Українські компанії з власної ініціативи та з допомогою уряду успішно торують шляхи своїм товарам і послугам на світові ринки. «УК» порушував цю тему в №70 за 13 квітня 2017 року в статті «Два голов­них напрямки як дороговказ».  Тоді владні структури та експерти виокремлювали два головних шляхи українського експорту —  країни ЄС та Китай. Яка нині картина нашого експорту в світі?

Далекоглядний документ

За останні півроку було ухвалено дуже важливий документ — Експортну стратегію України. Тож знаємо, як рухатимемося світом, вивозячи туди свої товари і послуги. Цей документ має офіційно закріпити виконавців, терміни виконання певних завдань і всіх відповідальних осіб.

Проте як зазначив «УК»  експерт з економічних питань Міжнародного центру перспективних досліджень Єгор Киян, стратегія має довгостроковий характер і розглядати її результати за півроку поки що складно: «З іншого боку, певного прогресу вже досягнуто, зокрема і щодо розвитку торгівлі з Канадою, регіональної конвенції про пан’євро-середземноморські преференційні правила походження, тривають переговори про укладення угод про вільну торгівлю з Ізраїлем і Туреччиною». До речі, аналітик зазначає, що Китай так і не став одним із ключових ринків для експорту наших товарів і послуг. А в США ми збільшили обсяги експорту на 200%.

Але хочеться від аналізу стратегії, справді багаторічного дороговказу і поза всяким сумнівом, дуже важливого документа, перейти  до фактів і цифр українського експорту товарів і послуг за останні місяці і, звісно, розглянути тренди.

Згідно з  даними Держстату, український експорт у січні — серпні 2017 року становив 27,51 мільярда доларів, збільшившись на 21,1% порівняно із січнем — серпнем 2016-го. Але сальдо (різниця між експортом та імпортом) все ще залишається від’ємним -3,28 мільярда доларів. Єгор Киян вважає, що на тлі збільшення імпорту (на 27,4%) це може створювати ризики економічному зростанню України.

Як зазначає  торговий представник України — заступник міністра економічного розвитку і торгівлі (МЕРТ) Наталія Микольська, наше сьогоднішнє завдання — не зменшення імпорту, а збільшення експорту.

«Це від’ємне сальдо ми повинні вирівнювати саме за умов збільшення вивезення наших товарів і послуг за кордон. А постачати в Україну за імпортом нам конче треба, приміром, високотехнологічне обладнання, на якому вироблятимуть високоякісні товари з високою доданою вартістю і які ми успішно можемо експортувати в різні країни, зокрема ЄС». 

Для прикладу, українські меблеві компанії, закупивши дороге обладнання в країнах ЄС, виробляють високоякісні сучасні меблі, які експортують у європейські та інші країни. До речі, за останні півроку обсяги виробництва та експорту наших меблів значно зросли.

Ключова спільнота

Як відбувається торгівля України з країнами ЄС? За інформацією Держстату, у січні — серпні 2017 року обсяг експорту товарів до країн Європейської спільноти становив 11 мільярдів доларів (або 40% загального показника). Тож ЄС залишається основним ринком збуту наших товарів. Показник експорту січня-серпня 2017-го збільшився порівняно з аналогічним торішнім фактично на 38%. Це дуже вагомі результати.

Проте Україна вивозить до країн ЄС здебільшого продукцію з малою доданою вартістю (сировину) агропрому та харчові продукти (32,1% загального обсягу), недорогоцінні метали та вироби  з них (21,4%).

Однак велика перемога країни в європейському напрямі — те, що вона активно постачає на ринки ЄС механічні та електричні машини, кабелі тощо (14,2% загального обсягу експорту).

Як зазначив «УК» економіст Олександр Охріменко, цю продукцію виготовляють із комплектуючих для машинобудування, які завозять із Європи, а потім у зібраному вигляді готові товари туди й експортують: «Ми працюємо в експорті із країнами ЄС за давальницькою схемою. Те саме можна сказати і про товари легкої промисловості, однак у Європі вони мають неабиякий попит. Перемоги у справі експорту до країн ЄС у нас є, й вони досить вагомі. Наприклад, із кожним місяцем зростають обсяги вивезення наших товарів до Польщі. А загалом   2017-й став, по суті, першим роком, коли ми більше товарів і послуг вивозили до ЄС, ніж імпортували звідти».

Часто експортери, приміром соняшникової олії (до речі, наша країна займає перше місце в світі за обсягами експорту цього товару),  скаржаться на дуже малі квоти. І це правда.  Як правдою є і те, що МЕРТ активно працює над збільшенням квот для українських товарів.

Індія, Таїланд і Бангладеш у фаворі

Наталія Микольська каже, що наші компанії поки що дуже неуважно ставляться до інших ринків, чомусь зациклюючись лише на  ринку  ЄС: «Замість того щоб менше скаржитися на начебто малі квоти на вивезення цього товару в Європу, експортерам соняшникової олії потрібно звернути увагу  на індійський ринок, де понад мільярд людей. Він дуже перспективний у цьому сенсі, й не можна його ігнорувати. Як, по суті, й інші привабливі ринки».

Це підтверджує і Олександр Охріменко, який зазначає, що індійський уряд закликає якомога більше ввозити українських харчових товарів, зокрема олії (майже 60% цього товару купує в України саме Індія).

Однією з перемог наших експортерів можна вважати й вихід і закріплення на ринках Бангладеш, Південної Кореї й Таїланду, де загалом живуть сотні мільйонів людей. Ці країни купують українське зерно у великих обсягах. Але зерно — сировина. Треба активніше пропонувати в ці держави наші інші продовольчі й непродовольчі товари з високою часткою доданої вартості.

Попри великі зусилля МЕРТ та наших окремих експортерів і виробників, низькими темпами розвивається торгівля з африканськими країнами (на цьому континенті живе понад мільярд людей). Компанії пояснюють це здебільшого тим, що країни материка переважно бідні й не можуть розраховуватися за товари і послуги. Це стосується країн Центральної й Південної Африки. Проте активно розвивається торгівля з державами мусульманської півночі континенту. За словами Олександра Охріменка, Марокко залюбки купує наше сухе молоко і масло, а Єгипет — зернові й продукцію машинобудування.

Усе-таки РФ присутня…

Не можна не сказати про нашого не дуже дружнього сусіда — Росію.

Хоч як дивно, обсяги експорту до РФ за січень — вересень 2017-го (за інформацією Нацбанку) порівняно з аналогічним періодом торік зросли на 16,1%. Чим це можна пояснити?

«Спостерігається неспроможність деяких українських виробників реалізувати продукцію на нових ринках. Тому вони розглядають РФ як торговельного партнера. Експорт до цієї країни законодавчо не заборонено, він дає валютну виручку (економічну вигоду). Для РФ це витрати. Згідно зі статистикою, сальдо у торгівлі з РФ  додатне. Це може забезпечити нашій країні додаткове економічне зростання»,— вважає Єгор Киян.

Нічого поганого в цьому не бачить і Наталія Микольська, яка зазначає, що завжди в такому питанні треба зважати на економічну вигоду нашої країни: «Так, ми потерпаємо і від воєнної, і від торговельної агресії РФ. Попри високі торговельні мита, що встановила для наших товарів Росія, її населення зацікавлене в  українському експорті до своєї країни. Зацікавлені в цьому і наші компанії». Урядовець зазначає, що за останні місяці збільшилося ввезення в РФ таких наших товарів, як пилососи, метали, запчастини до локомотивів і вагони. Хоч, звісно, частка російського ринку в експорті наших товарів і послуг з 2013 року впала в рази. 

Від редакції. Нарешті країна має стратегію просування свого експорту. Без сумніву, перемоги у справі вивезення наших товарів і послуг в інші країни беззаперечні та інколи вражають (див. таблицю). На особливу увагу заслуговують такі успіхи України на ринках країн ЄС, куди ми постачаємо хоч здебільшого сировинну продукцію АПК, але експорт високотехнологічних товарів поступово зростає. Компанії вже навчилися знаходити нові ринки збуту в різних куточках планети.