Нині у структурі Східноукраїнського національного університету імені Володимира Даля, який переміщено з Луганська до Сєверодонецька, сім інститутів та сім факультетів. Тут 7140 студентів навчають майже 700 викладачів, з них 70 професорів та докторів наук. Виш претендує на те, щоб стати провідним сучасним науково-навчальним центром Луганщини. Черговим кроком на шляху до амбітної мети став візит університетської команди до Кембриджа. Як міжнародна співпраця науковців може позначитися на долі краю, розповідає ректор університету професор Ольга ПОРКУЯН.

— Ольго Вікторівно, про те, що університет є вимушеним переселенцем, уже навіть не згадують.

— Ми відновили діяльність університету на 99%. Зрозуміло, що це не ті обсяги діяльності, як у Луганську, де тільки матеріально-технічна база налічувала 50 корпусів. Але якість навчання, гадаю, за багатьма параметрами стала навіть вищою, ніж була до сумних подій.

Передовсім це стосується міжнародної діяльності. Співпраця з вишами світу — головна особливість будь-якого сучасного університету. І ми в цьому зробили серйозний прорив. Кількість заявок, які подають співробітники університету на міжнародні гранти, зросла в рази.

Завдяки цьому матеріальну базу, тобто те, чого нам не вистачало насамперед після переміщення з Луганська, відновлено до такого рівня, що ми вже можемо проводити повноцінний навчальний процес.

— А наукові дослідження?

— У нас наукових напрямів кілька. Серед них такі, які не потребують спеціальної матеріальної бази. Наприклад, дуже сильна школа психологів. Для таких науковців у нашому краї величезний матеріал для досліджень і поле для докладання зусиль, знань й компетентностей, бо наш регіон дуже сильно постраждав у психологічному плані. Крім того, під час недавньої поїздки до Кембриджа ми напрацювали корисні контакти для подальшої міжнародної співпраці. Наші вчені пишуть спільно з новими колегами проекти абсолютно нового рівня. Наприклад, на тему врегулювання конфліктів. В Англії ми спілкувалися з конфліктологами, які працювали на Балканах — у Боснії, Хорватії, Сербії. Там теж була складна ситуація, і вже є досвід, як її врегулювати. Ми побачили, що дуже багато з досвіду нових колег можемо застосувати тут для виправлення наявної ситуації, для повернення єдності й подальшого нормального розвитку країни.

Єдиний науковий напрям, який у нас досі не має такої бази, як була в Луганську, — це дослідження, пов’язані із залізничним транспортом. Але ми працюємо над тим, щоб створити для науковців віртуальну лабораторію. А доки ідею не реалізовано, наші вчені використовують можливості партнерів з Укрзалізниці — досліди проводять на базі їхніх наукових інститутів.

Загалом узято за мету модернізувати всі навчальні та наукові лабораторії. Серед перших, з огляду на особливості нашого регіону, хочемо осучаснити саме лабораторії екологічного спрямування.

Наукових ідей та пропозицій багато. Наприклад, є цікавий проект нашого колеги щодо встановлення сонячних батарей у комплексі з тепловим насосом, що дасть змогу оптимально забезпечувати електроенергією частину навчального корпусу. Це спільна наукова розробка наших магістрантів та викладачів, і якщо все вийде, це впровадження в практику теоретичних розробок поширимо і на інші навчальні корпуси університету.

Хочемо, щоб у регіоні розвивалися високі технології, впевнені, що для цього є всі підстави.

Олена ОСОБОВА,
«Урядовий кур’єр»

ДОСЬЄ «УК»

Ольга ПОРКУЯН. Народилася 1961 року в селищі Борівське на Луганщині. Закінчила Дніпропетровський державний університет. Працювала в Рубіжненській філії Ворошиловградського машинобудівного інституту, Сєверодонецькому технологічному інституті Східноукраїнського державного університету доцентом, завідувачем кафедри, заступником директора, проректором. З 2015 року — ректор Східноукраїнського національного університету імені Володимира Даля. Доктор наук. Автор семи книжок і монографій, восьми патентів та авторських свідоцтв.