Держава почне віддавати борги підприємствам, йдучи на поступки заради справедливості, створення дружньої до підприємців податкової системи. Так уряд зробив перший крок у розв’язанні проблеми переплат з податку на прибуток. Йдеться про наказ Міністерства фінансів від 20 липня 2015 року № 651 «Про затвердження змін до бюджетної класифікації», яким об’єднано коди бюджетної класифікації з цього податку.

Чистка шкідливих рішень

Підприємці неодноразово наголошували, що значне накопичення переплат за часів попередньої влади становить загрозу для фінансової стабільності підприємств, а також для стабільності надходжень у державний бюджет в майбутньому.

Як пояснює заступник міністра фінансів Олена Макеєва, представники колишнього Міністерства доходів і зборів намагалися отримувати якомога більше переплат з податку на прибуток, щоб виконувати плани. «Запровадили різні коди бюджетної класифікації безпосередньо для податку та його авансових платежів. Ці суми надходили на різні рахунки, і велика кількість підприємств не бачили у своїх особових картках у фіскальній службі переплати з податку. А якщо їх не було в картці, то відповідно на такі суми не могли зменшувати податкові зобов’язання платника. Тепер компанії побачать ці кошти в картках і зможуть скористатися переплатами під час нарахування податкових зобов’язань без додаткових заяв», — каже вона.

І уточнює, що не скасовують авансові внески з цього податку — податкові правила не змінилися, йдеться про залік переплат. «І не всі 28 мільярдів гривень — саме така сума переплат з податку — не були відображені в особових картках платників. Йдеться про те, що під час виплати дивідендів компанії сплачували авансовий внесок з податку на прибуток на інший рахунок. Цю частину авансу не відображали в картці, про що платник дізнавався лише тоді, коли отримував податкове рішення про нарахування штрафу за сплату неповної суми податкового зобов’язання, і змушений був іти в податкову для з’ясування ситуації. Тепер усі суми відображатимуть у картці», — запевняє Олена Макеєва.

Вона дякує компаніям за розуміння того, що держава нині не має такого ресурсу, щоб одразу повернути бізнесу величезну суму переплат. І каже, що підрахували цьогорічні ризики для бюджету: збитки становитимуть майже два мільярди гривень. «Компенсатори — в активній боротьбі з податковими ямами, контрабандною продукцією на митниці, нелегальним виробництвом. Кожного дня маємо позитивні новини щодо цього. Також діє система електронного адміністрування ПДВ (добре, що її не перенесли й не скасували), адже це також серйозний інструмент у боротьбі з податковим шахрайством з ПДВ», — резюмує заступник міністра.

Кодекс змінять

До речі, у Мінфіні хочуть досягти стовідсоткового відшкодування ПДВ в автоматичному режимі для всіх компаній без винятку — без ранжування: який це платник, яким він бізнесом займається. За словами Олени Макеєвої, автоматично повертається 70% ПДВ. «Сподіваюсь, що невдовзі електронна система адміністрування ПДВ дасть результати, і вже наступного року зможемо говорити про стовідсоткове відшкодування ПДВ автоматично», — зазначила вона, представляючи в столиці результати індустріальних платформ.

На них Мінфін зустрічався з представниками індустрій (аграрна, алкогольна, біопаливна, банки, легка промисловість, електронна комерція, фондовий ринок, гральний бізнес, готелі, ІТ, гірнича металургія, нафтопереробка, фармацевтика, ресторани, ритейл, тютюн), з’ясовував, що найбільше стримує розвиток галузей. І таким чином формував пріоритети майбутньої податкової реформи.

«Ми змінили стратегію — замість визначення робочими групами пріоритетів та представлення їх професійній спільноті, ми спочатку спитали бізнес, що йому заважає, а потім з урахуванням цього визначили, що нагально робити в законодавстві, щоб бізнес почав розвиватися», — каже заступник міністра. — Так платформи окреслили загальні проблеми галузей — їх 8. На першому місці проблема нестабільності податкового законодавства (постійні зміни унеможливлюють довгострокове планування). Також дошкуляє високе навантаження на фонд оплати праці, тіньова економіка (в середньому 42%; наприклад, фармацевтичний ринок — 40, рітейл — 60, легка промисловість — 67); велика частка контрабандної продукції на ринку; нерівномірне податкове навантаження на різний бізнес; невідшкодування ПДВ; відсутність довгострокової передбачуваної акцизної політики (бізнес погоджується, що ставки акцизу повинні збільшуватися, але поступово з перспективою мінімум на 5 років, як це було в європейських країнах) та додатковий імпортний збір (щоправда, його скасують з 1 січня 2016 року). Отож пріоритетні у сенсі врегулювання саме ці напрями, і їх враховуватимуть під час моделювання нової податкової системи».

Бізнес поступово виводитимуть із тіні, створюючи податкові стимули, рівні та справедливі умови для всіх, запроваджуючи мораторій на внесення змін у ПКУ тощо. Водночас у Мінфіні кажуть, що несплата податків має бути справою ризикованою.

Найближчим часом Олена Макеєва обіцяє презентувати також результати шести відкритих платформ, під час яких представники міністерства зустрічалися вже з податковими експертами, котрі пропонували різні податкові моделі, ставки податків. «Презентували 14 можливих моделей, шукали компроміс. Їх обговорять з лідерами професійних організацій. Уже на наступному тижні обговорюватимуть і прораховуватимуть окремі ставки податків та їхній вплив на бюджет. Наприклад, у разі об’єднання податку на доходи фізосіб (ПДФО) та єдиного соцвнеску (ЄСВ) і зниження його до 20%, або в разі зниження ЄСВ до 20% і дії прогресивної шкали ПДФО. Уже у вересні маємо подати новий Податковий кодекс до парламенту», — каже вона.

І резюмує, що будь-яка податкова реформа має бути нейтральною для бюджету і не призводити до збитків держави.