Цього року надзвичайно мало абітурієнтів обрали для складання під час ЗНО фізику — навіть на ті спеціальності у вишах, де вона неодмінно знадобиться. «Це проблема, обумовлена особливостями вступної кампанії. Виші поступово відмовляються від результатів ЗНО з фізики, оскільки рівень викладання у школах дуже низький. Університети самі як альтернативу заміщують її результатами з інших предметів ЗНО. Тому цього року збільшилася кількість вступників, які складали незалежне оцінювання з географії, біології, іноземних мов, вступаючи на ті напрями, де викладатиметься фізика. В результаті ми також отримали зниження рейтингу фізики в школах з-поміж інших предметів. Треба міняти політику вступної кампанії», — наголосив під час прес-конференції директор Центру оцінювання якості освіти Вадим Карандій.

Крім того, серед обов’язкових для складання ЗНО/ДПА предметів випускники шкіл цього року надавали перевагу історії України перед математикою. Водночас результати останньої були кращими. «Наші випускники, обираючи з цих двох предметів, боялися зупинятися на математиці, розуміючи, що з цього предмета результати будуть гіршими. Більшість обирали історію України, але результати — не феноменальні. Загалом статистика результатів з історії України гірша, ніж з математики», — сказав Карандій. Можливо, вважає він, кращі результати з останньої зумовлені збільшенням кількості профільних класів у школі.

Водночас, за словами заступника директора УЦОЯО Валерія Бойка, результати ЗНО показали, що у школах і надалі продовжують викладати теоретичні знання з фізики, хімії й математики, нехтуючи прив’язкою до реального життя. «Лише 24% з тих, хто складав ЗНО з математики, змогли правильно, застосовуючи знання 8-го класу, розв’язати прикладну задачу про те, якою має бути висота вантажівки, щоб вона проїхала у певному місці. Або інше: життєва ситуація щодо поповнення мобільного рахунку. Якщо комісія банку становить 4%, скільки потрібно внести грошей, щоб поповнити мобільний рахунок до певної суми? Менш як 60% змогли правильно порахувати примітивну пропорцію, яка виконується на дві дії в голові», — сказав він, наголосивши, що кількість таких практичних завдань у тестах збільшуватиметься

Загалом цього року 49,1% випускників отримали оцінки достатнього й високого рівнів навчальних досягнень із математики. Це на 2,6% більше, ніж торік. З історії України цей показник становить 39,1% (на 4,1% більше за результат 2016 року). В цілому ж з історії України 55% випускників отримали результати середнього рівня досягнень.

ЗНО/ДПА з української мови та літератури, яке обов’язково складають усі випускники шкіл, за словами директора УЦОЯО, склали на достатньо високому рівні — цей показник вищий за 50%. Водночас директор Центру тестування наголосив, що немає позитивної динаміки щодо зростання рівня знань з фізики, біології й хімії. «Кількість абітурієнтів, котрі володіють цими знаннями на початковому й середньому рівні, більша, ніж тих, хто відповідно здобув чи підтвердив рівень досягнень на достатньому чи високому рівні», — повідомив він.

Із жовтня цього року, аби керівники шкіл та викладачі могли детальніше проаналізувати рівень навчальних досягнень своїх випускників, УЦОЯО планує надавати інформацію щодо всіх результатів державної підсумкової атестації та зовнішнього незалежного оцінювання 2017 року в розрізі кожної школи. «Інформація буде деперсоналізована, прізвищ не буде», — уточнив він.

Водночас випускники сільських шкіл порівняно з містянами мають нижчий показник рівнів навчальних досягнень: за результати ДПА серед випускників міських шкіл майже 30% підтверджують високий рівень знань, серед сільських — лише 8%. Щоб забезпечити абітурієнтам із сільської місцевості можливість вступу до вишів, було ухвалено рішення про введення сільського коефіцієнту. Бо вже на старті вступної кампанії випускники сільських навчальних закладів програють випускникам міських шкіл. «Щоб забезпечити баланс підготовки кваліфікованих фахівців з вищої освіти, держава змушена йти на такий крок, як застосування відповідних вагових коефіцієнтів для випускників сільських шкіл»,— озвучив Вадим Карандій причини цьогорічного рішення, яке викликало неоднозначну реакцію в експертних колах. 

МОВОЮ ЦИФР

Для складання ДПА у формі ЗНО історію України обрало 72% випускників (торік — 64%), математику складали 40,9% випускників (торік — 36%).

Найбільше серед учасників, які за результатам ДПА з української мови мають високий і достатній рівні навчальних досягнень, киян (76,5% від загальної кількості випускників) і мешканців Львівщини (70%). Також випускники шкіл Львівської області й столиці — лідери за результатами ДПА з історії України та математики.

Цього року 303 випускники набрали максимальну кількість балів —200.

285 абітурієнтів досягли максимуму з одного предмета, дев’ятеро — з двох (четверо у Львові, по одному – з Києва, Чернігова, Одеси, Ужгорода, Львівської області). 

У трійці чемпіонів щодо кількості абітурієнтів-двохсотбальників — Київ (82 учні), Львів (49), Запорізька облас ть (18).

Тетяна КАПУСТА
для «Урядового кур’єра»