Європейська комісія за демократію через право Ради Європи (Венеціанська комісія) на початку цього тижня офіційно оприлюднила, певно, один з найочікуваніших в Україні й далеко поза її межами висновок. П’ятеро представників комісії вивчили й дали оцінку мовної статті нового Закону України  «Про освіту», який українська влада спрямувала їй наприкінці вересня.

Київ пішов на цей крок після того, як мовна стаття нового закону про освіту спричинила хвилю різкої критики, зокрема з Варшави, Бухареста й найбільше Будапешта. Оскільки згідно з новим освітнім законодавством діти з родин нацменшин вчитимуться рідною мовою лише до 5 класу, а в середній школі мову нацменшини вивчатимуть як окремий предмет. Весь навчальний процес відбуватиметься державною українською мовою.

Експерти Венеціанської комісії назвали прагнення держави стверджувати державну мову похвальною і зрозумілою метою. Проте, на їхню думку, оскільки освітній закон рамковий, а сама стаття не чітко сформульована, для виконання статті 7 закону необхідно ухвалити імплементаційне законодавство, зокрема закон про загальну середню освіту. Київ має також зберігати достатню частку освіти мовами нацменшин у початковій та середній школі й поліпшити якість викладання державної мови.

Незалежні експерти рекомендують змінити перехідні положення закону про освіту, забезпечивши довший перехідний період упровадження закону та звільнити приватні школи від нових вимог щодо навчання мовами нацменшин. Київ також має розпочати широкий діалог із представниками національних меншин щодо мовного питання в освіті та стежити, щоб закон не загрожував збереженню культурної спадщини меншин та «безперервності вивчення мов меншин у традиційних школах».

Виважений вердикт експертів має поставити крапку в претензіях сусідніх країн до нашого освітнього закону. Фото з сайту coe.int

Мовні моделі від українського МОН

У Міністерстві освіти і науки висновки міжнародних експертів підтримали, назвали їх збалансованими і конструктивними. «Україна готова й надалі співпрацювати з відповідними експертними органами Ради Європи задля розвитку законодавчої бази у галузі забезпечення прав національних меншин», — запевнили у відомстві.

Там зазначили, що, враховуючи рекомендації, МОН пропонує три моделі імплементації статті 7, які буде прописано в законі «Про загальну середню освіту» і які враховуватимуть освітні потреби дітей різних національних громад.

Перша модель передбачає можливість викладання мовою меншини всіх предметів з 1 до 11(12) класів поряд з українською. Ця модель діятиме для вразливих мов, тобто тих, що не мають власної держави для розвитку мовної термінології. Це стосується, наприклад, кримських татар. Татари, які не мають змоги проживати на території жодної іншої держави, що займалася б розвитком термінології їхньої мови, опинилися у скрутному становищі, особливо після анексії Росією їхньої історичної батьківщини. Нині кримськотатарська громада проживає виключно в українськомовному чи російськомовному середовищі, що не сприяє розвитку кримськотатарської мови.

Другу модель пропонують для національних громад, мова яких належить до мов Європейського Союзу. Залежно від мовної групи та мовного середовища проживання використання цієї моделі може мати два варіанти. Перший — для громад, чия мова належить до слов’янської мовної групи, які проживають у переважно українськомовному середовищі. Ідеться, наприклад, про польську, словацьку, болгарську мови. Як і передбачено законом про освіту, діти, чия материнська мова належить до цієї групи, зможуть повністю навчатися рідною мовою у дитсадку та початковій школі, водночас вивчаючи українську. З 5 класу поряд з предметами рідною мовою запроваджуватимуть предмети, що вивчаються українською, їхня частка буде збільшуватися й пропорційно зростатиме до старшої школи.

Другий варіант враховуватиме особливості вивчення української мови представниками інших мовних груп та які переважно проживають у середовищі рідної мови. Ідеться про румунську та угорську громади. Для шкіл із цими мовами навчання перехід на вивчення предметів українською відбуватиметься повільніше, а відсоток предметів, що вивчаються державною, буде меншим. Такий підхід зумовлено тим, що вивчати мову іншої мовної групи значно складніше.

Третя модель — для національних громад, материнська мова яких належить до однієї з українською мовної сім’ї і які проживають переважно в середовищі власної мови. До таких належить передовсім російська. Діти, що навчатимуться за цією моделлю, переходитимуть на навчання предметів українською одразу після 5 класу.

Про дискримінацію не йдеться

До слова, під час гострих дискусій з приводу нового освітнього закону зокрема з Будапештом, Бухарестом та Варшавою, українська сторона переконувала, що пункт 4 статті 7, який передбачає вивчення предметів із п’ятого класу мовами Євросоюзу, дає змогу дітям з родин нацменшин фактично повноцінно вчити рідну мову.

Проте експерти Венеціанської комісії хоч і визнали, що це може бути «прийнятним рішенням» для носіїв цих мов, але закон «не пропонує рішень для мов, які не є офіційними мовами ЄС, зокрема російської, яка є найпоширенішою мовою після державної. Створення менш сприятливих умов для цих мов важко виправдати, і тому вони породжують момент дискримінаційності», — переконані експерти. Вони радять внести правки до мовної статі й замінити пункт 4 «на збалансованіший і чіткіше сформульований», звернувши увагу на те, як уникнути дискримінації мов нацменшин, що не є офіційними мовами ЄС.

Ось із цим висновком експертів щодо того, що становище російської мови нібито нерівне, в МОН категорично не погодилися, і не схоже, що за цим пунктом рекомендацій комісії українська сторона готова йти на компроміс. «В Україні немає меншин, окрім російської, мова яких не належить до мов ЄС, і які б навчались рідною мовою у школах», — нагадують у МОН. У відомстві також вказують, що в прикінцевому пункті висновку, де міститься чіткий перелік рекомендацій українській владі, питання щодо російської мови не згадано.

Тим часом вітчизняні експерти прогнозують, що саме рекомендація Венеціанської комісії щодо «нерівних прав» російської мови в українській освіті може спричинити на міжнародному рівні нову хвилю критики, і радять Києву готуватися до такого виклику. Схоже, наші дипломати про це знають. Принаймні в українському МЗС висновок Венеціанської комісії сприйняли стримано. «Ухвалення рішення Венеціанської комісії дає змогу перевести питання подальшої імплементації освітньої реформи в Україні виключно в експертне русло», — йдеться в заяві, розміщеній на сайті МЗС. Окремо дипломати закликали всі зацікавлені сторони утриматися від подальшого вільного тлумачення згаданих рекомендацій, припинити політизацію питання нового освітнього закону та його використання для спекуляцій і конфронтації.

«Ми розраховуємо в цьому на конструктивний підхід наших іноземних партнерів, готові надавати повну та змістовну інформацію про наступні кроки України для того, щоб процес освітньої реформи відбувався прозоро і не ставав предметом подальших непорозумінь», — йдеться у заяві.

Діаспора й угорські вибори

Ще одним напрямом, звідки Києву варто чекати нових стріл критики, майже напевне стане Будапешт. Як відомо, в Угорщині хворобливо відреагували на те, що відтепер діти з родин угорської нацменшини повинні будуть нарешті вивчити українську мову. І якщо з Варшавою та Бухарестом Києву на двосторонньому рівні вже вдалося знайти спільний знаменник щодо майбутніх компромісів і можливостей з приводу мови середньої освіти для їхніх меншини, то Будапешт продовжує звинувачувати Україну в порушенні прав нацменшин і демонстративно волати про це на всіх міжнародних майданчиках.

Крім того, міністр закордонних справ Угорщини Петер Сіярто заявив, що відтепер Будапешт блокуватиме українські інтереси в європейських інституціях. І ці заяви — не порожні погрози. Кілька тижнів тому Угорщина заблокувала проведення міністерського засідання Україна — НАТО. На думку угорського експерта з питань зовнішньої політики та безпека Андраша Раца, такої поведінки щодо України в європейських структурах Угорщина дотримуватиметься ще довго.

«Євросоюзу це не подобається, він цього не підтримує, але нічого не може з цим зробити. ЄС не має інструментів, щоб змусити Угорщину відмовитися від такої політики щодо України», — сказав експерт. Він вважає, що угорський прем’єр Віктор Орбан не зацікавлений у врегулюванні мовного конфлікту з Україною, оскільки «він хоче мобілізувати свій електорат — закордонну угорську діаспору, адже у квітні наступного року в Угорщині відбудуться вибори».

«Конфлікт з Україною має слугувати доказом угорцям в інших країнах, що угорський уряд турбується про них і готовий їх захистити, бо вони для нього важливі», — переконує Андраш Рац.

На його думку, українська влада має заявляти, що повністю поважатиме рішення Венеціанської комісії, додержуватиметься її рекомендацій та ініціює дискусію з усіма зацікавленими сторонами. Експерт вважає, що буде доцільно домовитися із зацікавленими країнами на двосторонній основі й підписати окремі документи щодо освіти нацменшин, наприклад із Польщею, Румунією, Болгарією. «Так можна буде показати, що це Будапешт не зацікавлений у тому, щоб урегулювати конфлікт, і тримається осторонь діалогу», — радить аналітик.