ПАРЄ висловила критичні зауваження на адресу України за ухвалення закону про освіту без попередніх консультацій з експертами Венеціанської комісії. Про це йдеться у резолюції, яку депутати ПАРЄ ухвалили 82 голосами, 11 голосували проти, 17 утрималися. У резолюції міститься заклик до України врахувати всі рекомендації Венеціанської комісії після того, як вона підготує висновок щодо резонансної мовної статті освітнього закону.

Загалом у тексті резолюції нема категоричних суджень щодо самого тексту закону, адже, йдеться в документі, «асамблея вважає передчасним займати визначену позицію щодо будь-яких правових питань закону» до висновку експертів комісії. Проте депутати ПАРЄ переконані, що Україна має «виконати зобов’язання, які ґрунтуються на Європейській конвенції з прав людини, Рамковій конвенції про захист національних меншин, Європейській хартії регіональних мов, а також сприяти відновленню конструктивного діалогу між різними занепокоєними сторонами».

У тексті наголошено, що «всі зацікавлені сторони» — Україна та занепокоєні країни-сусідки — мають орієнтуватися у цій ситуації на три принципи. Перший: законне право держави сприяти вивченню державної мови. Другий: мова — один з найважливіших компонентів індивідуальної й колективної ідентичності», тому «для багатьох осіб, які належать до національних меншин, мова — один з головних чинників самобутності меншини та ідентифікації». Третій: уникнення дискримінації за мовною ознакою.

В асамблеї вважають, що новий закон про освіту в Україні не видається таким, який «створюватиме відповідний баланс між офіційною мовою і мовою національних меншин. Закон значно скорочує права раніше визнаних національних меншин на здобуття освіти рідною мовою», — заявили у ПАРЄ.

Асамблея рекомендує українській владі «переглянути питання мов меншин в освіті, беручи за основу гнучку модель двомовної освіти для всіх осіб, які належать до «корінних народів України» і «національних меншин». Депутати пропонують таке співвідношення: не менш як 60% навчальної програми слід викладати українською мовою та майже 40% — мовами національних меншин.

У резолюції також наголошено, що трирічний перехідний період застосування положень нового закону про освіту — занадто короткий термін для безболісного впровадження змін. Тому ПАРЄ пропонує українській владі «гнучко підійти» до питання тривалості перехідного періоду для набуття чинності закону про освіту.

Дебати й резолюцію щодо нового українського закону про освіту ініціювали делегації Румунії та Угорщини — країн, які найбільше обурилися тим, що представникам їхніх нацменшин тепер доведеться вивчати українську мову. Проте під час самих дебатів зал був напівпорожнім, більшість депутатів ці слухання проігнорували. У залі були присутні 110 депутатів з понад 324 членів ПАРЄ.

Загалом ця дискусія послугувала майданчиком для випускання пари представників румунської та угорської делегацій. Їхні виступи відзначалися емоційністю й тенденційністю та скидалися головним чином на потік звинувачень на адресу Києва в націоналізмі, насильницькій українізації і зраді Україною своїх європейських партнерів. Інколи складалося враження, що деякі з них тексту мовної статті в очі не бачили, а судять про неї лише з матеріалів румунської та угорської преси.

«Хочу звернутися до наших сусідів: ми вас чуємо, поважаємо і готові вам допомагати, але дивіться на самих себе: вам не здається, що ваші слова — це чиєсь відлуння і ви підхопили чужу риторику?» — звернувся до депутатів член української делегації Костянтин Усов, додавши, що звинувачення в порушенні прав нацменшини Україна вже чула від Росії перед тим, як та почала війну проти нашої країни.

Цей виступ українського представника викликав обурення румунського депутата Аттіли Короді, який заявив: «Ми не голос Кремля. Ви провели багато асоціацій з Росією, кидаєте всіх в один казан». Румунський депутат наголосив, що європейські країни-сусіди з’єднують Україну з ЄС. «Добросусідські зв’язки із сусідніми державами — Угорщиною, Румунією та Польщею — необхідні, тому що ми міст, який з’єднує вас із Європою. Якщо ви руйнуватимете ці мости, здійснюючи напади на інтереси мільйонів представників меншин, які втратили право навчання рідною мовою, — це не виправдає себе», — додав Аттіла Короді.

«У вас триває конфлікт з Росією, і тут ми вас підтримуємо, тому нам складно зрозуміти, чому ви займаєтеся дестабілізацією зв’язків із західними сусідами», — сказав голова угорської делегації в ПАРЄ Золт Немет. «Навіщо вам потрібна ця напруженість між центральноєвропейськими державами і Україною? Навіщо ви створюєте нестабільність на заході власної країни? Чиїм інтересам це служить?» — звернувся до українських депутатів їхній угорський колега.

Перед голосуванням автор резолюції естонець Андрес Геркель переконав депутатів не підтримувати найкритичніших поправок до тексту резолюції, серед яких було запровадження моніторингу прав національних меншин в Україні. Він закликав членів ПАРЄ не робити емоційних висновків до того, як своє авторитетне слово скажуть експерти Венеціанської комісії.