться, коли хлопців випробовують на міцність тоді, коли треба діяти навпаки, — щоб і шкарпетки були теплими, і одяг, і взуття.
Переконаний, що у цьому наша армія потребує великих змін.
— Які ще питання перебуватимуть найближчим часом на першочерговому контролі обласної ради?
— Якщо коротко, то всі зусилля спрямовуємо на викорінення корупції, допомогу бійцям АТО, підвищення добробуту громадян. Це своєрідний спільний соціально-економічний знаменник. Але він має багато складових, кожна з яких по-своєму особлива й актуальна. Наприклад, нас зацікавив досвід створення технопарку в Білорусі. Плануємо вивчити його і за змогою використати в себе.
Пріоритетним залишається поширення і використання ІТ-технологій. Найближчим часом проведемо представницький форум, щоб цей перспективний сегмент перейшов із теоретичної у практичну площину. Для цього є всі можливості й насамперед великий виш — Сумський державний університет, де напрацьовано відповідну програму.
Іншими словами, каркас є, тож наповнюватимемо його практичним змістом.
Олександр ВЕРТІЛЬ,
«Урядовий кур’єр»
ДОСЬЄ «УК»
Семен САЛАТЕНКО. Народився 1983 року в місті Сумах. Закінчив Сумський державний педагогічний університет імені А. Макаренка (напрям «педагогічна діяльність») та Українську академію банківської справи НБУ (спеціальність «правознавство»).
Працював менеджером, юристом, головним спеціалістом сектору міграційної служби в Сумській області, фахівцем ІІ рангу полку патрульної служби міліції особливого призначення «Дніпро-1» ГУ МВС України у Дніпропетровській області.
З 4 грудня минулого року — голова Сумської обласної ради. Учасник АТО.
Ми в Google+