Днями в Гарвардському університеті  — найдавнішому чинному  вищому  навчальному  закладі  США відбулася двадцять шоста церемонія вручення Шнобелівської  премії. Названа  також Антинобелівською, вона присуджується за найсумнівніші, абсурдні і на перший погляд  марні наукові досягнення. Утім, винаходи, що спершу викликають  лише усмішку, згодом змушують замислитися. Можливо,  в цьому і полягає народна любов до  пародії на найпрестижнішу міжнародну наукову відзнаку.

Нагороду, засновану в 1991 році Марком Абрахамсом і гумористичним журналом «Аннали неймовірних досліджень», спершу вручали в Массачусетському технологічному інституті. Нині  це відбувається в самому Гарварді напередодні стокгольмської нобелівської церемонії. А дипломи нобелівським лауреатам вручають володарі справжніх нобелівських премій,  які іноді капітулюють перед «довгоносиками»,  мовляв, як я сам до такого не додумався.

Житіє моє — парнокопитне. Фото з сайту styler.rbc.ua

А додумалися цьогоріч ось до чого. Премію з хімії отримав німецький автомобільний  концерн Volkswagen за хитрий спосіб обманювати тести викидних газів, який став причиною гучного скандалу. «Дизель-гейт» наробив  чимало галасу: вмонтоване програмне забезпечення вмикало фільтри під час стендових перевірок, чим змінювало режим роботи двигуна, значно знижуючи рівень викиду шкідливих газів.  За  звичайної експлуатації двигуна під час руху пристрій вимикав фільтри, і викиди шкідливих речовин багаторазово перевищували допустимі норми.

З біології премію  отримав британець Том Туейтс, який три дні вживався  в Альпах в образ козла. Чоловік навіть одягав спеціальні протези, аби ходити як тварина, встиг завести рогатого друга і мало не побився із самцями за козу. Первісна ідея британця полягала в тому, що  у такий спосіб можна боротися зі стресом сучасної цивілізації. Приблизно рік він докладно вивчав теорію, а потім звернувся до фахівця із протезування з проханням виготовити для нього цапині ноги.

Хто у світі всіх миліший?

Свою премію Туейтс розділив з іншим британцем, Чарльзом Фостером, який намагався вжитися в роль борсука, видри, лисиці і оленя.

У номінації «Репродукція»  приз здобув єгипетський уролог  Ахмед Шафік за вивчення впливу носіння синтетичного, бавовняного  чи вовняного спіднього  на сексуальне життя щурів. Учений з’ясував, що у щурів, які носили синтетичну білизну, зменшується сексуальна активність. Продовжити дослідження єгиптянин вирішив на людях.

Вчені з Нової Зеландії отримали Шнобелівську премію з економіки за дослідження, присвячене «індивідуальності бренду». Під час дослідження вони показували студентам зображення каменів, які ті повинні були описати. У наслідок було складено описи  особистостей каменів. Приміром, камінь G виявився багатієм-бізнесменом з Нью-Йорка, бездоганним, можливо, трохи замкнутим. Камінь I студенти описали як «цигана або мандрівника, хіпі», а камінь H було визнано «скромним» і «приземленим».

А так речі здаються більшими…

Шнобелівку  з психології вручили  міжнародній групі вчених, які опитали тисячу брехунів про те, наскільки часто вони брешуть, і описали те, наскільки добре це виходить. Премію миру присуджено вченим із Канади і США, які провели дослідження «Сприйняття і виявлення псевдонаукової нісенітниці», а премію в галузі медицини отримали вчені, які з’ясували, що свербіж лівої половини тіла  можна вгамувати, почухавши праву перед  дзеркалом.

Приз у галузі фізики дістався групі вчених з Університету Південного Уельсу, які виявили, що ∂едзі кусають білих коней рідше за інших, а також   з’ясували, чому бабки так люблять чорні надгробні плити.

Шнобеля з літератури удостоївся шведський ентомолог Фредрік Сйоберг за свою тритомну біографічну роботу, що описує задоволення від колекціонування мертвих і ще живих мух. І, нарешті, премію в галузі  сприйняття розділили японські вчені Ацуко Хігасіяма і Кохей Адат, які досліджували, чи справді  ми бачимо речі інакше, якщо нагнутися і подивитися на них через просвіт між ногами.

Цього року лауреати  як  приз отримали чек на суму 10 трильйонів зімбабвійських доларів (приблизно 40 центів у доларах США).